Європейський Союз вирішив скасувати режим автономних торговельних заходів для України, відомий як "торговельний безвіз", який був запроваджений у червні 2022 року в якості підтримки нашої країни, що опинилася у стані війни з російським агресором. "Апостроф" розбирався, якими будуть нові умови торгівлі з Євросоюзом, як через них постраждає український експорт, і як нинішня ситуація вплине на переговори про вступ України в ЄС.
Європейський Союз у 2025 році не буде продовжувати дію режиму безмитної торгівлі з Україною, який було запроваджено невдовзі після російського вторгнення. Про це повідомив речник Єврокомісії Олоф Хілл.
Нагадаємо, через тяжке становище української економіки внаслідок військової агресії РФ, а також у рамках євроінтеграції нашої країни, ЄС 4 червня 2022 року скасував обмеження на імпорт українських товарів.
Між Україною та Євросоюзом діє режим вільної торгівлі, закріплений угодою про асоціацію, проте з неї зроблено деякі винятки у вигляді квот та мит на низку українських товарів. Так званий "торговельний безвіз" зняв ці обмеження.
Спочатку "торговельний безвіз" було введено на один рік, потім він кілька разів продовжувався. Дія його чергового продовження закінчується 5 червня 2025 року, і, як було сказано вище, подальшої пролонгації безмитного режиму з боку Єврокомісії не передбачено.
"Безвіз" із протестами
Функціонування "торговельного безвізу" не було безхмарним. У 2023-2024 роках польські фермери неодноразово блокували двосторонній кордон, вимагаючи заборонити імпорт і навіть транзит до європейських портів української аграрної продукції, яка, за їх твердженням, заполонила Європу, зробивши їхні власні товари неконкурентоспроможними на ринку ЄС.
Під час протестів фіксувалися акти кричущого вандалізму, коли українське зерно (швидше за все, призначене мешканцям найбідніших країн Азії та Африки) висипалося з вагонів прямо на залізничне полотно або з фур на автодорогу.
Аналогічні бунти час від часу траплялися і на українсько-угорському та українсько-словацькому кордоні, проте вони не мали такого розмаху, як польські акції протесту.
Під тиском фермерів уряди Польщі, Угорщини та Словаччини, а також Румунії запровадили односторонні обмеження на український сільськогосподарський імпорт, порушуючи загальноєвропейські домовленості.
У ситуацію була змушена втрутитися Європейська комісія, яка після непростих переговорів з Варшавою, Будапештом, Братиславою та Бухарестом (а також деякими іншими європейськими столицями, в яких відкрито не виступали проти безмитної торгівлі з Україною, але й не були від неї в захваті) домоглася скасування встановлених обмежень, проте при черговому продовженні "торгового безвізу" 6 червня 2024 року запровадила механізм "екстренного гальмування" для найбільш чутливої для європейських аграріїв продукції (яйця, птиця, цукор, овес, кукурудза, крупи, мед) на випадок суттєвого збільшення обсягів поставок цих товарів з України.
Цей механізм був задіяний кілька разів, коли фіксувалося перевищення квот, встановлених на товари з "чутливого" списку. В іншому ж український експорт на європейський ринок продовжувався без мит та квот.
Переговорний цейтнот
Отже, 6 червня "торговельний безвіз" закінчиться. Чи означає це, що двостороння торгівля між Україною та ЄС повернеться до умов, які існували до 2022 року?
У Єврокомісії запевняють, що цього не станеться.
"Ми маємо намір забезпечити плавний перехід до нового режиму, де всі торгові домовленості будуть закріплені в глибокій і всеосяжній угоді про вільну торгівлю, яку ми маємо з Україною", - сказав речник Єврокомісії Олоф Хілл.
Водночас він не зміг відповісти на запитання, коли цей "плавний перехід" почнеться, припустивши, що це відбудеться "найближчим часом".
При цьому не варто сподіватися, що нинішній тимчасовий безмитний режим буде механічно інкорпорований в угоду про вільну торгівлю та стане постійним.
Цього не станеться хоча б тому, що деякі країни Європи виступають категорично проти такого сценарію.
На початку нинішнього року уряди Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії закликали Єврокомісію повернутись до довоєнних умов торгівлі з Україною.
Крім того, проти торгівлі з нашою країною без обмежень виступає Польща, в якій, до того ж, зараз у самому розпалі президентська виборча кампанія – вона завершиться 1 червня, тобто буквально за кілька днів до закінчення терміну дії "торговельного безвізу", і до цього часу з Варшавою, а отже, і з Брюсселем, навряд чи можливо буде про щось домовитися.
Аграрії диктують умови
"Торговий безвіз", запроваджений три роки тому, насамперед допоміг українському аграрному сектору.
Через блокаду Росією торговельних шляхів у Чорному морі український експорт, більшу частину якого складає сільськогосподарська продукція, обвалився. Торгова лібералізація дозволила нашій країні не лише безмитно торгувати з Європою, а й експортувати товари на світові ринки через європейські порти.
Пізніше було укладено так звану "зернову угоду", в рамках якої Україна отримала можливість повернутися до експорту морем. І, навіть коли Росія вийшла з угоди в односторонньому порядку, наша країна змогла зберегти морський маршрут поставок, частково використовуючи для цього порти на Дунаї з виходом суден одразу до територіальних вод Румунії, де їм (за ідеєю) не загрожують російські ракетні обстріли.
У результаті український морський експорт повернувся до довоєнних показників.
І це також впливає на рішення Євросоюзу щодо зміни умов торгівлі з нашою країною.
"Вже цілком очевидно, що Європа згортає режим максимального сприяння Україні у всіх сферах і намагається перейти до більш стабільного режиму. І це (рішення не продовжувати "торговельний безвіз") – один з елементів цього руху", - сказав у коментарі "Апострофу" колишній в. о. міністра економіки України Павло Кухта.
Водночас, за його словами, поки війна триває, Євросоюз намагатиметься зберігати щодо нас певну лояльність.
Однак нові умови двосторонньої торгівлі багато в чому диктуватимуться інтересами європейських аграріїв, додав він.
А це може завдати шкоди українському агросектору.
"У разі повернення до попередніх умов зони вільної торгівлі з тарифними квотами - найбільш негативного з можливих сценаріїв - Україна щороку втрачатиме 1,5 мільярда доларів експорту до ЄС", - йдеться у спільному дослідженні Вероніки Мовчан з Інституту економічних досліджень (ІЕД) та Рікардо Джуччі з Berlin Economics.
Але це, будемо все ж таки сподіватися, не тільки найбільш негативний, а й найменш ймовірний сценарій.
"Чи буде повне скасування (безмитної та безквотної торгівлі)? Ні, не буде, я в цьому абсолютно впевнений, - заявив виданню керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський. - Швидше за все, буде визначено перелік наших товарів і обсяги, в яких вони можуть продаватися. Можемо також очікувати, що квоти будуть більшими, ніж вони були до 2022 року".
Згідно з результатами згаданого вище дослідження ІЕД та Berlin Economics, у разі повернення квот тільки на товари з "чутливого" списку, падіння українського експорту до країн ЄС становитиме близько 1,2 мільярда доларів.
При цьому розширення тарифних квот для "чутливих" товарів за одночасного скасування інших квот призведе до збільшення експорту на 77 мільйонів доларів.
Ну і, нарешті, повна лібералізація торгівлі з Євросоюзом (що, напевно, поки що теж малоймовірно) забезпечить українському експорту зростання на 290 мільйонів доларів.
Якими, зрештою, виявляться умови для вітчизняного експорту до ЄС, зараз можна лише гадати. На момент публікації цього матеріалу представники Міністерства економіки України не відповіли на відповідне запитання "Апострофа".
"Тернистий" шлях до ЄС
Результат переговорів щодо умов торгівлі з Європейським Союзом багато в чому залежатиме від здатності української команди відстоювати національні інтереси. Фінальний текст "ресурсної угоди" зі США показав, що вітчизняні переговорники на це здатні.
Проте переговори про взаємну торгівлю – це лише прелюдія до обговорення повноцінного членства України у ЄС.
"Щоразу, коли нову країну приймали до Євросоюзу, велися важкі переговори, під час яких узгоджувалися економічні інтереси сторін, по суті, індивідуально домовлялися", - каже Павло Кухта.
Очевидно, що так буде й з переговорами з Україною.
"Якщо просто так запустити Україну у вільний ринок, якась частина європейських фермерів збанкрутує. Відповідно, потрібно буде дійти такої домовленості, коли, принаймні, для критичної маси цих людей, компаній такі ризики знімуться, і, відповідно, вони перестануть блокувати вступ України до Євросоюзу. А це означає якусь велику угоду та розуміння ролі України в ЄС – що саме вона там робитиме, якою буде її функція в економіці Європейського Союзу", - резюмував експерт.
При цьому слід розуміти, що головною перешкодою для України на шляху до Євросоюзу буде не Угорщина чи Словаччина (вето яких ЄС збирається обходити), а дружня нам Польща.
"Польща, фактично, блокує два моменти. По-перше, це питання доступу українських товарів на європейський ринок. По-друге, виходячи з правил Європейського Союзу, повинна виділятись дотація нашому сільському господарству, і це призведе або до зменшення дотацій Польщі, або, якщо дотації для України та Польщі будуть однаковими, польська продукція буде абсолютно неконкурентною", - пояснює Ілля Несходовський.
При цьому сама Польща, коли вона вступала до ЄС (стала членом Євросоюзу у 2004 році), діяла дуже агресивно, обстоюючи свої економічні інтереси, завдяки чому отримала значні переваги на загальноєвропейському ринку.
До речі, Польща має величезне позитивне сальдо в торгівлі з Україною (2023 року воно склало 7 мільярдів євро) – багато в чому через відсутність ввізного мита. Таке ось "взаємовигідне" партнерство.
"Ми, фактично, відкрили кордони для всіх, - каже Ілля Несходовський. - Настав час зайнятися нашим внутрішнім ринком, тому що з такою політикою ми втратимо всю свою переробну промисловість".
Скорочення промислового потенціалу негативно впливає і на структуру нашого експорту.
"Дві третини нашого експорту - сільськогосподарська продукція, 20-25% - сировина, і ми вже починаємо експортувати замість металевих виробів руду - це вже така деградація, що просто слів немає, - обурюється експерт. - Ми докотимося до того, що у нас продукція, яка є результатом переробної галузі, буде на рівні 5%. Тобто ми постачатимемо те, що має додану вартість 5-10%. И за такої низької доданої вартості українці ніколи не отримуватимуть заробітну плату як у Європі, вона буде 30-40% від середнього рівня в ЄС".
