Росія в кілька разів скоротила експорт свого газу до країн ЄС але Європа минулої зими не змерзла і не приповзла на колінах до Володимира Путіна благати про пощаду. Дефіцит, який утворився, дійсно, на якийсь час підняв ціни на газ, але до літа вони обвалилися і зараз стрімко наближаються до негативних величин. При цьому, втративши європейський ринок газу, РФ так і не змогла компенсувати ці втрати поставками до Китаю. "Апостроф" розбирався, як російське керівництво своїми діями гробить газову галузь країни.
Постачання російського газу до Європи за два роки – з березня мирного 2021 року до березня зовсім немирного 2023 року – обвалилося майже на три чверті (74%). Про це йдеться у внутрішньому документі Європейської комісії, з текстом якого ознайомилося видання The Financial Times.
У 2022 році експорт "Газпрому" до країн ЄС становив лише 62 мільярди кубометрів, хоча роком раніше він був на рівні близько 150 мільярдів кубів.
Нинішнього року обсяг поставок може виявитися ще меншим – приблизно 50 мільярдів кубометрів газу (деякі прогнози дають ще менші цифри – 25-35 мільярдів кубів).
Європа злазить із російської "газової голки"
Найдивовижніше це те, що не йдеться про катастрофічний вплив санкцій, на кшталт тих, що Євросоюз ввів проти російської нафти: країни ЄС відмовилися від морських поставок нафти та нафтопродуктів з Росії, а для тих, хто продовжує їх купувати, запровадили цінову стелю.
Як відомо, Європа не стала запроваджувати ембарго на російський газ. Натомість саме РФ різко обмежила його постачання до європейських країн.
Ідея була простою – скоротивши постачання газу до мінімуму, викликати дефіцит палива в Європі та підняти ціни на нього до космічних висот (створивши проблеми європейській економіці та непогано заробивши при цьому навіть при скороченні обсягів експорту).
Робилося це не з простої цікавості чи наукового інтересу, а з метою змусити європейців стати більш зговірливими для того, щоб вони відмовилися від підтримки України та скасували санкції, запроваджені раніше щодо РФ.
Спочатку все, начебто, "йшло за планом" - ціни злетіли в кілька разів, і влітку 2022 досягли свого максимуму, перевищивши 3500 євро за тисячу кубометрів.
По факту, обсяги поставок російського газу до Європи впали у 2022 році приблизно в 4,5 рази – якщо у 2021 році його частка на європейському ринку становила понад 30%, то у 2022 році – трохи більше ніж на 7%. Але саме це змусило європейців шукати альтернативу російському газу. І вони її знайшли – у Норвегії, Алжирі, Азербайджані, Катарі та, насамперед, у США, звідки на європейський ринок "потік" скраплений газ.
У результаті Європа не тільки не приповзла до Росії на колінах, вимолюючи дешевий газ в обмін на все що завгодно, чи то скасування санкцій, чи відмову від підтримки нашої країни, а й змогла, нарешті, злізти з російської "газової голки".
"Росія втратила газовий важіль тиску на Європу", - заявив The Financial Times неназваний єврочиновник, який займається питаннями енергетики.
Тобто, як бачимо, РФ своїми діями в газовій сфері досягла результату прямо протилежного тому, який вона планувала.
Не вдалося "геніям геополітики" й щось заробити. Якщо в березні 2022 року ЄС заплатив Росії за поставлений газ загалом 21,4 мільярда євро, то в березні 2023 року – лише 2,7 мільярда євро, наголошується в документі Єврокомісії, на який посилається The Financial Times. Таким чином, доходи РФ від продажу газу до країн Євросоюзу обрушилися майже у вісім разів.
Сталося це не лише через скорочення обсягів експорту, а й через падіння цін, яке спостерігалося з кінця 2022 року. На початку травня цього року вони опустилися до 370 євро за тисячу кубометрів, а до кінця того ж місяця – до 260 євро за тисячу кубів. Це, звичайно, не 150 євро, до яких знижувалась вартість газу на європейських хабах у 2019 році, але все ще може бути. Експерти прогнозують, що газ й далі дешевшатиме, і що цього літа на деякий час в ЄС встановляться "від'ємні" ціни – вперше за 17 років (останнього разу таке спостерігалося у Великій Британії у 2006 році).
До речі, "від'ємні" ціни – це в буквальному сенсі, коли продавець доплачує покупцю. Як таке можливо – адже власник газу зовсім не зобов'язаний продавати його на таких невигідних умовах?
Вся справа в тому, що зберігання газу в підземних сховищах в Європі - досить дороге задоволення, і деяким трейдерам буде вигідніше реалізувати паливо, що є у них, і ще навіть трохи доплатити покупцю за нього, ніж оплачувати зберігання цього газу в очікуванні зростання цін, розповів Апострофу" президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар.
За його словами, Україна цілком може скористатися такою ситуацією на європейському ринку та "купити" трохи газу, навіть якщо гострої потреби в ньому не буде.
"Хоча у нас розповідають, що нам і свого газу вистачить, але, так чи інакше, якщо буде можливість взяти газ із доплатою, то чому б ні. Тим більше, що невідомо, якою буде наступна зима, і яка буде у зв'язку з цим потреба у газі", - пояснив експерт.
Однак далеко не факт, що цього літа ми неодмінно побачимо "від'ємні" ціни, попереджає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
"Але якщо це і станеться, то вони будуть дуже короткий період часу, який ні на що не вплине", - сказав він у коментарі виданню.
Проте, додав експерт, ми входимо або вже увійшли у період дуже низьких цін на газ, що пов'язано з надлишком ресурсу на європейському ринку.
"Розвороту" на Схід не вийшло
Якщо поставки російського газу до Європи обвалилися в кілька разів, то загальний обсяг газового експорту "Газпрому" за 2022 рік скоротився не так значно - "всього" на 46%. Пов'язано це з тим, що РФ суттєво наростила поставки до Китаю.
У Піднебесну Росія постачає паливо газопроводом "Сила Сибіру", а також невеликі обсяги скрапленого газу. Але й трубопровідні поставки не надто вражають – минулого року "Силою Сибіру" прокачали трохи більше 15 мільярдів кубометрів. У 2023 році планується, що цим газопроводом буде поставлено близько 20 мільярдів кубометрів газу, а ще через кілька років він вийде на свою проектну потужність в 38 мільярдів кубів.
Але в Кремлі особливо розраховують на газопровід "Сила Сибіру-2", початок будівництва якого намічено на 2024 рік, а введення в експлуатацію – на 2030 рік. Проектна потужність цього газопроводу має становити 50 мільярдів кубометрів на рік. За його допомогою загальний обсяг поставок газу з Росії до Китаю має згодом досягти 100 мільярдів кубів на рік.
Однак це все одно в півтора рази менше, ніж постачалося до ЄС до російських "самосанкцій", та й будівництво нової труби коштуватиме мільярди (а також вимагатиме часу), тоді як газова інфраструктура до Європи вже давно прокладена.
Але, схоже, і цим планам не судилося збутися. Як повідомляє Reuters, Китай відмовився від нового газопроводу з Росії на користь ще одного маршруту постачання з Туркменістану.
"Центральноазійські трубопроводи вважаються ключовою інвестицією в енергетичний та геополітичний простір Китаю. Це канал постачання зі стратегічною цінністю, яка перевершує комерційні аспекти", - цитує Reuters неназваного китайського чиновника.
Втім, справа навіть не стільки в обсягах газу, які Росія постачає і постачатиме до Китаю, а в його ціні - очевидно, що таких привабливих цін як у Європі на китайському ринку Росії не отримати.
"Вони обмежили поставки на найбільший для них і ліквідний ринок, яким є Європейський Союз. Кращого ринку вони ніде не отримають , - каже Володимир Омельченко. - І тепер "Газпром" пожинатиме плоди – що посіяли, те й пожнуть".
Іншими словами, Володимир Путін та його оточення, що називається, власними руками погробили газовий експорт Росії і зараз добивають усю газову галузь своєї країни.
"Вони зробили собі газове харакірі", - іронізує Михайло Гончар.
Падіння експорту газу означає скорочення надходжень до російського бюджету, який, за прогнозами, цього року може недорахуватися 3-4 мільярдів доларів доходів від експортного мита.
Чим менше грошей у бюджеті країни-агресора, тим менше вона зможе виготовити снарядів, танків, ракет для використання у війні проти України. Отже, це наближає нашу перемогу.
Читайте також: Бюджет по осені рахують: у Росії закінчуються гроші для глибинного народу
