На тлі обстрілів об'єктів критичної інфраструктури, які почастішали останнім часом, влада обіцяє протягом зими не підвищувати тарифи на газ для населення. "Апостроф" розбирався, наскільки серйозними є проблеми із газопостачанням в Україні напередодні нового опалювального сезону.
До кінця опалювального сезону 2025-2026 років в Україні не підвищуватимуться ціни на газ для населення. Про це заявив президент Володимир Зеленський.
"На цю зиму збережемо фіксовану ціну на газ для побутових споживачів – підвищень ціни газу не буде", – цитує Зеленського його офіційний Телеграм-канал.
Це, безумовно, важлива інформація для громадян, оскільки опалювальний сезон на більшій частині території України має розпочатися вже найближчим часом.
Уся надія на імпорт
Питання газопостачання сьогодні актуальне як ніколи, у зв'язку з тим, що останнім часом країна-агресорка посилила обстріли об'єктів не тільки електроенергетичної, а й газодобувної інфраструктури України. Агентство Bloomberg із посиланням на свої джерела повідомило, що ворог "знищив приблизно 60% газового виробництва країни".
Втім, експерт із енергетичних питань Андрій Закревський досить скептично оцінює ці дані.
"Коли ви оцінюєте такі речі, одразу ж розпочинаються ремонтні роботи. І, як тільки все відновили, газ знову пішов", – сказав він у коментарі "Апострофу".
Керівник спеціальних проєктів науково-технічного центру "Псіхєя" Геннадія Рябцев також не погоджується з оцінками Bloomberg.
"Зазвичай за добу видобуток становить 45 млн (куб. м), зараз – 35 млн", – сказав він виданню.
Однак, звичайно, обсяги видобутку, що випали, потрібно компенсувати за рахунок імпорту.
"Імпорт йде, і навіть можливо вдасться виконати обіцянку (щодо наповнення сховищ) – 13,2 млрд куб. м, – розповідає Рябцев. – Але є нюанс – а якщо видобуток не вдасться відновити до 45 млн? Тоді потрібен буде додатковий імпорт".
Зазначена цифра – 13,2 млрд куб. м – це обсяг, який має бути закачаний у підземні сховища газу (ПСГ) до початку осінньо-зимового періоду, умовно, до 1 листопада.
Станом на середину вересня, у ПСГ було трохи більше ніж 12 млрд куб. м, тому з виконанням плану в нинішніх непростих обставинах справді можуть виникнути проблеми.
За словами міністерки енергетики Світлани Гринчук, закупівлю газу за кордоном доведеться збільшити на 30% порівняно з попередніми оцінками.
Нагадаємо, раніше уряд планував імпортувати 4,6 млрд куб. м газу, відповідно, тепер необхідно додати до цього обсягу ще 1-1,5 млрд куб. м.
Будемо із газом?
Для закупівлі газу потрібні гроші, причому чималі, оскільки в Європі, де також не за горами опалювальний сезон, ціни на нього зростають. Проте голова Міненерго запевняє, що фінансовий ресурс для його здійснення є.
Справді, влітку НАК "Нафтогаз України" отримала кредит Європейського банку реконструкції та розвитку на 500 млн євро, а зовсім недавно – ще 300 млн євро від Європейського інвестиційного банку.
Є й інші джерела фінансування закупівель – як зовнішні, так і внутрішні.
Станом на 10 жовтня ціна газу на хабі TTF в Нідерландах становила 334 євро за 1000 куб. м. Відповідно, якщо нам потрібно імпортувати близько 6 млрд куб. м газу, для цього знадобиться близько 2 млрд євро. Що ж, сподіватимемося, що така сума справді є.
Тепер повернемось до питання про заморожування цін на газ для побутових споживачів, про яке заявив президент.
З одного боку, мораторію на підвищення тарифів на газ для населення на час дії воєнного стану в Україні немає. З іншого боку, "Нафтогаз" забезпечує постачання газу 98% побутових споживачів, і до 30 квітня 2026 року тариф встановлений на рівні 7,96 грн за 1 куб. м.
Навіщо главі держави потрібно було заявляти про фіксацію цін до кінця зими?
"Зрозуміло, для чого це зроблено – щоб не допустити паніку", – пояснює Андрій Закревський.
Але чи варто громадянам турбуватися щодо можливого дефіциту газу?
"Чи є із запасами газу катастрофа? Явно немає. Чи може вона виникнути? Якісь локальні відключення газу вже були, і їх швидко усували", – каже Закревський.
Сформулюємо питання трохи інакше: чи можливі тривалі переривання газопостачання наступної зими?
"Такий сценарій, звичайно ж, розглядається, але, скоріше, ні, ніж так", – резюмує Геннадій Рябцев.
