Українська економіка зростатиме не менш ніж на 5%, а то і на всі 7% на рік, обіцяє президент Володимир Зеленський. Це - при тому, що в нинішньому році, дай бог, щоб зростання ВВП не виявилося менше 3%. "Апостроф" з'ясував, чи реальний озвучений президентом прогноз, і що для цього можна і потрібно зробити.
Президент Володимир Зеленський впевнений, що українська економіка найближчим часом буде рости на 5-7% на рік. "Для цього ми вже цієї осені проведемо низку необхідних реформ, що дозволить зробити Україну "магнітом" для іноземних інвесторів", - заявив глава держави, додавши, що його команда вже розпочала активну роботу в цьому напрямку.
У намірі домогтися прискорення зростання ВВП немає нічого нового - про це, наприклад, у липні заявляв нинішній прем'єр-міністр Володимир Гройсман: "Моя мета - зростання 5-7%. Для цього необхідна, зокрема, нова система прийняття рішень". Але, ось тобі й маєш: буквально те саме Гройсман говорив майже два роки тому.
Однак нинішні темпи зростання економіки істотно нижчі - в 2018 році воно становило 3,3%, в нинішньому - може виявитися навіть нижче 3%, і в найближчі роки найоптимістичніші оцінки перебувають на рівні трохи вище все тих же 3%.
Розмір має значення
Озвучений Володимиром Олександровичем (а також раніше Володимиром Борисовичем) прогноз можна порівняти з показником зростання ВВП Китаю - в 2018 році він становив 6,6%, в 2019-му очікується на рівні 6-6,5%. Але для КНР це - низхідний тренд, адже в останні 20 років Піднебесна росла щорічно на 10% і більше, що і перетворило бідну аграрну (і дуже населену) країну на другу економіку світу. В Україні такі темпи зустрічалися лише спорадично, до того ж періоди зростання досить часто змінювалися найжорстокішими рецесіями, остання з яких відбулася в 2014-2015 роках.
Тому для України, ймовірно, більше підходить приклад Сінгапуру (незважаючи на очевидні відмінності між двома країнами), який за досить короткий час прорвався до переліку найбільш розвинених країн світу, будучи при цьому однією з найменш корумпованих держав.
Для багатьох ВВП і його зростання - чисто абстрактні поняття, мовляв, яка різниця, на скільки цей ВВП зріс - на 3-5-10% або не зріс взагалі - якщо грошей все одно немає. Але, насправді, різниця є, і вона суттєва, так як, чим більше зростає ВВП, тим більше стає його розмір на душу населення при незмінності чисельності цього населення (а, враховуючи те, що населення України зменшується, цей показник виявляється ще вищим). А більш високий ВВП на душу населення означає більш високі доходи громадян.
Поки економічного стрибка не відбулося, але це зовсім не означає, що в Україні він в принципі неможливий.
Але при збереженні нинішньої сировинної, експортно орієнтованої моделі економіки на зростання більше ніж 3%, максимум 4% (при сприятливій для українських товарів світовій кон'юнктурі) розраховувати навряд чи варто. А тому країні потрібні реформи.
Бачу землю!
Швидше за все, однією з таких реформ буде відкриття ринку землі. Зараз, нагадаємо, в Україні діє мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. У земельної реформи є, як затяті шанувальники, так і затяті противники. Останні, як правило, аргументують свою позицію тим, що, мовляв, українську землю за безцінь скуплять вітчизняні та, головне, іноземні латифундисти, а фермери залишаться ні з чим - і без землі, та й майже без грошей. Прихильники ж наполягають на тому, що великі холдинги вже і зараз, по суті, володіють величезними площами сільгоспугідь завдяки різним "мутним" схемам, а створення прозорого ринку землі виведе цей бізнес з "тіні". Крім того, додають вони, Україна залишається єдиною країною в Європі і однією з небагатьох у світі (у компанії з КНДР, Венесуелою та Кубою), де досі немає ринку землі - навіть в Білорусі існує його якась подоба (у Росії ринок землі був запущений ще в далекі нульові). Як відомо, до відкриття ринку землі Україну довго і наполегливо підштовхують наші західні партнери, включаючи Міжнародний валютний фонд (МВФ), з яким мають бути переговори про відновлення співпраці, як очікується, восени.
"В Україні діє мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення"
Про те, що земельна реформа стане для нової влади флагманською, недавно повідомив із посиланням на свої джерела в команді президента один із українських телеграм-каналів. Як сказано в повідомленні, відкриття ринку землі "дасть ситуативне зростання економіки". Крім того, зазначає ресурс, подальші кроки влади будуть спрямовані на реабілітацію грального бізнесу, який був поставлений в Україні поза законом 10 років тому зусиллями тодішнього прем'єра Юлії Тимошенко, а також на легалізацію проституції і "легких" наркотиків.
Говоримо - зростання, маємо на увазі - інвестиції
У принципі, про "легалайз" всього вище зазначеного Володимир Зеленський говорив ще під час виборчої кампанії. Але про порок і його плоди можна поговорити окремо, тим більше, що його легалізація, хоч і внесе свою частку в загальну скарбничку економічного зростання, все ж не буде настільки відчутною, як деякі інші "новації" влади.
Експерти, опитані "Апострофом", погоджуються з тим, що головною - і першочерговою - реформою президента Зеленського стане земельна реформа, і вважають, що вона може прискорити економічне зростання.
"Анонсується швидкий запуск ринку землі, що дійсно може стимулювати економічне зростання", - сказав виданню глава Комітету економістів України Андрій Новак.
"Насправді, що таке зростання ВВП? - це інвестиції. Буде більше інвестицій - буде більше зростання ВВП. Тільки ринок землі дасть 2% до зростання. Якщо додати до нинішнього, то 3+2=5%", - заявив в коментарі "Апострофу" фахівець відділу продажів боргових цінних паперів інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса.
У 2018 році Україна отримала у вигляді прямих іноземних інвестицій (ПІІ) 2,3 мільярда доларів. Це краще, ніж, наприклад, у 2014 році (400 мільйонів доларів), але істотно гірше, ніж у "ситі" нульові, коли в країну заходили до 10 мільярдів доларів і більше (такі показники були в рекордні 2007-2008 роки).
Прибрати силовиків від бізнесу
Але інвестиції не прийдуть, якщо буде існувати хоча б найменша для них загроза. "Коли приходять інвестори, вони говорять про дві проблеми - верховенство права та корупцію. Це все формалізується в суди і силовиків. Люди бояться за свої гроші і менше вкладають", - говорить Сергій Фурса. А тому, додає він, потрібно провести з судову реформу, а також створити Службу фінансових розслідувань - прибрати силовиків від бізнесу (секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Данилюк недавно заявив, що відповідний законопроект, який блокувався попередньою владою, скоро буде направлений до парламенту, - "Апостроф").
"Країни, де спостерігається велике економічне зростання і є великий приплив інвестицій, характеризуються тим, що в них є верховенство права", - погоджується колишній міністр економічного розвитку й торгівлі Айварас Абромавичус, якого сміливо можна записати в члени команди нинішнього президента. "Тому першочергові реформи для припливу іноземних інвестицій та економічного зростання лежать в юридичній площині - реформа правоохоронних органів і реформа судової системи", - сказав він у коментарі виданню.
Але паралельно, за його словами, економічний блок уряду повинен буде зосередитися на таких речах, як земельна реформа, законодавство про державно-приватне партнерство, а також демонополізація, детінізація та дерегуляція.
"Прем'єр-міністр повинен стати головним інвестиційним керуючим країни, яка повинна стати" магнітом "(це ж слово вжив президент Володимир Зеленський, -" Апостроф ") для інвестицій, який буде адвокатом бізнесу, допомагатиме бізнесменам заробляти гроші в нашій країні, і відчувати , що їх інвестиції (знаходяться) в цілості й схоронності. ми повинні навчитися поважати інвестиції, як наших вітчизняних, так і іноземних підприємців. Тільки коли у нас з'явиться така повага, ми встанемо на шлях економічного зростання ", - резюмував Абромавічус.
Сергій Фурса, в свою чергу, узагальнив завдання для уряду в "єдиному принципі декомунізації економіки".
Сергій Фурса: "Потрібно прибрати силовиків від бізнесу"
Бій із "тінню"
Є, втім, й інші необхідні кроки. "Зокрема, це - кардинальне спрощення податкової системи, яка перевантажена дрібними податками і зборами, які ускладнюють бухгалтерію і водночас приносять дуже мало надходжень до бюджетів усіх рівнів", - зазначив Андрій Новак. Також, за його словами, необхідно, наскільки це можливо, усунути такі явища, як контрабанда, контрафакт, а також все, що називається тіньовою економікою. "При цьому основною "тінню" у нас є використання офшорних схем", - додав експерт.
За словами Новака, Україна потребує справжньої децентралізації, насамперед, податкової. "(Зараз місцевому чиновнику) ні тепло, ні холодно від того, чи працює на його території підприємство, чи успішне воно, оскільки основна маса податків йде до центрального бюджету, а вже з нього через бюджетні трансферти, субвенції (гроші) надходять до місцевих бюджетів", пояснив він.
Ще один важливий напрям, додав фахівець, - проведення реіндустріалізації на сучасному технологічному рівні. "Статус лише аграрної держави, навіть аграрної наддержави, - це статус відсталої держави з низьким рівнем доходів населення, тим більше, такої великої за територією і населенням країни, як Україна (саме тому земельна реформа здатна забезпечити не стійке, а лише ситуативне зростання, - "Апостроф"), - підкреслив Новак".
Самого бажання замало
Отже, новій владі (при тому, що уряду ще немає і в помині, а новообраний парламент поки не приступив до законотворчості) поставили завдання, або, як говорили в СРСР, "дали наказ". Але чи прислухається владна команда до експертних рекомендацій, чи буде виконувати "наказ"?
В принципі, Володимир Зеленський як президент може бути успішним тільки при зростаючій економіці, зазначає Айварас Абромавичус, додаючи, що він це розуміє.
За його словами, бажання проводити реформи у Зе-команди є. "Справа за малим - техніка, як це впровадити. Ми всі знаємо, що потрібно робити, ми вже плюс-мінус розуміємо, як це робити. У президента, його ближнього оточення і людей, які вже в недалекому майбутньому увійдуть до складу Кабінету міністрів, є всі інструменти. Із такою підтримкою людей, з підтримкою в парламенті не зробити це, я вважаю, буде вже практично злочинно", - підкреслив Абромавичус.