Уряд України на вимогу Міжнародного валютного фону (МВФ) затвердив "Національну стратегію доходів", яка має підготувати країну до існування без фінансової підтримки наших союзників. Незважаючи на заяви влади, документ був підготовлений без обговорення з бізнесом та громадськістю. Що й не дивно, оскільки стратегія містить низку заходів, які навряд чи отримають широку підтримку громадян. "Апостроф" з'ясовував, що передбачає національна стратегія доходів, у чому її плюси та мінуси.
Податковий подарунок "під ялинку"
Кабінет міністрів України затвердив "Національну стратегію доходів" на 2024-2030 роки. Ухвалення документу відбулося під Новий рік, 27 грудня.
Читайте: Чи буде податок на карткові перекази: у Мінфіні дали остаточну відповідь
Головне завдання стратегії – визначити підходи збільшення Україною джерел отримання доходів з тим, щоб у майбутньому обходитися без допомоги зарубіжних партнерів.
Крім того, ухвалення "Національної стратегії доходів" – одна з вимог МВФ щодо подальшого фінансування нашої країни.
Міністерство фінансів, яке було головним розробником стратегії, повідомило, що її підготовка відбувалась за активної участі бізнесу. Проте судячи з того, що про стратегію кажуть представники того самого бізнесу, реального обговорення насправді не було.
Більше того, деталі нацстратегії доходів уряд тримав у таємниці, і вони стали відомі лише після її опублікування на офіційному сайті Кабміну.
Документ містить майже 150 сторінок, але, якщо оцінити його дуже стисло, то в ньому йдеться про збільшення податків, відміну пільг, знову-таки, насамперед податкових, та посилення контролю за доходами та видатками громадян. Але якщо дивитися на стратегію детальніше, то варто почати з того, що вона передбачає значне реформування власне самої податкової системи країни. Зокрема йдеться про оптимізацію, тобто зменшення штатної чисельності працівників Державної податкової служби (ДПС).
Крім того планується запровадити ризикоорієнтовані підходи в роботі податкової, що передбачатиме перехід до автоматизації управління податковими ризиками.
Автоматизація з широким використанням IT-інструментів в принципі має стати важливим елементом роботи ДПС. Також очікується введення деперсоніфікації даних про платників податків, що має на меті зменшення корупції – адже податківці, принаймні теоретично, не знатимуть, хто стоїть за тим чи іншим номером у реєстрі.
В той же час, деперсоніфікація даних про платників податків має стати першим кроком на шляху до надання податковій доступу до банківської інформації включно з даними про рух коштів на рахунках.
Зміни мають відбутися і на митниці. Головна новація тут – те, що органи Державної митної служби отримають право проводити оперативно-розшукову діяльність.
На митниці, як і у податковій, теж планується впровадження автоматизації та IT-рішень.
Більше податків високих та різних
Щодо самих податків, то зокрема йдеться про їх гармонізацію з нормами, що діють у Європейському Союзі. Так, планується підвищення акцизів на пальне, алкогольна напої, тютюнові вироби до мінімальних ставок ЄС. Вірогідне також впровадження акцизу на солодкі напої.
Крім того, має бути підвищено ставки екологічного податку на викиди вуглецю.
Європейські стандарти також запровадять в оподаткуванні нерухомого майна. Якщо сьогодні для оподаткування нерухомості враховується її площа, то в майбутньому базою оподаткування стане оціночна вартість нерухомості.
Одночасно планується скасування низки пільгових податкових режимів. Зокрема це торкнеться ПДВ, проте йтиметься і про інші режими, наприклад, про "Дія.City", який було розроблено спеціально для IT-компаній, і розпіарено чинною владою.
Важливою новацією "Національної стратегії доходів" є впровадження, а, точніше, повернення прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб. Наразі в Україні діє єдина ставка податку на доходи фізосіб (ПДФО) на рівні 18%. Планується, що згодом з’явиться ще одна чи декілька ставок податку, які будуть застосовуватися до великих доходів. Втім, наразі, ані розміри таких доходів, ані самі ставки не називаються.
Тепер самий час нагадати, що податкова отримає доступ до інформації щодо руху коштів на банківських рахунках українців. Це важливо, оскільки стратегією передбачається, що всі доходи фізичних осіб, отримані поза межами підприємницької діяльності, підлягатимуть оподаткуванню за загальною ставкою ПДФО, яка сьогодні складає 18%. Потенційно це означає, що оподаткуванню підлягатимуть всі перекази на банківські картки.
Але й це ще не все. "Національна стратегія доходів" передбачає суттєве реформування системи спрощеною системи оподаткування.
Так, для юридичних осіб, які її використовують, поступово будуть підвищувати податкову ставку до 18%, в результаті чого вони перейдуть на загальну систему оподаткування.
Для фізичних осіб-підприємців (ФОП) передбачено підвищення податків із введенням диференційованих ставок – від 3% до 17% - залежно від виду діяльності (йдеться про ФОПів другої та третьої груп, яких об’єднають в одну). Для них також буде введена вимога використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО).
Для першої групи "спрощенців" буде звужено кількість видів діяльності, а також змінено фіксований податок на податок з фактичного доходу.
ФОПи-фермери, які відносяться до четвертої групи, отримають збільшені податки із розширенням бази оподаткування.
Негативу більше, ніж позитиву
Не тільки для бізнесу, але й для більшості фахівців положення "Національної стратегії доходів" стали таким собі різдвяно-новорічним сюрпризом, причому доволі неприємним. А тому їхня реакція на ці положення є відповідною.
"Після ознайомлення з "Національною стратегією доходів" хочеться лише одного - щоб український народ у будь-який спосіб не дозволив авторам цього непотребу реалізувати на практиці свої хворобливі та непрофесійні ідеї", - написав у Facebook партнер компанії Deloitte Андрій Серветник.
За його словами, у держави немає власних доходів, адже вона оперує грошима платників податків.
"І для того, щоб вони, платники, віддавали більше до державної скарбнички, їм треба надати можливість більше заробити. Тобто отримати більше доходу, щоб поділитися ним на суспільні потреби - перш за все, оборону, суди, безпеку, та дипломатію, - зазначає Серветник. - Перед тим, як писати "стратегію" відбирання грошей у громадян, варто було б провести справедливу оцінку потреб у витратах (за винятком оборонних)".
Розкритикував стратегію і викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, громадський діяч Валерій Пекар.
"Коротко про "Національну стратегію доходів". Ми будемо доїти корову вдвічі більше, і вона даватиме вдвічі більше молока. Не вийде", - дійсно коротко написав він у Facebook.
Заради справедливості треба сказати, що в "Національній стратегії доходів" є й позитивні моменти.
"Стратегія містить низку корисних пунктів: вдосконалення роботи податкової та митної служб, ризикоорієнтованість, встановлення для співробітників показників ефективності і ринкових зарплат, перенесення баз даних податкової і митниці до незалежного дата-центру та багато інших корисних речей", - сказав у коментарі "Апострофу" координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.
Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук також бачить певний позитив у стратегії.
"Там міститься значна кількість цілком правильних заходів, про доцільність яких говорили вже давно, - сказав Кушнірук "Апострофу". - Але поряд з ними й низка таких, які є досить сумнівними. Наприклад, пропонується найближчим часом довести акцизи на тютюн до європейського рівня. В умовах, коли рівень доходів українців значно нижчий, ніж в ЄС, це лише спровокує ще вищу "тінізацію" цього ринку".
Ну і, звичайно, невдоволені експерти новелами, які стосуються спрощеною системи оподаткування.
"Ми не бачимо доцільності в значному підвищенні ставок податків для цієї групи підприємців, урізанні кількості суб’єктів, котрі працюють за цією системою", - каже Олег Гетман.
За словами Бориса Кушнірука, перш ніж запроваджувати заходи, спрямовані на підвищення податків і обмеження застосування спрощеної системи, потрібно значно вдосконалити систему стягнення ПДВ, ПДФО і єдиного соціального внеску (ЄСВ).
"Якщо ця система буде якісно вибудувана, то спрощене оподаткування втратить сенс, і від нього дійсно можна буде відмовитися, - каже експерт. - Проте зі стратегії незрозуміло, чи планується проведення таких законодавчих змін".
Від теорії до практики не один крок
На захист нацстратегії варто сказати, що більшість наведених вище положень планується запроваджувати поступово, і цей процес, відповідно, має розтягнутися у часі. Зокрема реформи, які стосуються ФОПів, будуть реалізовані за три-п’ять років.
Загалом нововведення мають розпочатися не раніше завершення реформування самої податкової служби, і лише після "відновлення довіри платників податків до податкових органів".
Хоча в останнє якось слабо віриться, враховуючи те, що за понад 30 років Незалежності довіри до податківців як не було, так і немає. А тому дуже сумнівно, що вона з’явиться впродовж всього декількох років.
"Якщо нам вдасться провести перезавантаження митниці і податкової так, як це пропонують аналітичні центри і депутати податкового комітету парламенту (з призначенням керівництва за участі іноземних експертів, переатестацією всіх співробітників, створенням комісій доброчесності, призначенням ринкових зарплат тощо), то через кілька років це призведе до різкого покращення роботи цих органів, - говорить Олег Гетман. - І тільки після цього можна буде говорити про рівень довіри до них, який дозволить підняти питання про надання цим органам додаткових повноважень".
А поки це все загальні слова.
"Навряд чи варто надто серйозно ставитися до озвучених в цій стратегії планів. Вони розраховані на період до 2030 року, а за цей час в Україні багато чого зміниться, в тому числі і уряд", - каже Борис Кушнірук.
Крім того, оприлюднена стратегія наразі є лише концепцією, для втілення якої буде потрібна ціла купа окремих законопроєктів.
"Звичайно, експертне середовище буде прискіпливо спостерігати за розробкою цих законопроєктів і готуватиме свої пропозиції для того, щоб відхилити недоцільні норми, залишивши ті, які сприятимуть розвитку економіки", - резюмував Олег Гетман.
Читайте: Новорічні подарунки: що змінюється в Україні з 1 січня
