Київська міська рада нарешті розпочала процедуру створення Національного військового меморіального цвинтаря. Справа не терпить зволікань: на будівництво об'єкта до державного бюджету 2023 року закладено 65 млн грн, але ще тиждень тому не було вирішено, де його будувати. Столичні депутати нарешті визначилися – це буде Бикiвнянський ліс. А Верховна рада 2 травня підтримала законопроект щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища на Броварському проспекті Дніпровського району Києва, у місцевості Биківня.
Історія питання
Дивіться: Дороги, водогони і зрошувальні системи: топ-10 вражаючих інженерних чудес стародавніх інків
Вперше про створення в Києві чи околицях столиці військового меморіального цвинтаря заговорили ще у червні 2011 року. Тоді ще представники забороненої нині "Партії регіонів", говорили, що "необхідно увічнити пам'ять загиблих воїнів-визволителів у війні 1941-1945 років, учасників війни в Афганістані, інших військових конфліктах". Передбачалося також, що на цвинтарі будуть поховання ветеранів війни, військовослужбовців (зокрема звільнених у запас або у відставку), а також членів їхніх сімей. У квітні 2012 року було створено організаційний комітет зі створення та утримання військового меморіального цвинтаря, але на цьому все й закінчилося.
На цвинтарі ховатимуть як сучасних героїв, так і минулих часів
До ідеї повернулися у 2020 році – нове Міністерство у справах ветеранів України (створене шляхом об'єднання Держагентства з питань відновлення Донбасу та Держслужби з питань Автономної республіки Крим та міста Севастополя) запланувало до 2022 року нормативно закріпити правовий статус Національного військового меморіального цвинтаря. А до 2025 року – виділити землю і побудувати об'єкт.
Урядовий законопроект про меморіальний цвинтар був зареєстрований у Верховній раді в жовтні 2020 року. Він був прийнятий у першому читанні в березні 2021-го, у другому – в травні 2022-го. Закон набрав чинності у липні 2022 року.
Тепер же депутати нарешті визначилися з місцем розташування Національного військового цвинтаря. Передбачається, що на новому військовому кладовищі спочиватимуть не лише сучасні українські герої, а й борці за її незалежність у XX столітті.
Варто зазначити, що відповідно до закону, "Національний військовий меморіальний цвинтар – це архітектурно-мистецький комплекс, розміщений на спеціально відведеній земельній ділянці, призначений для організації почесних поховань та перепоховань борців за незалежність України у ХХ столітті, військовослужбовців, які загинули під час виконання бойових завдань, учасників бойових дій та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною".
Об'єкт, замовником будівництва якого є Міністерство у справах ветеранів, не підлягає приватизації чи передачі у найм. Будівництво, утримання та охорона Національного військового меморіального цвинтаря здійснюється за рахунок державного бюджету. Витрати на поховання чи поховання – також за рахунок держави.
Місця обітовані
На початку жовтня 2022 року було схвалено створення державної установи "Національний військовий меморіальний цвинтар" під егідою Міністерства у справах ветеранів. У двомісячний термін підприємство було створено, його початковий штат становив 20 осіб (всього заплановано штат із 177 співробітників). А у держбюджеті на 2023 рік на будівництво та утримання меморіального цвинтаря передбачили близько 65 млн грн.
Орієнтовна вартість робіт із створення Національного військового меморіального цвинтаря:
- Благоустрій ділянки для проведення поховань (планування рельєфу, створення системи зрошення, улаштування газонного покриття) – 700 тис. грн на 1 га.
- Будівництво вхідної групи з музейним комплексом загальною площею 1000 кв. м – 1,5 млн грн.
- Будівництво адміністративно-господарського двоповерхового блоку (гараж, кімната обслуговуючого персоналу, адміністративні приміщення, котельня) загальною площею 1100 кв. м – 10 млн грн.
- Спорудження ритуальної будівлі площею 700 кв. м – 7 млн грн.
- Вартість одного метра колумбарної стіни на три ніші – 30 тис. грн.
- Середня вартість поховання – 4,4 тис. грн.
Необхідно зазначити, що, незважаючи на початковий намір Мінветеранів лише до 2025 року отримати землю під об'єкт та його збудувати, уряд вирішив будувати військовий меморіальний цвинтар уже навесні цього року. Тому довелося терміново шукати відповідне місце. І почалася ціла епопея.
Одразу після створення держустанови "Національний військовий меморіальний цвинтар" Київська міська рада запропонувала облаштувати територію для проведення почесних військових поховань у Бабиному яру, на схилах парку за Київським телецентром.
Міська влада спочатку запропонувала створити військовий цвинтар у Бабиному яру
Місце, в принципі, було ідеальним – метро, зручні під'їзні колії. Знову ж таки поруч – меморіальні комплекси та старий військовий цвинтар. Все у тему. Але ідея не знайшла розуміння в істориків, а також у єврейської громади Києва.
Другий варіант, який запропонувала міська влада – Лиса гора
Тоді Київрада запропонувала другий варіант – урочище Лиса гора у Голосіївському районі Києва. Але територія не дуже зручна – відсутні нормальні під'їзні шляхи (є лише розбита дорога, яка колись вела до покинутої тепер військової частини). У разі створення цвинтаря довелося б крутими схилами прокладати нові дороги, проводити світло, водопровід і каналізацію.
Ще важлива деталь – будівництво на схилах може призвести до зсувів та руйнувань рельєфу. Крім того, Лиса гора (частина якої має історичну цінність) є природно-заповідним фондом, і на її території будівництво заборонено у принципі. В урочищі – вікові дуби, тут понад 30 рослин та тварин, занесених до Червоної книги.
Образ Співочого поля мало в'яжеться з меморіальним цвинтарем
У січні 2023 року Київрада, після громадської критики та прохання Кабінету міністрів, скасувала своє попереднє рішення щодо Лисої гори. З'явилося ще кілька пропозицій. Зокрема Співоче поле – цей варіант запропонували Міністерство культури та інформаційної політики спільно з Київською міською державною адміністрацією.
Але парк Співоче поле, що має всю необхідну комунальну інфраструктуру та зручний під'їзний шлях з боку Набережного шосе – місце проведення масових культурних заходів. Тут влаштовуються різноманітні концерти, фестивалі та виставки. І якщо почати серйозно розглядати цю територію як майданчик для Національного військового меморіального цвинтаря, то підніметься така хвиля громадського обурення, що краще навіть не починати.
Лісовий меморіал
Аж от дійшла черга до Биківні.
"Це найбільш підходящий варіант для створення військового меморіального цвинтаря. Адже це територія біля Національного історико-меморіального заповідника "Биковнянські могили", – каже "Апострофу" експерт Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, колишній головний фахівець Українського інституту національної пам'яті Максим Майоров.
Ділянку, яка знаходиться між селищем Биківня та київським районом ДВРЗ, у межах Бикiвнянського лісу та ділянки Дарницького лісництва, 23 березня разом запропонували Міністерство у справах ветеранів, Міністерство культури та інформаційної політики, Український інститут національної пам'яті та Київська міська державна адміністрація.
Презентація для створення меморіального військового кладовища
Зрештою, зупинилися на Биківні. Тут і місце для створення меморіального цвинтаря непогане. Рівне, жодних пагорбів. Можна зробити зручні з'їзди з Броварського проспекту. Тим паче, що в лісі є кілька ґрунтових доріг – їх лише треба заасфальтувати. Враховуючи близькість житлових масивів, без проблем можна провести світло, воду та каналізацію.
При створенні об'єкта за основу передбачається взяти Арлінгтонський цвинтар у США – це американський військовий цвинтар у передмісті Вашингтону. Заснований у 1865 році. На його території поховані учасники війн, президенти, голови Верховного суду та астронавти. На цвинтарі, площа якого становить 250 га, поховано понад 400 тис. осіб.
За проектом, земельна ділянка під Національний військовий меморіальний цвинтар у Биківнянському лісі складатиме близько 90 га. Об'єкт передбачає цілий комплекс будівель та площ. Це власне військовий цвинтар, ритуальна будівля, споруди, необхідні для організації почесних поховань (адміністративно-господарська зона), меморіально-рекреаційна зона, музейний комплекс, а також паркування.
"На цвинтарі будуть ховати всіх військових, які загинули у війні з росією – за бажання їхніх родичів. Перепоховання – також за бажання родичів. Цвинтар буде розбитий на сектори – там будуть алеї Героїв України, повних кавалерів ордена Богдана Хмельницького. Деталі ще обговорюватимуться", – сказав перший заступник міністра у справах ветеранів Олександр Порхун.
За його словами, першу секцію для поховань буде відкрито у жовтні-листопаді 2023 року. А від метро "Лісова" до майбутнього меморіального цвинтаря запустять автобус-шатл.
Слід зазначити, що територія, на якій передбачається побудувати Національний військовий меморіальний цвинтар – популярне місце відпочинку для мешканців Биковні, ДВРЗ та Лісового масиву: ліс, озеро (яке, до речі, підозріло відсутнє на слайдах презентації проекту). Тож проблем під час громадських слухань явно не уникнути. Ще раз нагадаємо – військовий цвинтар передбачалося створити до 2025 року. Загиблі герої вже нікуди не поспішають, а куди поспішають чиновники?
Дивіться: "Полк Азов – ангели Маріуполя": у Києві відбулася фотовиставка до дня 14 жовтня