Лайм

"Жодної російської події": українська поетка поділилась враженнями від фестивалю в Індії

Любов Якимчук розповіла, як живуть індійці

Українська поетка та сценаристка Любов Якимчук, яка брала участь у міжнародному літературному фестивалі Mathrubhumi International Festival Of Letters, поділилась враженнями від нього, а також загалом від Індії.

Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook.

Фото: Volodymyr Grumet-Olszanski

За її словами, про Україну знають багато мешканців країни.

"Навіть офіціанти. Співчувають. На фестивалі ми мали декілька панельних дискусій та можливість відвертих розмов. Хоча з якоїсь іншої локації було чутно, що Трамп -- "це новий месія". Ну, з ким не буває, у нас теж такі є. Усі події були англійською та місцевою мовою малаяма, яку, як кажуть, не так просто всім іншим вивчити. Вона красива, як і граційне кивання головою, яке означає схвалення або задоволення чимось, як мені здалося з ситуацій. Це робиться м'яко, лише основою шиї, тому голова як на пружинці хилитається вправо-вліво...

Фестиваль в Індії був чудовим. Жодної російської події і гострі теми для дискусій на українську тему. Ходять чутки, організатор навчився цього у Польщі, яка нам багато в чому допомагає, навіть тут", - написала поетка.

Фото: Volodymyr Grumet-Olszanski

Якимчук зазначила, що в Індії вміють радіти життю, як діти, і не поспішати.

"Купити пляшку води в кіоску — справа на десять хвилин. У супермаркеті банани зважують і виписують вагу від руки, щоб касир пробив чек. Торгові центри нагадують радянські універмаги в провінції. Все тут — ніби наші дев’яності, тільки з вузькими вулицями і великим галасом від трафіку.

Це південь, і тут дуже сильна комуністична партія, яку вибрали демократичним шляхом. Червоні прапори та серпи з молотами по всьому місту. Її підтримують, бо величезна маса людей дуже-дуже бідна, настільки, що можна вважати, що в 90-ті роки я ще дуже непогано жила. Навіть коли батько не отримував зарплати, а мама потрапила під скорочення. Бо я не жила в наметі чи розваленому будинку. Людей рятує неймовірно щедрий тропічний клімат і те, що наростає багато рослинної їжі", - розповіла письменниця.

Вона додала, що комунізм романтизують і вважають, що він допоможе рівності.

"У той же час люди тут дуже релігійні. У храм не індуїстів не пускають — відсіюють за одягом. У музей пускають, але треба роззутися і запилити ноги.

У місті на багатьох вулицях нема тратуарів, а пішоходні переходи треба шукати дуже довго. Ходити буває страшнувато. Для пересування краще взяти таксі. Їздять тут на всьому, що має мотор. Але найатмосферніший транспорт — жовті й чорні тут-туки, триколісні таксі. Двадцять кілометрів коштує близько 350 рупій. Їхати за місто — за подвійним тарифом. Щоб отримати гривневий еквівалент, просто поділіть на два. Дуже дешево", - написала Якимчук.

Також її дуже вразила природа.

"Рослини тут неймовірні. Навіть просто заради них сюди варто їхати. Сансев'єрії ростуть як бурян при дорозі. Бананові дерева коливають у повітрі свої слонячі листя. У лютому починається квітування кущів і дерев. Кротонові дерева та величезні алое — у дворах. Маленький рай на землі. Хоч і часто це й рай брудненький, і я не скажу, що цього немає у нас — сама недавно прибирала сміття під соснами. Чуже. Тільки в Індії сміття всюди", - зазначила поетка.

Як повідомляв "Апостроф", у Індії оголосили премію в 1 мільйон доларів тому, хто зможе розшифрувати стародавнє письмо цивілізації долини Інду.

Новини партнерів

Читайте також