Бібліотека Давіта Ісаака у Швеції Цьогоріч, перша у світі бібліотека, присвячена свободі слова, спільно з BBDO Nordics представила подвійно зшите, нерозкривне видання роману Джорджа Орвелла "1984" у межах Тижня заборонених книжок.
Про це повідомляє The Stable.
Читайте також: Український переклад книги про "деволюцію РФ" переміг у міжнародній премії.
"Надто багато книг заборонено — і з надто неправильних причин. Деякі заборони мають політичне підґрунтя, інші підтримують упередження, ще інші — надмірне цензурування натяків, яких там навіть немає. Усі вони обмежують свободу слова", - пояснюють ідею проєкту у команді бібліотеки Давіда Ісаака та агенції BBNO Nordics.
Книга запечатана з обох боків і не підлягає відкриттю. Вона стала символічним протестом проти зростаючої хвилі цензури та заборон літератури у світі. Хоч усі розділи надруковані всередині, її неможливо відкрити, неможливо прочитати — але неможливо й проігнорувати.
Поки цей примірник запечатаний навмисно, тисячі інших книг стають "нерозкривними" через заборони, вилучення та замовчування.
"Коли книгу забороняють, вона перетворюється на закритий світ. Запечатавши один із найвпливовіших творів літератури всіх часів, ми хочемо зробити цензуру неможливою для ігнорування", — зазначила Ясміна Діздаревич Кордеро, виконавча директорка Бібліотеки Давіта Ісаака.
Ексклюзивне видання 1984 отримали такі автори: лауреатка Нобелівської премії Герта Мюллер та Джіла Моссед, членкиня Шведської академії — інституції, що присуджує Нобелівську премію з літератури.
Також видання отримав письменник Стівен Кінг, твори якого найчастіше забороняли в американських школах згідно PEN America. Серед його найбільш цензурованих книг – "Керрі" та "Протистояння" через "сексуальний контент" у них.
Окрім того, бібліотека підготувала ще один примірник, який буде передаватися між понад 1000 бібліотек і книгарень, що беруть участь у Тижні заборонених книжок у Швеції, аби стимулювати дискусії про цензуру та свободу читання.
Проєкт став початком ініціативи "Переплетені книги", яка використовує дизайн як інструмент протесту, перетворюючи літературну ікону на виразний акт комунікації, що спонукає до розмов у всьому світі.
Раніше ми розповідали, що Нобелівську премію з літератури отримав угорський письменник Ласло Краснагоркаї.