Слідчий комітет Російської Федерації порушив кримінальну справу щодо міністра економічного розвитку РФ Олексія Улюкаєва. Голова відомства підозрюється в отриманні хабара в розмірі 2 мільйонів доларів за видану міністерством позитивну оцінку, що дозволила "Роснєфті" купити держпакет компанії "Башнєфть". За повідомленням прес-секретаря Володимира Путіна Дмитра Пєскова, російський президент знав про підготовку операції правоохоронних органів щодо Улюкаєва. На думку російського опозиційного політика Костянтина Борового, ситуація, що склалася, — наслідок протистояння в оточенні Володимира Путіна. Політик розповів "Апострофу", що найближчий соратник Путіна, голова "Роснєфті" Ігор Сєчін посилює свій вплив і стає по-справжньому небезпечним для російського президента.
У цій ситуації все набагато простіше. Ігор Сєчін розширює область контролю. І це розпочалося ще з ЮКОСу, коли Михайло Ходорковський на зустрічі з Путіним майже у відкриту сказав, що в нього Сєчін вимагав 300 мільйонів доларів за одне з родовищ. Закінчилося це покаранням Ходорковського, його посадили, і ось тоді стала зростати імперія Сєчіна.
Сєчін демонструє власну силу, свою можливість впливати, в тому числі, на рішення президента. Тут важливі наслідки, а вони очевидні — це надмірне посилення тієї імперії, яку створив Сєчін, перебуваючи в найближчому оточенні Путіна.
Я думаю, що Сєчін переміг, і це була досить складна перемога, тому що багато аргументів, які висував Улюкаєв проти "приватизації" Башнафти, були розумними, такими, що базувалися на законі, але Сєчін, очевидно, ламає ситуацію. Крім того, питання про оподаткування цієї операції було вирішене досить грубим способом. Пояснення того, що з цієї угоди не беруться податки, полягало в тому, що якщо взяти податки, то держава їх втратить. Абсурд, який перетікає з пропагандистської кампанії в області економіки.
І висновок: Сєчін дуже посилюється. І я думаю, що це зрозуміло не тільки Путіну, а й конкурентам Сєчіна в оточенні Путіна. Наступними кандидатами на "людоїдство" Сєчіна можуть бути і Роттенберги, і хто завгодно з оточення Путіна. І сам він розуміє, що Сєчин, який тепер, як з'ясовується, контролює і Слідчий комітет, і інші державні структури, стає небезпечним.
Мені здається, що у випадку з Улюкаєвим Путін запобігатиме публічному розгляду цього звинувачення в корупції. Тому що він остання людина, зацікавлена в тому, щоб у групі його оточення хтось занадто посилювався, а Сєчін починає представляти серйозну небезпеку для президента, і, мабуть, він це розуміє. Ця ситуація була певним чином тестом. А Путіну необхідно підтримувати баланс сил всередині власного оточення, а цей баланс буде дуже серйозно порушений посиленням Сєчіна, який стає фігурою, не те щоб рівною Путіну, але в усякому разі за впливовістю. Виникає паралельний інститут влади. Ось зараз цей інститут - трон і диванні партії навколо.
Надмірне посилення Сєчіна створює якби два центри влади, але Путін навряд чи в цьому зацікавлений.
І мені здається, те, що трапилося, певною міріою сталося саме без Путіна, тому що усередині цієї кремлівської групи дуже жорсткі закони, там дуже жорстке протистояння щодо дрібниць, і це не перший конфлікт ліберальної групи з силовиками. Причому силовики сьогодні представляли кілька конкуруючих партій – прокуратура, Слідчий комітет, Сєчін. І вони конфліктували один з одним, але зараз завдяки таким сімейним зв'язкам, через того ж Чайку, Сєчін надмірно посилюється. І сьогодні для Путіна, по суті, виник момент, коли головним його конкурентом стає саме Сєчін. Такої ситуації досі не було. Все-таки всі інші перебували на рівноудаленні від Путіна, а сьогоднішня демонстрація сили показала, що Сєчін виділився з цієї групи, і виникає новий центр влади, з яким всім в оточенні Путіна треба рахуватися, можливо, тією самою мірою, що і з самим Путіним.
Я, звичайно, не думаю, що в Путіна є сумніви в лояльності Сєчіна, але, як і кожен політик, він розуміє, що ситуація може дуже швидко змінитися. І в будь-який момент це може стати центром змови. По суті, це початок війни, в якій Сєчін не прямо, але побічно оголошує війну самому Путіну.
