З 1 лютого Україна починає головувати в Раді Безпеки ООН. Як раніше повідомляв постійний представник України в ООН Володимир Єльченко, протягом лютого українська делегація винесе на обговорення два тематичні питання: захист об'єктів критичної інфраструктури та врегулювання конфліктів в Європі. Про шанси України на успіх в просуванні запропонованих нею пріоритетів "Апостроф" запитав у експертів.
Євген Ярошенко, аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень:
Головування країни в Раді безпеки ООН відбувається за ротаційним принципом, а з 1 лютого і Україна матиме таке право. Що це дає нам? Це дає можливість вносити на порядок денний певні питання, які зачіпають сферу міжнародної безпеки та миру. Але це також і накладає багато зобов'язань на Україну за різними процедурами. Наприклад, питання кореспонденції з іншими представниками.
Враховуючи те, що у України дуже обмежені ресурси для підтримання дипломатичної служби і що в нас дуже часто внутрішні протиріччя випливають на міжнародний рівень, це інколи може мати репутаційні ризики для України. От наприклад, наприкінці грудня голосували за резолюцію щодо засудження ізраїльської політики поселень на окупованих територіях Східного Єрусалиму, це приклад того, коли за членство в Раді Безпеки ООН інколи треба відповідати. Якби Україна на той момент не була членом Ради безпеки ООН, позицію України б ніхто не помітив і не було б ніякого міжнародного скандалу. А так – голосування викликало всередині нашої держави резонанс і призвело до погіршення стосунків з Ізраїлем. А за умови, коли Україна буде головувати, ризик подібних дипломатичних скандалів набагато зросте. Тому треба виважено підходити, щоб у нас був єдиний центр ухвалення рішення, щоб процедурні моменти, пов'язані із головуванням, максимально узгоджувалися між усіма гілками влади в країні.
Володимир Василенко, екс-представник України в Раді ООН з прав людини:
Це почесна функція і місія – головування у Радбезі ООН. Але держави, які головують, крім зайвого навантаження на делегацію, практично нічого не отримують. Бо головуюча держава повинна себе поводити неупереджено і організовувати роботу Радбезу. Єдина перевага, якою можна скористатися, – це якимось чином вплинути на формування порядку денного. Головуюча країна може включити до порядку денного ті питання, які її турбують. Але є правила, як формується цей порядок, і порушувати його не можна. Держава, яка головує в Радбезі, не є якимось диктатором, і їй не надаються якісь особливі повноваження. Вона повинна користуватися своїм членством в Раді Безпеки для того, щоб наполягати на обговоренні тих питань, які її цікавлять, які найкращим чином стосуються її національних інтересів.
Що стосується України, то тут питання пріоритетів – це збройна агресія РФ проти України і відсіч. Україна повинна скористатися своїм головуванням в Радбезі, щоб інформувати всіх інших членів про те, що відбувається в Україні, давати відсіч всіляким диверсіям, зокрема пропагандиським. Очевидно, у МЗС є свій план роботи в Раді Безпеки ООН, який спрямований на те, щоб використати цей шанс головування. Також наша країна може скористатися шансом роботи з іншими делегаціями, просуваючи свої пріоритети й, можливо, зможе впливати на формування позиції інших держав.
Олег Білоколос, експерт "Майдану закордонних справ":
Перелік пріоритетів, які визначила Україна собі на час головування в Радбезі ООН, складається із 11 пунктів - він занадто довгий. Таких напрямів діяльності не повинно бути так багато, а краще - всього два-три. Тим більше, що йдеться про конкретний термін, а не програму на 10 років.
Можна погодитися з тим, як звучить перший пріоритет: робота щодо забезпечення територіальної цілісності України. Тобто те, що представництво України заявляло і в минулому році – відома резолюція щодо Криму.
Щодо інших питань, то в розділі нерозповсюдження зброї масового знищення йдеться про те, що Україна виступає за надання глобальної гарантії країнам, які відмовляються від ядерної зброї. І мені здається, враховуючи важливість цього питання для України, це б мало б бути другим пріоритетом під час головування України в Радбезі ООН.
Третє питання, яке можна було б ставити у пріоритети – захист прав людини. Саме це питання могло стати інформаційною протидією РФ. Ці три ділянки роботи – територіальна цілісність, ядерне роззброєння, захист прав людини - дійсно важливі напрямки діяльності для нашої країни під час її головування, і треба саме на них сконцентрувати зусилля. Крім того, Україні потрібно знаходитися у переговорному процесі та знати позицію учасниць ООН.
