Уже 14 квітня закінчується річний імунітет уряду Володимира Гройсмана, відставки якого прагнуть багато політичних сил у парламенті. Хиткості становищу прем'єр-міністра додає і те, що досі рішення про його подальшу долю немає не тільки у Верховній Раді, але і в адміністрації президента, яку стала дратувати підвищена активність вінницького політика. Чи всидить Володимир Гройсман в кріслі глави уряду, розбирався "Апостроф".
Не зовсім залежний
14 квітня минулого року Верховна Рада України звільнила тодішнього прем'єр-міністра Арсенія Яценюка і призначила на посаду голови Кабміну Володимира Гройсмана, який був спікером парламенту. Голоси за призначення ставленика президента тоді вже традиційно дали депутатські групи Відродження і Воля народу, що наполовину складаються з екс-регіоналів, а також частина позафракційних депутатів, які орієнтуються на олігарха Ігоря Коломойського. Фракції Батьківщина, Самопоміч і Опозиційний блок не дали жодного голосу за його призначення, а в коаліції проголосувало лише 206 депутатів. Труднощі виникли і з підтримкою програми діяльності нового уряду, яку (знову через відсутність голосів) парламент підтримав лише з третьої спроби. Також Рада призначила новий склад уряду.
За час перебування на посаді прем'єра Гройсман не залишився повністю підконтрольним президенту, як планувалося спочатку, а неодноразово робив спроби проявляти самостійність, що прогнозовано не влаштовувало Банкову. Тільки вступивши на посаду, Гройсман поспішив на ключові посади призначити своїх людей, давніх соратників, не узгоджених з АП. Прем'єр нерідко робив кроки, які не погоджував з президентською командою. Щось (як, наприклад, рішення підвищити мінімальну заробітну плату до 3200 гривень) – щоб показати свою самостійність, щось (як поїздка в Авдіївку під час посилення обстрілу) – для власного піару.
У Порошенка ще не вирішили
Утім, остаточного рішення у президентській команді щодо долі Гройсмана ще немає. Як розповіли "Апострофу" кілька депутатів від БПП, навіть в самій фракції не спостерігається одностайності з цього питання. Не обговорювалося це питання і на засіданні політсили в понеділок, де обирали нового голову фракції Артура Герасимова.
Власної фракції в парламенті у прем'єра немає, БПП дуже різношерста, щоб одноголосно підтримати його, а президент хоче дещо приборкати амбіції політика. Таким чином, можна прогнозувати, що Гройсману доведеться самому шукати підтримку для подальшого імунітету.
Не варто забувати, що багато політсил уже не перший місяць вимагають відставки Гройсмана. Зокрема, 10 лютого на сайті парламенту 11 депутатів, включаючи лідера Батьківщини Юлію Тимошенко та позафракційного депутата Дмитра Добродомова, зареєструвала проект постанови про відставку прем'єра. Через короткий час проект таємничим чином зник з сайту Ради. Пізніше виявилося, що його видалив Апарат ВРУ і замінив іншим законопроектом. Аргументували тим, що ця постанова може бути зареєстровано лише після появи під нею 150 підписів нардепів, тобто однієї третини парламенту, як того вимагає Конституція.
Раніше в коментарі "Апострофу" нардеп від Батьківщини Олексій Рябчин говорив, що їх політсила і далі буде домагатися звільнення Гройсмана. Невдоволення Гройсманом "Апострофу" в кулуарах Ради також висловлювали в Опозиційному блоці, в Самопомочі і навіть в Радикальній партії, яка зараз часто грає на президентському полі.
Сам нікуди не збирається
А поки Гройсман часу не втрачає. Так, на засіданні в понеділок Кабінет міністрів затвердив план пріоритетних дій до 2020 року та роботи Кабміну на 2017 рік, даючи зрозуміти, що найближчим часом ніхто нікуди йти не збирається. Під час презентації Гройсман зазначив, що середньостроковий план дій уряду передбачає п'ять основних реформ: побудова конкурентоспроможної економіки та забезпечення стійкого щорічного економічного зростання на рівні 4-5% ВВП, створення сильної державної служби, розвиток людського капіталу, забезпечення верховенства права і боротьби з корупцією, а також забезпечення безпеки як зовнішньої, так і внутрішньої.
Крім того, Гройсман з 1 жовтня нинішнього року пообіцяв підвищення пенсій. Також прем'єр дав інтерв'ю Financial Times, у якому сказав, що українці відчують ефект від реформ вже в цьому році. А напередодні під час візиту в Житомирську область він сказав, що хтось видає бажане за дійсне, кажучи про зміну уряду.
Складається враження, що Гройсман відчуває себе досить впевнено. Хоча ще донедавна курсували чутки про майбутню рокіровку в політикумі і заміну нинішнього прем'єра на Юрія Луценка. Звучала інформація про те, що є амбіції зайняти цей пост у нинішнього секретаря РНБО Олександра Турчинова, який останнім часом поліпшив свої відносини з президентом.
Чи знайдуться голоси
Але за словами старшого аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолія Октисюка, зараз для обрання нового глави уряду немає голосів.
"Так, є бажання у Луценка, у Турчинова є свої амбіції, але голосів-то немає, можна зняти, а як призначити? Для того, щоб висловити вотум недовіри, голоси є, а ось призначити — це питання. Поки що є конфліктна ситуація, президент планує змінювати губернаторів в шести регіонах, тобто ситуація накопичується, але прориву поки не буде", - коментує "Апострофу" експерт.
Октисюк прогнозує, що поки Гройсману вдасться втриматися у своєму кріслі. "Я думаю, що Гройсман всидить, поки що ніяких передумов для його відставки немає", - зазначає Октисюк, згадуючи, що імунітет уряду закінчується 14 квітня – в п'ятницю, коли явка депутатів традиційно низька. Наступний же сесійний тиждень почнеться тільки 16 травня. "Зрозуміло, що будуть розмови про це, опозиція буде кричати про це, але реальних важелів та інструментів немає. Тим більше навіть немає розуміння всередині владної команди, тому що вона дуже розділена на неформальні групи впливу", - каже політичний експерт.
За словами політтехнолога Олексія Голобуцького через відставку Гройсмана виникає багато ризиків, головний з яких — розпуск парламенті, а це невигідно більшості депутатів. "Голосів за зміну уряду я не бачу. І можливостей для якогось соціального вибуху, який різко переверне ситуацію в країні за тиждень — теж. Якщо говорити про голосування у ВРУ, то більше 150 голосів (за відставку, - "Апостроф") не набереться, навіть якщо проголосують всі прихильники відставки Гройсмана. Та ж Батьківщина в парламенті має 20 депутатів, Опозиційний блок так само, Самопоміч — близько 30, з радикалами незрозуміло. Вони голосують за бюджет, але при цьому критикують уряд. А навіщо іншим непартійним групам Відродженню і Волі народу голосувати? Там насилу навіть 100 чоловік набирається. При цьому багато ризиків: хто наступний, яка тоді коаліція? Безліч питань, які можуть закінчитися розпуском парламенту, а цього ще менше людей хоче у нинішньому парламенті", - розповів Голобуцький "Апострофу". При цьому експерт не виключає, що кадрові зміни можливі, але однозначно не в квітні.
Хто наступний
Нардеп від БПП Сергій Лещенко стверджує, що рішення питання буде залежати від того, яку концепцію вибере Петро Порошенко. "Якщо він піде шляхом дострокових виборів, то це одне, якщо він вирішить вибори не проводити до кінця свого терміну, то це інше. Якщо він вирішить проводити вибори, то, звичайно, він буде приносити Гройсмана у жертву. Якщо він вирішить все ж без виборів і йти на другий термін, то тоді, напевно, іншого кандидата, крім Гройсмана, в парламенті буде складно знайти", - розповів парламентарій "Апострофу".
Депутат вважає, що для Порошенка зараз основне — підпорядкувати собі Гройсмана, але в той же час не спровокувати вибори. "Є вже відверті спроби Гройсмана грати в самостійну гру. Він часто відмовляє Порошенку в задоволенні його побажань, а відповідно, це провокує невдоволення самого Порошенка. Гройсман може шукати зручного приводу просто грюкнути дверима, але у такому разі Порошенку буде складно зібрати нову більшість. З іншого боку, йому треба змусити Гройсмана працювати в своїх інтересах, на що Гройсман не погоджується, бо не бачить свого майбутнього з Порошенком, у нього є свої політичні амбіції", - прокоментував Лещенко. Нардеп каже, що більш зручним для президента прем'єром став би Степан Кубів, який зараз є першим віце-прем'єр-міністром, але його кандидатуру просто не вдасться провести через парламент.
