Волкер не просто так приїздив до України, для Кремля готують серйозну дубину - військовий експерт

Про те, навіщо спецпредставник Держдепу США Курт Волкер приїжджав до України, як Америка буде тиснути на Росію і яких дій можна чекати щодо війни на Донбасі, в бліц-інтерв'ю "Апострофу" розповів військовий експерт ОЛЕГ ЖДАНОВ.

- За підсумками візиту Курта Волкера в Україну була заява, що США будуть тиснути на Росію, щоб вона вивела війська з Донбасу. Які механізми тиску будуть застосовуватися?

- В принципі, всі механізми ясні і зрозумілі. Це будуть чергові санкції – вже підготовлений список на оборонний сектор РФ.

Волкер же не просто так приїжджав до Києва. В першу чергу, він приїжджав, щоб нас насварити. Вони з Росією розберуться, але ми ламаємо всю гру Сполученим Штатам, всю складну багатоходівку щодо тиску на РФ, тому що ми робимо все всупереч інтересам США. Ми обіцяємо одне, а робимо рівно протилежне, як примхлива жінка. Ми пролонгували закон про "особливий статус" Донбасу (про особливе самоврядування ОРДЛО, - "Апостроф"), але при цьому провалили закон про деокупацію територій і визнання Росії країною-агресором. Це ж був, у першу чергу, закон, який був потрібен США для того, щоб продовжувати тиснути на Росію. І питання про надання нам миротворців залежить безпосередньо від цього закону. Ніхто не дасть миротворців, поки не буде визнано факт війни – ні ООН, ніхто.

- Але ж закон ухвалений у першому читанні і чекає свого часу в Раді.

- Думаєте, дарма Волкер зустрічався з депутатами і спікером ВР Андрієм Парубієм? З головою Верховної Ради він зустрічався для того, щоб розуміти взагалі, чи буде цей закон проголосований, а з депутатами він зустрічався, щоб уточнити формулювання закону. Адже Росія не названа агресором, а лише вказано, що вона здійснює агресію. Угорщина теж здійснює агресію, блокуючи наші європейські прагнення – ось це агресивні дії, агресивна політика, але не агресія в плані війни. А питання окупації в законі взагалі не визначено. Написано, що окуповані території, але не вказано, ким саме. Немає прямого зв'язку.

І найголовніше – в назві закону немає ні агресії, ні окупації. Все зроблено на догоду РФ, а Петро Олексійович грає подвійну гру і намагається всидіти на двох стільцях, що може дуже погано позначитися на його перебуванні при владі.

Волкер же не відступиться, на кону його політична кар'єра. Або він вирішує кризу на Донбасі і стає героєм нашого часу, або він вилітає з великої політики з ганьбою, як людина, що не в змозі довести до кінця переговорний процес. У нього мандат Білого дому на вирішення цієї кризи. І він зараз робитиме все що завгодно в цьому ключі, щоб домогтися результату.

- Повертаючись до питання. Яким чином Волкер буде тиснути на Росію? Адже санкції не впливають на агресивну політику РФ. Як ще змусити російські війська покинути Донбас?

- Те, що сьогодні введено, дійсно не є особливо ефективним і не приносить швидких і красивих результатів. Але ці 33 компанії, які потраплять під новий список санкцій – це, в принципі, весь оборонний сектор Росії на сьогоднішній день. Вони вибивають у Росії найважливішого партнера – це Індія, яка вже відмовилася від покупки Т-90, розірвавши контракт в односторонньому порядку, і повертає їм літаки (зі 115 машин повертають 57). І Росії зараз потрібно повернути гроші за 57 МіГ-29, а Індія розриває і цей контракт. І Туреччина вже відмовилася купувати С-400, як обіцяв Ердоган під час зустрічі з Путіним. Ну і найголовніший список санкцій включиться в січні.

Тут стоїть питання хірургічного втручання на рівні нанотехнологій: найголовніше завдання США – не допустити розвалу Росії. Треба так натиснути на російську еліту, щоб вони змінили вождя і, відповідно, змінилася російська еліта, змінився політичний курс. Але Росія як держава повинна залишитися цілою, єдиною, великою і страшною.

Для чого? Тому що, якщо розвалити Росію, то зникне образ ворога, і США втратять світове панування. Згадайте, що говорилося, коли розвалився СРСР - "НАТО свою функцію виконало, досить скликати сили безпеки в Європі, янкі, гоу хоум". І Європа стає самостійним політичним гравцем на міжнародній арені, а Штатам доведеться з Європою на рівних домовлятися про ринки збуту. А хто ж тоді світовий жандарм, світовий арбітр – ніхто. А так є образ ворога – великий і страшний ведмідь. Так, без пазурів і зубів, але він страшний. І тому НАТО його боїться, оберігає Європу. А поки натівські війська в Європі, США можуть не турбуватися. В одній тільки Німеччині 247 баз НАТО, немає власної ядерної зброї, Бундесвер довели до 22-ї позиції в світі, вдвічі скоротивши оборонний бюджет. На озброєнні в Бундесвері 600 танків, тоді як в РФ – 8500 танків. Тим більше, що Росія і Німеччина – це вічний симбіоз двох "братніх народів".

Меркель таки недаремно згадала про "Північний потік-2", тому що Штати акуратно виймають з Європи російську газову голку, але при цьому швиденько засовують свою.

- На початку листопада очікується третя зустріч Волкера і помічника Володимира Путіна Владислава Суркова. Чим Волкер буде тиснути на Росію, щоб Кремль почав йти на поступки? Чи буде Волкер діяти, спираючись на почуте в Києві?

- Від київського візиту залежить формулювання – чи буде Росія визнана агресором. А визнання Росії агресором дасть старт реформі ООН, чого так хочуть Штати і про що мріє Ізраїль. [Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін] Нетаньяху сказав, що ми дуже швидко реформуємо ООН, ви навіть не встигнете здивуватися.

Третя зустріч вже може дати якісь результати, оскільки Волкер і Сурков вже обмінялися думками, висловили якісь свої позиції, потім дали один одному відповідь, а тепер Волкер повинен пред'явити Суркову конкретні кроки США щодо натиску на Росію. Можливо, Волкер дасть Суркову список рахунків (російських мільярдерів) або назве прізвища, хто першим, другим потрапить під санкції. Там вже піде гра на якісь конкретні дії, тому що немає сенсу затягувати. Час іде і зараз грає не на США.

- Волкер у Києві також говорив, що питання миротворців може бути розглянуте до кінця року з мандатом на всю територію Донбасу. Але ж Росія категорично проти такого формулювання. Чим це загрожує?

- По-перше, така заява Волкера – для нас це морквина, чергова і велика, дуже красива. Знову ж таки, з метою ухвалення закону по Донбасу з потрібними формулюваннями і з метою проведення реформ, що, я думаю, також включалося в пакет переговорів між Волкером і Порошенком. А для Російської Федерації – це дубина, дамоклів меч. Якщо вони не підуть на поступки, то Волкер скаже Суркову, що "ми зараз дотиснемо Порошенка, він ухвалить закон, де вас назве агресором, і ми вас виключимо з Ради безпеки ООН, позбавимо права вето". В ООН же вже зробили перші підготовчі кроки, прийнявши формулювання, що мандат місії повинен бути розширений, посилений. Ось вам і тема для розмови між Волкером і Сурковим. Для нас це морквина, мовляв, "хлопці – хочете миротворців, зробіть правову базу, і ми вам дамо миротворців". А для Росії – це серйозна дубина, мовляв, "не будете виконувати наші вимоги, значить отримаєте миротворчий контингент без вашої участі і згоди".

- Але ж це може закінчитися найжорстокішим спротивом з боку бойовиків?

- Давайте називати речі своїми іменами. Ніяких не бойовиків, а збройних сил РФ. Там наймана контрактна армія, резервна армія збройних сил РФ. Та й ті колаборанти, які воюють на боці супротивника з числа наших громадян, теж контракт підписали, не просто ж так їм зброю дали.

Я скажу, що не в інтересах Росії починати конфронтацію, оскільки будь-які нові агресивні дії проти України призведуть до погіршення позицій РФ, в першу чергу, в Європі. Я розмовляв з німецькими політологами буквально минулого тижня, і та ж Меркель, яка дуже любить Путіна, дуже любить Порошенка. Багато хто думає, що вона на нього тисне, а вона його просто обожнює, душі не чує за ним, тому що він вміє красиво говорити, красиво обіцяти. Тобто там любов і дружба, чай і цукерки. А будь-яка конфронтація з боку Росії буде ставити Кремль в протилежну позицію з Європою. Путін не зможе з ними навіть кулуарно домовлятися, тому що Європа буде змушена офіційно визнавати Росію країною-агресором, визнавати Росію розпалювачем війни, що для тієї ж Європи, для тієї ж Меркель – неспівставні речі.

Конфронтація – це розвал всіх домовленостей. Ось як анексований Крим. Європа з Росією вже б 150 раз дійшли згоди щодо півострову, але не можуть офіційно визнати Крим, тому що є яскравий приклад у вигляді Каталонії. Вони бояться винести питання Каталонії, щоб ухвалити резолюцію ПАРЄ з цього питання. Тому що якщо хоч один депутат підніме руку за підтримку Каталонії, то це розвал Європи. А Росія намагається підштовхнути Іспанію до громадянської війни.