Порошенко буде піаритися на трьох темах, в його "ворогів" є кілька відповідей

2018 рік, що настав, – фінішна пряма жорстокої передвиборної боротьби, адже в наступному, 2019-му, українці оберуть новий склад парламенту і, можливо, нового президента. І поки в передноворічній метушні українці бігали по магазинах у пошуках продуктів до святкового столу, політики вже давно приготували свої "страви". Адже на відміну від зимового сезону, який в Україні завжди настає несподівано, до політичного сезону можновладці завжди готуються завчасно, бо народна прикмета свідчить: чим раніше включитися в перегони, тим більше шансів отримати щедрий урожай народних симпатій. Які теми в 2018 році принесуть українським політикам найбільше електоральних дивідендів і на чому можна буде добряче себе пропіарити, розбирався "Апостроф".

Салат "президентський"

Фактично офіційний старт передвиборчої кампанії дав президент в останні секунди року півня. Поки вся країна накладала салатики у святкові тарілки та наповнювала келихи, Петро Порошенко пригостив українців своїм "вінегретом" у традиційному новорічному привітанні. Головний інгредієнт страви – побільше перцю на адресу політичних опонентів.

"У тих, хто хоче підпалити будинок зсередини, слід забирати сірники", - заявив глава держави, очевидно натякаючи на активність Міхеіла Саакашвілі.

Болючіше дісталося Юлії Тимошенко. Так, серед кадрів, що передували промові президента, кілька секунд було виділено кадрам Леді Ю в компанії російського президента Володимира Путіна.

"І ніби під ялинку лягло рішення Стокгольмського арбітражу. Воно захистило нас від вкрай невигідних умов газового контракту дев'ятого року", - додав Порошенко, натякаючи на провальну політику Тимошенко на посаді прем'єр-міністра.

"Цей ролик – не класичне привітання з Новим роком, - каже "Апострофу" політтехнолог Ярослав Макітра. – Фактично це передвиборний продукт, де зосереджена велика частина уваги на потенційних конкурентах і їхніх негативних вчинках. У той же час усі позитивні моменти ототожнені з президентом. Це точно не формат класичного привітання, яке зазвичай більш абстрактне та несе філософський зміст, а не практично-політичний".

Після такого новорічного заділу в 2018 році, за словами експертів, президент зосередиться на трьох головних темах.

Євроінтеграція. Це, природно, буде головною фішкою президента, який вже досяг безвізу з ЄС. Безвізові успіхи будуть експлуатуватися весь рік, а наступний крок – вступ до НАТО і ЄС. Президент вже поспішив заявити про це: "Членство в ЄС, як і вступ до НАТО, безумовно, залишається нашою стратегічною метою".

Ні, в найближчій перспективі Україна, звичайно, ані натівської форми не приміряє, ані в Європарламенті засідати не буде. "Але ніхто ж не забороняє використовувати риторику, що за цієї влади цей напрямок є можливим", - каже "Апострофу" аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич.

"Більше того, я не виключаю, що під вибори буде проведено референдум про вступ до НАТО і ЄС, - додає "Апострофу" політичний аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко. – Зрозуміло, що членство України не стоїть в Європі на порядку денному, але як політична технологія це може спрацювати: якщо ви голосуєте за вступ до НАТО і ЄС, значить, ви повинні проголосувати за Порошенка, він же піднімає це питання, він щодо нього хедлайнер. Якщо ви не голосуєте за Порошенка, значить, ви проти НАТО і ЄС".

Полонені. Як зазначає політолог Петро Олещук, топ-темою для піару Порошенка в 2018 році стане тема військовополонених. У цій темі президент, завдяки своїй посаді, має козир, недоступний для інших політиків.

"Адже без мандата президента це питання вирішувати неможливо: обмін полоненими з боку України здійснюється через президентські укази про амністію тих, хто потрапляє під цей обмін, - пояснює "Апострофу" Олещук. – Крім того, обмін полоненими – це можливість для президента заявити про успішність реалізації Мінських угод та їх перезавантаження. Таким чином підкреслюється ефективність Мінських угод".

Фронт. Усі успіхи України із захисту територіальної цілісності на сході країни також буде складати в свою політичну скарбничку президент. Експерти відзначають, що для цих цілей буде активно експлуатуватися тема миротворців, зростаючого бюджету армії та нового озброєння для фронту.

Однак у військовій темі на Порошенка далеко не завжди можуть очікувати успіхи. "Суспільство дуже добре запам'ятало обіцянку президента на минулих виборах: зупинити війну, - нагадує "Апострофу" політтехнолог Дмитро Раімов. – Але що буде за рік на Донбасі, спрогнозувати складно. Чи буде напруження на Донбасі до моменту початку виборчої кампанії? Звідки воно може прийти? Наприклад, від якихось взаємин Путіна і Тимошенко? Чи будуть у них якісь домовленості про те, що буде ескалація, щоб показати нездатність президента забезпечити оборону країни і мирне завершення конфлікту? Це той висновок, який поки що важко оцінити".

Паралельно з цим, на думку Ярослава Макітри, Порошенко буде приміряти на себе образ міцного і вольового керівника.

"Останнім часом часто можна побачити президента, якому звітують чиновники. Цей формат у чомусь схожий на російський формат спілкування Путіна з підлеглими. Наприклад, ми бачили, як звітував [глава "Нафтогазу" Андрій] Коболєв після виграного в "Газпрому" суду. Правоохоронці звітували щодо вбивства [правозахисниці Ірини] Ноздровської. Формально президент не має стосунку до цих речей, але різні чиновники та установи доповідають президенту, і це ми будемо бачити весь рік. Буде формування іміджу людини, яка все контролює, і особливо акцентуватиметься увага на позитивних речах. Президент буде позиціонуватися як людина, яка дає доручення – і вони успішно виконуються", - резюмував Макітра.

Заливне "по-парламентськи"

Чинні нардепи не мають наміру програвати президенту в політичній активності, а значить, цілий рік будуть заливати нам про свої успіхи в управлінні країною.

Що стосується Юлії Тимошенко, то багато аналітиків називають Юлію Володимирівну головним конкурентом Порошенка в майбутній президентській гонці (ну не дарма ж Леді Ю в компанії Путіна "вклинилася" в привітання президента).

Топ-тема, на якій буде піаритися Тимошенко, – соціальні стандарти.

"Для неї звична тема – це тарифи, соціальні стандарти, підвищення якості життя пересічних громадян. Загалом, все, що пов'язано з соціалкою, – її тема. Вона викликає найбільш сильний відгук серед українців", - зазначає Петро Олещук.

Але тут існує небезпека зайти на поле президента: на думку Тишкевича, Порошенко і прем'єр Володимир Гройсман також будуть намагатися показати зростання рівня доходів населення. "Вони будуть говорити про пенсії, зростання зарплат. Об'єктивні фактори зростання економіки, пов'язані зі зростанням цін на сировину в світі, будуть представлені як результати економічної політики влади", - говорить аналітик.

Правда, в лідера "Батьківщини" буде і свій козир на президентському полі. "Опозиції завжди легше: фактично ти нічого не робиш, а політичні дивіденди все одно отримуєш, просто потрібно вчасно вказати на помилки влади, - додає Ігор Петренко. – Відповідно, Тимошенко буде грати на будь-яких ляпах, які обов'язково допустить влада, наприклад, говорити про удаваність реформ. Коливання курсу долара? Інфляція? Підвищення споживчих цін, комуналки? Усе це її теми".

"Опозиційний блок", за словами експертів, продовжить антивоєнну помірно проросійську риторику "мир за всяку ціну".

"Мовляв, співпраця із Заходом нічого не дала, крім війни, а значить, потрібно відновлювати економічні зв'язки з Росією, - прогнозує Олещук. – Але на цьому полі в них з'являються дуже сильні конкуренти у вигляді партії "За життя". Вони орієнтовані на того ж самого виборця, але грають більш яскраво, тому в "Опозиційного блоку" може виникнути серйозна криза жанру".

"Самопоміч", яка відкололася від коаліції, на думку експертів, займе нішу "Свободи" і буде грати на націоналістичних настроях. Крім того, партія Андрія Садового буде просувати тему неефективності реформ.

"А от "Народний фронт" буде акцентуватися на досягненнях міністрів, які пройшли в Кабмін за квотою НФ або користуються його підтримкою", - зазначив Тишкевич.

Але якщо виборче законодавство до 2019 року не зміниться, очікувати особливих сюрпризів від політиків не доводиться. У хід підуть старі методи роботи з виборцями.

"Депутати й надалі будуть асфальтувати дороги, допомагати дитячим садкам, проводити концерти, тому що акцент буде зроблено на 225 депутатів, які повинні пройти за мажоритарними округами. Великих проектів, пов'язаних зі структурними змінами, якістю політики, чекати не варто", - підкреслив Раімов.

Грузинська пряність

Окремі страви політичної кухні 2018 року буде представляти українцям екс-президент Грузії Міхеіл Саакашвілі.

"З точки зору забезпечення особистої безпеки Саакашвілі змушений буде залишатися в публічному полі", - каже Тишкевич.

Тренди колишнього голови Одеської області залишаться незмінними: корупція та боротьба з олігархами.

"Але найголовніше – він буде звертати увагу на корупцію у військово-промисловому комплексі, розповідати, де які закупівлі, скільки коштів виділяється, де перемагають у тендерах компанії, близькі до президента", - запевняє Ігор Петренко.

Утім, йти на різку конфронтацію з Порошенком Саакашвілі не буде.

"Йому це буде невигідно, про що свідчить його лист до Адміністрації президента з проханням налагодити контакти. Не виключений варіант, що в тому чи іншому форматі Саакашвілі буде використовуватись владою для того, щоб розділити електорат Тимошенко на дві групи: своїх прихильників і прихильників Юлії Володимирівни", - підсумував Тишкевич.

Десерт "Макрон по-українськи"

Родзинкою парламентської передвиборчої кампанії, на думку експертів, може стати поява на політичній арені "нових облич".

"Ті нові обличчя, які зараз присутні в політиці, для населення є старими і такими, що не відбулися. Їм нічого представити своєму виборцю до нових виборів, а запит на нових політиків у суспільстві є", - зазначає Раімов.

Відповідно, політики намагатимуться актуалізувати тему так званої "третьої сили".

"Тобто тієї сили, яка виходить за межі традиційного дискурсу: біло-сині – помаранчеві, проросійські – прозахідні. Буде просуватися тема третього шляху, альтернативної сили, такого собі українського Макрона. Згадаймо, що у Франції Еммануель Макрон з'явився практично в останній момент [перед виборами], зіграв на суперечностях між традиційними лівими і традиційними правими – і отримав гарний результат. А в Україні тема третьої сили має давню традицію", - резюмував Петро Олещук.