Поїздка президента України Петра Порошенка на Всесвітній економічний форум в Давос не принесла країні якихось особливих дивідендів. Навіть головна зустріч в рамках форуму – переговори з держсекретарем США Рексом Тіллерсоном – закінчилася рішенням, від якого Україна нічого не отримала. Таку думку висловив "Апострофу" політолог Кость Бондаренко.
Заява Порошенка про те, що він створив НАБУ і САП? Справа в тому, що в цій ситуації це – скоріше, бравада. Порошенко хотів сказати, що контролює ситуацію, а не НАБУ і САП, оскільки ці антикорупційні органи контролюються не президентом, вони були створені не президентом і за великим рахунком є скоріше "агентами" іноземного впливу, ніж якимись структурами, підконтрольними президенту. Отже в цій ситуації це – не більш ніж бравада. Поки що це констатація того факту, що в стосунках між президентом і антикорупційними структурами, контрольованими ззовні, є якесь перемир'я.
Що стосується заяв Порошенка про боротьбу з корупцією, то у нас вся біда в тому, що боротьба з корупцією, реформи та інші дії проводяться не для громадян України, а для того щоб відзвітувати перед Заходом. У плані звітності можна підготувати якийсь матеріал і показати, що у нас відбуваються зміни в державі. Захід може в це повірити, а про власних громадян можна і не думати. Справа в тому, що Захід настільки формалізований, що його абсолютно влаштує й видимість боротьби з корупцією.
Що стосується анонсованої зустрічі Порошенка з [Дональдом] Трампом, яка так і не відбулась, то у американського президента дійсно не було часу спілкуватися з президентом України. Це говорить просто про те, що Трамп насправді згорнув свою програму. Умовно кажучи, пан втомився.
Тут немає ніяких підводних каменів. Те, що Україна малоцікава США, ми бачимо вчергове. Трамп просто не вважав за потрібне зустрічатися з Порошенком. А зустрівшись з президентом Руанди, він вирішив, що на цьому можна поставити крапку.
Руанда для Трампа важливіша й з точки зору американської політики, тому що від зустрічі з президентом цієї країни багато в чому може залежати і лінія політичного курсу Руанди, яка зараз більше орієнтована на Китай. Цілком можливо, що Руанда як одна з ключових держав центральної Африки змінить свою позицію.
Читайте також: Постраждає не тільки Порошенко: хто і навіщо тисне на українську владу
Що стосується траншу МВФ, то тут я вірю в усе те, що сказав наш президент. Якщо він говорить, що буде підвищення ціни на газ і будуть виконуватися інші вимоги МВФ, то в це я вірю. Тут президент не лукавить. Якби він сказав, що буде здешевлення цін і будуть вводитися якісь соціальні моменти, то я б іще засумнівався. А в цей я вірю без всякого підґрунтя.
І цей момент аж ніяк не є позитивним для України. Я думаю, що цей "позитив" можна порівняти хіба що з тим, що наркоман отримав чергову дозу наркотиків і тепер не помре від ломки. Це приблизно та ж ситуація. Тому що транш МВФ – це той же наркотик. Україна присіла на наркотик у вигляді траншу і, відповідно, готова йти на багато непопулярних дій, аби отримати черговий мільярд.
Якщо говорити про поїздку в цілому, то я охарактеризую її так: "з'їздив і відмітився". Не скажу, що це був якийсь проривний візит, який щось приніс Україні. Навіть підсумок зустрічі з держсекретарем США Рексом Тіллерсоном (центральна зустріч цієї поїздки) звучить так: "вирішили відновити комісію зі стратегічного партнерства". Тобто домовилися домовлятися – і не більше. Ось і всі результати візиту Порошенка в Давос.
