До ухвалення законопроекту про антикорупційний суд Верховна Рада йшла довго: від повного небажання створювати такий орган до довгих дискусій з міжнародними партнерами. Підсумок – 315 голосів "за". Які правки депутати так довго узгоджували з МВФ і яким в результаті буде Вищий антикорупційний суд, розбирався "Апостроф".
Як ухвалювали
Трохи більше двох місяців доля президентського законопроекту №7440 "Про Вищий антикорупційний суд" ніяк не могла вирішитися: тривали переговори між українською стороною та партнерами в особі Міжнародного валютного фонду та Венеціанської комісії. При цьому деталі не розголошувалися.
Один із авторів проекту закону Георгій Вашадзе розповідав "Апострофу", що в початковій редакції міжнародних партнерів не влаштовували 14 моментів. Але до середини травня були узгоджені 13 правок, зокрема пом'якшення вимог до суддів, скасування обов'язкового проходження поліграфа кандидатами, визначення кількості суддів (від 35 і більше), юрисдикція суду, посилення охорони рідних судді, надання права відкривати кримінальні справи проти суддів лише генпрокурору тощо.
Але спірним залишалося одне питання – вирішальна роль Громадської ради міжнародних експертів у відборі суддів. За інформацією "Апострофа", МВФ вимагав залишити за експертами виключне право вето на допуск кандидатів. Українська сторона вважала це порушенням Конституції та почала пропонувати свої варіанти, але домовитися не вдавалося. Неофіційно МВФ звинуватив владу в бажанні контролювати суд. Українським учасникам переговорного процесу довелося кілька місяців ламати голову над тим, яку правку запропонувати партнерам, щоб і вони залишилися задоволені, і Конституцію не було порушено. Зрозуміло, що Україна при цьому прагнула не упустити транш МВФ, однією з умов надання якого було створення антикорупційного суду.
Незважаючи на всі складнощі, закон про створення Вищого антикорупційного суду був ухвалений на засіданні Верховної Ради 7 червня. Інтригою цього дня залишалося формулювання правки про вето в міжнародних експертів. Ніч перед цим виявилася непростою: остаточний текст правки був узгоджений до п'ятої ранку, а її зміст ретельно приховували.
На ранок 7 червня було призначено засідання фракції "Блоку Петра Порошенка", куди завітав сам президент. Від нього, як учасника нічних переговорів, депутати очікували почути, за що вони повинні проголосувати. На фракцію БПП забіг на кілька хвилин і лідер "Народного фронту" Арсеній Яценюк. Журналістам він відмовився говорити, про що домовилися з МВФ.
"Я думаю, що буде коректно, коли це формулювання скаже президент України", - відрізав Яценюк.
Небагатослівними після засідання фракції були і депутати від БПП. "Усе скаже президент, ухвалимо закон, який потрібно", - відповідали нардепи.
Але президент під час свого виступу у Верховній Раді не прояснив ситуацію з Громадською радою міжнародних експертів. Інтрига збереглася.
Президент України Петро Порошенко під час засідання Верховної Ради України, в Києві, 7 червня 2018 р.
Усі крапки над "і" розставив профільний комітет з питань правової політики і правосуддя, який зібрався на заключне засідання і представив основні правки. Журналісти і депутати вперше побачили остаточну редакцію положення про відбір суддів.
Так, раду експертів все-таки позбавили виключного права вето на призначення суддів, але залишили за нею право ініціювати з цього приводу спільне засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів з міжнародними експертами: 16 від ВККС та 6 від експертів, разом – 22. Для продовження участі у конкурсі кандидат повинен отримати мінімум 12 голосів учасників цього спільного зібрання, з яких мінімум три – від ради експертів. Представники влади залишилися задоволені цією правкою. Але ніхто з них не зміг запевнити, що вона влаштувала МВФ.
"Якщо вони мовчать, значить, все добре", - сказав "Апострофу" співрозмовник, наближений до переговорів.
Після палкої дискусії на комітеті депутати підтримали остаточний варіант проекту закону і передали до сесійної зали.
Не відволікаючись на драматизм, депутати віддали за закон цілих 315 голосів. Притому що ще за день до голосування джерело "Апострофа" в оточенні спікера Андрія Парубія хвилювалося, що голосів буде впритул. З усіх фракцій створення антикорупційного суду не підтримали "Опозиційний блок" та Радикальна партія Олега Ляшка. "За" були навіть депутатські групи "Воля народу" і "Відродження". За інформацією "Апострофа", раніше з ними намагалися домовитися президент і прем'єр-міністр, але безрезультатно. Пізніше з'ясувалося, що в цьому процесі був задіяний ще один суб'єкт.
"Багатьох депутатів запрошували в посольство США і погрожували не дати їм дозвіл на проживання в Америці або розкрити інформацію про фінансові злочини у випадку неголосування", - повідомив "Апострофу" один з парламентаріїв. Таким чином, американське посольство зіграло ключову роль у голосуванні.
Що ухвалили
Остаточного тексту закону про Вищий антикорупційний суд поки що ще немає. Багато депутатів та активістів побоюються, щоб на підпис президенту не потрапив зовсім інший документ, що не відповідає ухваленому. Поки ж можна охарактеризувати основні моменти ухваленого закону:
- Юрисдикція суду – усі корупційні злочини, зазначені в примітці до ст. 45 Кримінального кодексу; злочини, якими займається НАБУ; корупційні злочини посадових осіб, збиток від яких перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб у 500 і більше разів.
- Ключова роль міжнародних експертів у відборі суддів (про що йшлося вище).
- Вимоги до суддів – відповідність кандидатів критеріям моралі, чесності, непідкупності; законність джерел походження їхнього майна та відповідність рівня життя кандидатів та членів їхніх сімей задекларованим доходам; наявність необхідних знань і практики. Інші вимоги, передбачені законом "Про судоустрій і статус суддів".
- Судді не будуть проходити щороку поліграф.
- Членами Громадської ради експертів можуть бути як іноземці, так і українці, запропоновані міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції. Наразі остаточного списку таких організацій немає, він з'явиться найближчим часом. Але джерела "Апострофа" кажуть, що серед них можуть бути ОБСЄ, Рада Європи, Світовий банк, FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей), Moneyval (Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей і фінансування тероризму) та інші. Кожна організація повинна запропонувати не менше двох кандидатів, яких призначатиме ВККС.
- Міжнародні експерти будуть отримувати грошову винагороду – 7 тисяч доларів, що дорівнює зарплаті судді. Також їм будуть відшкодовані витрати на житло в Україні і перельоти.
- Починати розслідування проти суддів антикорупційного суду зможе тільки генеральний прокурор.
- Суддям і їхнім сім'ям надається охорона, за необхідності цілодобова.
Більшість депутатів позитивно відгукнулися про ухвалений законі. "Але він не ідеальний. Наприклад, у законі не передбачено, що рада експертів буде дійсно збиратися, радитися, як передбачає назва. Просто кожен зможе направляти свої зауваження щодо кандидатур. Якщо їх більше трьох, то цей кандидат вважається заветованим і йде на повторну перевірку. Але не передбачено, що рада має перевірити всіх бажаючих потрапити на посаду судді", - розповів у кулуарах депутат від НФ Леонід Ємець.
Тим не менше для нинішнього парламенту ухвалення закону про антикорупційний суд дійсно стало досягненням. Венеціанська комісія вже привітала цю подію, а МВФ обіцяв проаналізувати текст закону на предмет відповідності досягнутим домовленостям.
В українському парламенті сподіваються, що все буде добре. Спікер Парубій спробував запевнити в цьому "Апостроф", заявивши, що "рішення партнерів буде позитивним". Від цього, як і від виконання Україною ще однієї обіцянки - підвищення тарифів на газ - залежить отримання траншу МВФ.
У будь-якому разі ухвалення закону – це лише початок. Головним викликом стане безпосередньо процес створення Вищого антикорупційного суду, який може тривати близько року, а потім – його ефективна робота.
