RU  UA

Четвер, 25 квітня
  • НБУ:USD 39.25
  • НБУ:EUR 41.90
НБУ:USD  39.25

Допомогти Збройним Силам України! Посилання для переказів

"МВФ просто послав нас": Україні висунули жорстку вимогу, часу залишилося мало

Як український політикум пішов проти МВФ

Як український політикум пішов проти МВФ Фото: IMF Staff Photograph/Stephen Jaffe

"Антикорупційний суд повинен відповідати Конституції України", - з такими гаслами вже кілька місяців виступають українські політики. Почалося все з того, що українська сторона не поділила з Міжнародним валютним фондом те, за ким буде останнє слово у відборі суддів: за міжнародною радою експертів або за Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС). Ця суперечка загальмувала процес підготовки законопроекту про антикорсуд до другого читання, а завзяті "борці за Конституцію" звинуватили міжнародних партнерів у порушенні суверенітету країни. Так ті, хто давали гроші українській державі, перетворилися на "агентів".

Протягом останніх двох тижнів в Україні спробували вийти на якесь рішення і проголосувати за законопроект. Але одного бажання виявилося недостатньо. Кожна сторона продемонструвала свою неготовність йти на поступки. І на даний момент законопроект, понад половину правок до якого розглянули в парламенті, змушений чекати своєї долі ще півтора тижні. Як один суд зміг породити такі проблеми і серйозно посварити Україну з МВФ, яку жорстку вимогу Києву висунув фонд і скільки часу залишається у влади, щоб її виконати, - у хронології "Апострофа".

16 травня

Відтягувати момент розгляду законопроекту в другому читанні вже немає можливості. Міжнародні партнери наполегливо нагадують, що потрібно приходити до якогось консенсусу і готувати суд до запуску. Спікер Верховної Ради Андрій Парубій ще на погоджувальній раді в понеділок, 14 травня, закликав нардепів прискоритися і виносити законопроект на голосування.

Але парламентарії дослухалися не так до Парубія, як до попереджень з-за океану: хочете транш - працюйте. І вже на середу, 16 травня, було заплановано засідання профільного комітету Верховної Ради з питань правової політики і правосуддя. Але в порядку денному не було жодної згадки про антикорупційний суд. Комітет не зібрався, і, як пізніше стало відомо "Апострофу", не приходити на засідання було погоджено заздалегідь: депутатів попередили смс-повідомленнями.

Декому все-таки довелося прийти: замість відкритого засідання зібралася закрита робоча група для обговорення законопроекту. Протягом години до дискусії приєдналися члени комітету Вадим Денисенко ("Блок Петра Порошенка"), Олександр Черненко (БПП), Леонід Ємець ("Народний фронт"), Ігор Лапін (НФ), Ігор Алєксєєв (НФ), Руслан Сидорович ( "Самопоміч"), а також міністр юстиції Павло Петренко, Георгій Вашадзе (один з авторів законопроекту) і Олексій Філатов (заступник глави Адміністрації президента і куратор законопроекту). На чолі - голова комітету Руслан Князевич (БПП).

Закрита зустріч тривала близько трьох годин. Першим звідти "втік" Петренко. Не розповідаючи деталей обговорення, він обіцяв повернутися, але, мабуть, передумав. Потім час від часу виходили депутати. З їх слів стало зрозуміло, що Вашадзе, Філатов і Петренко розповідали про деталі переговорів з МВФ щодо законопроекту. Як з'ясувалося, після голосування в першому читанні 1 березня представники української влади не виходили з переговорів із фондом, який вимагав ухвалити такі правки, які б відповідали зауваженням Венеціанської комісії.

Пролити світло на ситуацію зважився Вашадзе. Закриту зустріч з депутатами він назвав хорошою роботою. З таким саме оптимізмом він відгукнувся і про переговори з МВФ. "Ми перемогли в цьому процесі. Залишилося останнє питання. Я думаю, там теж буде повний консенсус з усіх боків (МВФ і АП, - "Апостроф")". Це "останнє питання" стосувалося якраз ролі міжнародних експертів у відборі суддів.

Стало зрозуміло, що Вашадзе і його команда запропонували дві альтернативи того, як вирішити суперечку. На той час обидві були на розгляді фонду, але там не поспішали давати відповідь. "Зараз м'яч на їхньому боці. Сподіваюся, до наступного тижня в нас буде остаточне рішення", - розповів автор документа журналістам у той день.

Автор законопроекту про антикорупційний суд не став вдаватися в подробиці, пояснюючи це відсутністю таких повноважень. Але сказав, що їм вдалося вирішити 13 спірних питань з 14-ти.

Представник АП Філатов також був небагатослівний. На питання журналістів, для чого він завітав на закриту зустріч, чиновник відповів просто: "Прийшов послухати, що обговорюють депутати".

Він не був настільки оптимістичним, сказавши, що відносно законопроекту ще нічого не погоджено. У коментарі "Апострофу" Філатов додав, що від АП зараз нічого не залежить: "Позиція Адміністрації - чекати, що вирішить комітет. Парламент ухвалює законопроект, президент підписує його або ветує. Якщо законопроект не буде містити протиріччя Конституції, він буде підписаний".

Але всі прекрасно розуміли, що останнє слово - не за комітетом і депутатами. І подібного роду законопроекти не можуть ухвалюватися без остаточної оцінки АП. А така скритність сильно насторожувала і наштовхувала на думку, що представники влади вирішили припинити будь-які переговори з МВФ щодо суду і ухвалювати те, що вигідно для них. Ці побоювання частково підтвердив один із учасників закритої робочої групи, який залишився незадоволений зустріччю.

"Вони (Вашадзе, Петренко, Філатов, - "Апостроф") говорять, що досягли консенсусу з МВФ. Але хто з фонду може підтвердити ці слова? Потрібне підтвердження від людини з МВФ, а краще лист. Інакше потім полетять звинувачення в нашу бік, що ми голосуємо не за те, що дійсно вимагає МВФ. Тобто нам пропонують ризикнути, повірити, а потім виявиться, що це не так", - обурювався депутат від НФ, який побажав залишитися анонімним.

Нардеп також розповів, що саме запропонувала українська сторона щодо міжнародних експертів: "Є два варіанти. Перший - якщо збори у складі 7 експертів ветують того чи іншого кандидата, то їхнє вето ВККС (16 членів) може подолати у тому ж процентному співвідношенні або більше. Кому в голову прийшла ця безглузда ідея, я не знаю".

Другий варіант виявився доступнішим для розуміння, але також зі своїм "секретом". "Збираються ВККС і рада експертів, і вето можна подолати двома третинами голосів. Але й тут у ВККС в будь-якому випадку буде більшість", - підкреслив нардеп від НФ, якому жоден з варіантів не сподобався. Та й МВФ, за його прогнозами, також не влаштують такі альтернативи.

Головним незрозумілим моментом для співрозмовника "Апострофа" стала невідкладність голосування. "Парубій вперся, що воно повинно бути наступного пленарного тижня (з 21 по 25 травня, - "Апостроф"). А мені відомо, що попрацювати над проектом готові представники Венеціанської комісії, які хочуть приїхати в Київ, але їм культурно відмовляють, що мені підтвердили в американському посольстві. Можливо, вони хочуть проголосувати до їх приїзду. Але навіщо пороти цю гарячку?" - задався питанням парламентарій.

На цьому, по суті ні на чому, закрита робоча зустріч і завершилася. Всі пішли чекати на відповідь від МВФ, особливо Вашадзе. Він прозвітував, що кожні три години нагадує представникам фонду про запропоновані альтернативи. "Напевно, ці листи потрапляють вже в спам", - віджартувався один із учасників зустрічі.

18 травня

У цей день в журналіста "Апострофа" була призначена особиста зустріч з Вашадзе. Під час розмови він неодноразово хвалив себе і команду, яка допомагала в написанні законопроекту. Незважаючи на неоднозначність ситуації навколо суду, Вашадзе в інтерв'ю виданню зробив гучну заяву: "Якщо нам вдасться створити такий суд, то це буде безпрецедентною перемогою в усьому світі. Я думаю, що це хороша практика, зокрема для Грузії, Молдови, тим більше для Росії (без Путіна, звичайно)... Тому що ті принципи, які ми впроваджуємо, фактично поміняють підходи тієї ж самої Венеціанської комісії або Ради Європи, які дуже консервативно і старомодно підходили до реформ судових систем або правоохоронних органів. Вони повинні переглянути моделі, які пропонують нашим країнам", - напророкував він.

Георгій Вашадзе Фото: Олександр Гончаров / Апостроф

Чи вірить автор документа в це всерйоз, зрозуміти важко. Але в провалах, які зараз переслідують українську владу в питанні створення суду, він бачить "абсолютно нову хвилю судових реформ в інших країнах". Це дає йому привід стверджувати, що завдяки Україні в світі почнеться історична реформа.

Та як би Вашадзе не намагався розповідати про те, що держава, в якій відсутня незалежна судова гілка влади, творить нову судову практику для світу, розкривати деталі переговорів з МВФ він не поспішав. "Ми запропонували дві альтернативи. Про їхній зміст я не можу розповісти, бо це добре налагоджений робочий процес, який йде між АП, МВФ і нами. Я не хочу його зіпсувати", - відповів він "Апострофу".

Вашадзе також додав, що останні запропоновані на той час версії можуть зацікавити фонд. І це навіть не дозволить МВФ відмовитися. Але буквально за кілька днів ситуація повністю перегралася.

Єдине, що вдалося узгодити з міжнародними партнерами на той час - юрисдикція суду. "Всі корупційні злочини, які перераховано в замітці до ст. 45 Кримінального кодексу, входять у підсудність антикорупційного суду; додатково статті, які є в НАБУ, але не входять до переліку корупційних статей; корупційні злочини посадових осіб, які перевищують прожитковий мінімум для працездатних осіб у 500 і більше разів", - продовжив автор документа.

На питання, чи є якесь підтвердження його слів, співрозмовник зізнався, що немає. "Але якщо ви думаєте, що МВФ комусь дозволить говорити про те, що ми нібито домовилися, а реально немає такої домовленості, ви дуже помиляєтеся. У МВФ кричали б уже, якби щось було неправильно", - запевнив учасник переговорів .

Домовитися якомога швидше - головний інтерес України. Цього року є ще один шанс отримати останній транш в розмірі 1,9 млрд доларів перед виборами. На час виборчої кампанії МВФ, як прийнято, припиняє співпрацю з країною. Дедлайн - червень. До цього часу державі потрібно встигнути вирішити два питання - створення антикорупційного суду і підвищення ціни на газ. За словами Вашадзе, останнє в найбільшому пріоритеті у МВФ. Але, як показує практика, найшла коса на камінь саме в питанні суду.

21 травня

Історичний день для суду: на профільному комітеті нарешті зібрався кворум для розгляду законопроекту. В гості до депутатів завітали й представники Венеціанської комісії, які вирішили брати ініціативу в свої руки.

Життєрадісним на комітеті був тільки голова Князевич. Він - людина президента Петра Порошенка, готова, як кажуть в українському політикумі, виконувати будь-яку вказівку глави держави. Тому якщо надійде наказ із АП блокувати підготовку законопроекту до другого читання, Князевич його виконає. Цього разу завдання було інше - надати узгоджені і неузгоджені з "венеціанкою" правки та продемонструвати бажання проголосувати за правильний законопроект.

Серед пунктів, щодо яких вже досягнуті домовленості з міжнародними партнерами, значилися: зменшення кваліфікаційних вимог до суддів; вилучення вимоги про проходження поліграфа кандидатами; визначення чіткої кількості суддів - від 35 і більше; юрисдикція суду; посилення охорони рідних судді; надання права відкривати кримінальні справи проти суддів тільки генпрокурору.

Питання про міжнародну раду експертів і в цей день залишилося невирішеним. Також Князевич анонсував переговори української сторони з МВФ і "венеціанкою" о 19:00. Але для того, щоб показати міжнародним експертам зацікавленість в ухваленні законопроекту в другому читанні, комітет дав "зелене світло" на розгляд проекту в парламенті.

Комітет ВРУ з питань правової політики і правосуддя схвалив до другого читання законопроект "Про Вищу антикорупційному суді" sud.ua
1 / 1
Руслан Князевич sud.ua
1 / 1
Комітет ВРУ з питань правової політики і правосуддя схвалив до другого читання законопроект "Про Вищу антикорупційному суді" sud.ua
1 / 1
Ігор Лапін sud.ua
1 / 1
Комітет ВРУ з питань правової політики і правосуддя схвалив до другого читання законопроект "Про Вищу антикорупційному суді" sud.ua
1 / 1
Комітет ВРУ з питань правової політики і правосуддя схвалив до другого читання законопроект "Про Вищу антикорупційному суді" sud.ua
1 / 1

22-24 травня

Багато хто сподівався, що вже у вівторок у Верховній Раді депутати з коаліції зможуть привітати Україну з перемогою і завершенням переговорів з МВФ і Венеціанською комісією. Цього не сталося.

Звичайно, депутатам від БПП була дана задача не нагнітати ситуацію, а спробувати позитивно розповідати, що поки переговори ще тривають.

"Наскільки я знаю, ще триває дискусія щодо спільного засідання ВККС і ради експертів. Думаю, в четвер ми почнемо розгляд правок", - розповідав у кулуарах журналістам депутат від БПП Сергій Березенко.

Та ж ситуація - і в АП. При згадці про антикорупційний суд її представники відповідають заготовленою фразою, мовляв, "там все добре", або ж говорять, що їм нічого невідомо. "Апостроф" спробував дізнатися, до чого така таємничість. "Про переговори ніхто не говорить, тому що було дано завдання, що про їхні результат можуть повідомляти тільки уповноважені особи", - відповів співрозмовник в оточенні президента.

Значно більш поступливими виявилися джерела, наближені до Парубія. Зокрема, за їхніми словами, було прийнято рішення не починати розгляд правок у вівторок. Про це вдалося домовитися вранці того ж дня з "венеціанкою".

"Але в будь-якому випадку МВФ каже, що вирішальне слово має бути за міжнародними експертами. І їхнє вето ніхто не зможе подолати. Парубій готовий до цього і буде намагатися сьогодні ввечері примирити сторони", - повідомив співрозмовник "Апострофа".

Також планувалося із середи займатися законопроектом, а вже в четвер навіть ухвалити його в другому читанні. Але яким чином, незрозуміло, оскільки не було жодних гарантій, що увечері сторони дійдуть консенсусу.

Що й сталося. У середу вранці стало відомо, що ніхто не захотів йти на поступки. "МВФ послав нас. Вони сказали: або ми приймаємо їхній варіант, або ніяк. Більше вони нічого не хочуть обговорювати", - розповіло "Апострофу" джерело, знайоме з ходом переговорів.

Тоді вперше заговорили про можливий дефолт, до якого у президента навіть готові, якщо Україна не отримає транш. "Для нього це вигідно, щоб підставити прем'єра Гройсмана", - упевнений співрозмовник "Апострофа" в оточенні Парубія, у якого зараз складаються хороші партнерські відносини з прем'єр-міністром.

У Гройсмана також розуміють, що зараз його кар'єра багато в чому залежить від антикорупційного суду, і він повністю згоден з усіма вимогами МВФ, з'ясував "Апостроф". У середу прем'єр прибув до парламенту, де він з Парубієм довго обговорював, що робити далі. "Боротися до останнього", - коротко резюмували після зустрічі у глави уряду.

Читайте також: Гройсман посварився з оточенням Порошенка і знайшов іншого союзника: йдуть переговори про нову партію

У Кабміні зараз також намагаються вплинути на ситуацію, щоб не допустити припинення відносин з МВФ. За інформацією "Апострофа", у разі голосування за антикорупційний суд в потрібному вигляді, фонд готовий йти на поступки щодо підвищення ціни на газ, погоджуючись на поетапне зростання цін.

Тим часом у парламенті вирішили все-таки почати розгляд правок в середу. У четвер розгляд правок продовжився в напівпорожній залі. "Багато хто бере лікарняний на четвер. Це повний маразм", - сказав один із нардепів ще за день до цього. І він мав рацію.

За півтора дні депутатам вдалося розглянути близько 1300 правок з 1927. З чистою совістю вони відклали цей процес до наступного пленарного тижня, який почнеться 4 червня. І зараз всі в очікуванні, чи вистачить АП тижня для переговорів з МВФ. Адже зараз м'яч знаходиться саме на українській стороні, а точніше в президента Петра Порошенка. І багато що залежить від його рішення: або продовжувати сперечатися з МВФ і доводити, що вимога фонду є неконституційною, або набратися сміливості і виконати ті обіцянки, які були дані раніше.

Читайте також

В Україні обвал цін на продукти: чому люди цього не відчувають

Ціни на продукти харчування в Україні в 2024 році мають здивувати українців - проте багато залежатиме від політичних рішень

Гектари за безцінь: чи збережуть українці землю від іноземних посягань

Допуск на ринок землі в Україні юридичних осіб спричинив велике зростання цін на земельні ділянки, фермери бояться залишитися безземельними

Дефолт як подарунок Путіну: чи виживе Росія як держава

РФ очікує кризу, яку можна буде порівнювати з економічною катастрофою часів розпаду СРСР