З 1 липня в Україні запроваджено ринок електроенергії. Про плюси і мінуси запуску ринку, про те чи зміниться ціна за електроенергію для населення, "Апострофу" розповів експерт з питань енергетики Валентин Землянський.

Добре чи погано з ринком електроенергії України - ми можемо сказати після закінчення якогось терміну. Нехай (ринок) попрацює місяць-два. Ми почнемо розуміти, коли пройдуть бухгалтерські платіжні періоди. Тобто ми побачимо, як проходять торги, де вилазять "боки". А "боки" - і технічні, і фінансові - будуть вилазити в будь-якому випадку. І звичайно важливо, як будуть вирішуватися ті питання, які не були вирішені до запуску ринку електроенергії.

Напевно, найголовніше - це питання заборгованості. Дебіторка, кредиторка, яка висить практично на всіх гравцях ринку. Тобто як будуть розшивати всю цю історію, тому що відповіді на це питання, я так розумію, ніхто і не дав.

Що стосується простого споживача – для нього на даному етапі нічого не змінюється, так само, як не змінювалося, коли запускався ринок газу. Обленерго, як і облгази, розпадаються на дві компанії (вже розпалися з січня). Одна компанія займається розподілом – відповідає за мережі, а друга компанія займається постачанням, тобто відповідає безпосередньо за продаж самої електроенергії. Все, як в газі. Поки що ми платимо, так само як і платили. Але НКРЕКП вже вирушило по облгазах, швидше за все, піде рух по обленерго. Тобто коли буде вводитися абонплата – виникне розподіл. Це вимога Третього енергопакету і законів і про ринок газу, і про ринок електроенергії про те, що плата повинна проводитися окремо розподільчою компанією.

Тарифи, поки що не рухатимуться до кінця 2020 року. Але я боюся, що після виборів ситуація може почати змінюватися, і постанова буде коригуватися. Якщо ми подивимося на підсумки торгів, якою є на сьогоднішній день середньозважена ринкова вартість, то ми побачимо десь 1.90 - 2.00 гривні за кВт/год без доставки, я так розумію, без податків. В принципі стеля зростання тарифів для населення присутня.

Говорити про те (як люблять стверджувати гравці ринку), що ми платимо найнижчі тарифи - це чистої води маніпуляція і з боку гравців ринку, і з боку чиновників. Давайте порахуємо по доходах. Є цікавий рейтинг на "ворожих" заборонених сайтах – РІА Рейтинг. Вони щороку підраховують можливості закупівлі, тобто скільки ви можете купити на середню зарплату при поточній ціні і по газу та електроенергії. Стосовно газу ми впали на останнє місце з урахуванням рівня тарифів і рівня доходів. По електроенергії ми знаходимося десь в серединці, причому маються на увазі всі європейські країни. Ми там міцні середнячки, по-моєму, на 21-му місці. Тобто до підвищення тарифів у нас поки все добре. А далі, ясна річ, ситуація буде погіршуватись.

Тому головні завдання, які стоять перед урядом у тому випадку, якщо відбудеться зростання тарифів - а його навряд чи вдасться уникнути - аби не було лавиноподібного стрибка, як це було з газом, коли кратно підняли тариф, а потім знизили на 8% і сказали: "Дивіться, ми ж знизили". А нічого, що ви до цього його в 11 разів підняли? Важливо, щоб такого не було з електроенергією, тим більше, що ціни вже пидвищувались в 2015-2017 роках.

До речі, пан Герус був членом НКРЕКП, і за його участю приймалася постанова про поетапне (підвищення). Тоді тарифи зросли в чотири рази. Це робилося під тими ж гаслами - "ринок електроенергії". Звичайно, об'єктивно, економічна ситуація відтоді змінилася, але це не привід. Тому за моїми і не тільки за моїми оцінками, загальноприйнятий у світі рівень зростання тарифів становить не більше 15% на рік. Про це можна говорити.

Причому, як правило, для того, щоб не бити по споживачеві, навіть ці 15% діляться. Припустимо, в першому кварталі підняли на 5% і ще на 10% - в третьому кварталі. Тобто можна і потрібно розбивати. Причина дуже проста – люди просто не встигають пристосуватися. Ви так само, як і будь-яке підприємство, формуєте свій бюджет. І якщо ви перебуваєте в постійному зростанні тарифів кожні півроку, то нічого не можете сформувати. Ви навіть не можете порахувати, скільки вам треба грошей для того, щоб оплатити комуналку, тобто розподілити свої кошти. Тому завдання уряду №1 – контроль за швидкістю зростання тарифів. Завдання №2 – доходи, економіка. Зняття з порядку денного тарифне питання (рівень тарифів, їх зростання, ведення ринків тощо) – це питання доходів, які повинні зростати. Зростання тарифів має відповідати зростанню доходів населення.

Навіщо Зеленський зареєстрував законопроект про зниження вартості електроенергії? Він пропонує формувати вартість електроенергії за принципом реальних витрат на її виробництво. Цей закон носить популістський характер. Особливо там ще прив'язаний "Роттердам –". Це феєрично, бо сам алгоритм "Роттердама" з введенням ринку просто відмирає.

Якщо раніше всі фінансові потоки на енергоринки були під контролем держави, то "Роттердам +" впливав. Нехай опосередковано, побічно, але впливав на оптову ціну електроенергії. Зараз чистий ринок. І проблема теплової генерації - за якою ціною держава закуповує вугілля, як вона його підраховує у собівартості – це її бухгалтерія.

Зараз існує ринок продавця і покупця. Тобто ви виходите на ринок і пропонуєте свій товар за певною ціною, в даному випадку електроенергію. Якщо ця ціна не зможе конкурувати з тим же "Енергоатомом", тому що він може абсолютно спокійно демпінгувати на ринку, то тепловикам, хочуть цього вони чи ні, доведеться тіснитися, шукати шляхи скорочення своїх витрат. Тому тепер питання вугілля - це їхні особисті проблеми, і вони їх вирішують.

Тобто рахувати за собівартістю виробництва - це прекрасно, але це повернення в соціалізм. Ні, це має право на життя, це дуже гарна ідея. Але тоді потрібно говорити про націоналізацію. Тобто ми націоналізуємо всі енергопідприємства, і держава бере на себе відповідальність за формування тарифів, за функціонування галузі. Але це зовсім інша історія і, я так розумію, що в команді пана Зеленського немає людей, які були б у змозі потягнути таку махину. Ми ж з вами говоримо про всі види генерації, а не тільки про теплової. Це і атомна, і гідрогенерація, і та ж сама частина "зеленої" енергетики. Це потягне за собою вкрай негативні наслідки, як мінімум, на міжнародній арені, тому що маса проектів мають іноземні інвестиції. Це такий передвиборчий хід, а реально на ситуацію він навряд чи вплине.