RU  UA  EN

Четвер, 21 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.00
Політика

"Хотєлки Заходу" і українська реальність: хто очолить новий уряд

Коло кандидатів доволі широке

Коло кандидатів доволі широке Фото: tymoshenko.ua

Напередодні парламентських виборів, у багатьох партіях заявляють про свої амбіції на крісло прем'єр-міністра. Як відомо, після обрання нового скликання Верховної Ради, буде сформований і новий Кабінет міністрів. Коло кандидатів досить широке - на Заході називаються імена одних людей, а представники українських політсил висувають своїх кандидатів. Про те, хто може зайняти крісло прем'єра - в матеріалі "Апострофа".

Американська журналістка, редактор Ukraine Alert Atlantic Council Мелінда Херінг минулого тижня опублікувала п'ять можливих кандидатур на посаду прем'єр-міністра в наступному Кабміні, посилаючись на власні джерела. За її даними, Кабінет міністрів можуть очолити - заступник виконавчого директора від України в Міжнародному валютному фонді Владислав Рашкован, директор з розвитку бізнесу НАК Нафтогаз, України Юрій Вітренко, голова правління НАК Нафтогаз України Андрій Коболєв, секретар РНБО і екс-міністр фінансів Олександр Данилюк, колишній міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус.

Співрозмовники "Апострофа" в партії "Слуга народу" пізніше назвали це "хотєлками Заходу". У партії, яка за всіма опитуваннями, зараз має підтримку близько 40%, є свої претенденти на цю посаду. Але публічно назвати їх вони готові лише після того, як в новій Раді буде сформована коаліція, яка і запропонує кандидатів на главу уряду. Однак неофіційно серед претендентів на пост глави Кабміну від СН фігурують і нинішній глава Офісу президента Андрій Богдан, і вже згаданий раніше Олександр Данилюк, який був дуже незадоволений своїм призначенням в РНБО, і навіть глава Волинської облради Ігор Палиця. Також на це місце в ЗМІ часто пророкують голову партії СН Дмитра Разумкова, але за інформацією співрозмовників "Апострофа", сам Разумков планує зайняти крісло спікера парламенту в новому скликанні. "Саме його в партії готують до цієї посади", - прокоментував обізнаний співрозмовник.

Минулого тижня було також опубліковано соціологічне дослідження, в якому самі українці вказали кого б вони хотіли бачити наступним прем'єром. Хоча підтримка кожного в цілому не перевищує 10-15%.

За даними соцопитування, 14,9% респондентів вибрали б Юрія Бойка. На другому місці - Юлія Тимошенко з 13,3% народної довіри. Готовність лідера "Батьківщини" до прем'єрського крісла демонструють і в команді Тимошенко, вибудовуючи публічне позиціонування свого лідера за принципом "молодий президент - досвідчений прем'єр".

Третє місце зайняв діючий прем'єр Володимир Гройсман. За нього готові віддати голоси 9,2% респондентів. У п'ятірці також Дмитро Разумков і голова партії "Сила і честь" Ігор Смешко, якого активно просувають на цю посаду соратники.

Про прем'єрські амбіції говорять і в партії "Голос" Святослава Вакарчука. Серед кандидатів на цю посаду там називають, власне, самого Вакарчука, а також голову штабу і екс-заступницю міністра економічного розвитку Айвараса Абромавичуса, Юлію Клименко.

"Якщо буде така необхідність, партія" Голос "готова запропонувати кілька кандидатур як політиків, так і технократів на будь-яку посаду в уряді, в тому числі, і прем'єра. У нас є Вакарчук, як лідер партії, є Юлія Клименко та багато гідних кандидатур. У той же час, ми готові розглядати і представників інших політичних сил, особливо тих, хто зараз сповідує нові підходи в політиці: без російського впливу і олігархів", - зазначив в коментарі "Апострофу" заступник голови партії Ярослав Юрчишин. Хоча, представник "Голосу" зазначив, що такі обговорення можливі тільки після створення коаліції і формування коаліційної угоди.

Про те, що все буде залежати від складу коаліції говорять і в інших партіях. Адже навіть незважаючи на численні соціологічні опитування, які часто публікуються на замовлення тієї чи іншої партії, зі штучно створеним фаворитом, говорити про те, хто саме увійде до майбутнього складу коаліції, як уже раніше писав "Апостроф", не береться ніхто з майбутніх нардепів.

Претендувати на місце прем'єра будуть і в партії "Європейська солідарність", яка розраховує отримати свою невелику фракцію в наступному парламенті.

"У Європейській солідарності є кандидатура прем'єра, на мою думку, вона гідна, вона найкраща. Ми готові будемо її запропонувати після того, як буде визначено майбутній склад ВРУ", - прокоментував лідер партії Петро Порошенко. Екс-президент ще не визначився, чи буде він сам заходити в наступне скликання парламенту. На крісло прем'єра Порошенко претендувати не збирається, назвавши це "кризою кар'єрного жанру".

Юрія Бойка бачать прем'єром в "Опозиційній платформі - За життя" Віктора Медведчука. Не виключено, що за кількістю депутатів фракція ОПЗЖ буде другою за чисельністю після "Слуги", а тому може претендувати на певні посади в уряді. Хоча більш реальним, за словами співрозмовників "Апострофа", для представника ОПЗЖ було б місце в президії Верховної Ради. Правда в політсилі забувають сказати про те, що, наприклад, Бойко підпадає під дію закону про люстрацію, який забороняє протягом 10 років займати певні керівні посади чиновникам режиму Віктора Януковича, котрі працювали на своїх постах не менше року. А Юрій Бойко в уряді Миколи Азарова був міністром палива та енергетики. Пізніше він був призначений віце-прем'єр-міністром України.

Колізія через закон про люстрацію може виникнути не тільки у Бойка. Наприклад, якщо буде прийнятий запропонований президентом Володимиром Зеленським законопроект про розширення дії закону "Про очищення влади", то частина фігурантів зі списку Ukraine Alert Atlantic Council також не зможуть претендувати на пост прем'єра. Наприклад, Олександр Данилюк або Айварас Абромавічус, оскільки вони були чиновниками вже після 2014 року при владі Петра Порошенка.

Втім в самій команді Зеленського вже немає впевненості в тому, що цей законопроект потрібно приймати, оскільки його розкритикували посли країн "Великої сімки", вказавши, що нинішня ситуація в Україні серйозно відрізняється від ситуації після Революції Переваги. Але з огляду на те, що нова влада не завжди готова прислухатися до західних і європейських колег, члени Зе-команди і тут можуть піти наперекір їхній думці.

Читайте також