Кремль готується відключити Україну від своєї газотранспортної системи. Замінити Україну як транзитера має "Північний потік-2". Він ще не добудований, але демонтаж обладнання біля кордонів України вже триває. У цій справі Кремль діє собі на шкоду, оскільки будівництво "ПП-2" вже обійшлося йому втричі дорожче, ніж Європі. При цьому продажі газу в ЄС значно скорочуються. Але для Путіна принцип важливіший за гроші, і він вкотре готовий це довести. Про це в інтерв'ю "Апострофу" розповів директор незалежної консалтингової фірми East European Gas Analysis МИХАЙЛО КОРЧЕМКІН.
- Путін заявив про укладення нових контрактів для транзиту газу через Україну. Чого слід побоюватися Києву?
- Москва вимагає обов'язкової відмови від рішення Стокгольмського арбітражу. Для Москви та для "Газпрому" дуже важливо, щоб "Нафтогаз" забув про ці $2,6 млрд, які "Газпром" повинен заплатити українській компанії за порушення. Це камінь спотикання, через який, скоріше, Путін, а не "Газпром", не зможе переступити. З іншого боку, Україна не зможе відмовитися, тому що вона виграла справу. Який їй сенс?
- Тобто транзит газу буде припинено або буде продовжено старий контракт?
- У принципі, будь-який контракт можна залишити на старих умовах із подальшою пролонгацією, якщо буде потрібно. Але якщо ми подивимося на старий контракт 2009-го з поправками на 2010 рік, то він ніколи не виконувався – жодного року. Єдине, що виконувалося - це тариф, формула оплати за транзит газу. Всі інші параметри не виконувалися. Найголовніше - об’єм ніколи не був виконаний.
- Це були порушення зі сторони Москви?
- Звичайно. Адже "Нафтогаз" не може прокачувати газ, якщо він не надходить зі сторони Росії.
- Багато хто говорить, що Україна більш ретельно виконувала обов'язки, ніж Росія.
- Якщо подивитися квартальні звіти "Газпрому", то навіть там вказано, що ніяких порушень у виконанні плану зі сторони "Нафтогазу" не було.
- Для чого тоді Росії потрібен "Північний потік-2"?
- Там дві основні причини. Головна - це дати можливість "освоїти" багато грошей підрядникам - друзям Путіна - Ротенбергу і Тимченку. Їхні компанії отримали підряди на будівництво російської частини проекту, а це сума - понад 60 млрд євро. Газопроводи були побудовані з витратами в три рази вище, ніж у Європі.
А друга причина - "покарати" Україну, позбавити її транзитних доходів. На офіційному сайті "Газпрому" проект оцінили в 40 млрд євро. І ці гроші витрачаються не для того, щоб збільшити прибуток "Газпрому", а щоб продавати ті ж обсяги газу, що і через транзит Україною, але за іншим маршрутом. Йдеться навіть про скорочення продажів.
- Тобто, Кремль діє собі на шкоду. Він готовий отримувати менше грошей, аби покарати Україну?
- Абсолютно. Це було показано дуже чітко в 2014-2015 роках. Путіну не сподобалася тема реверсних продажів із Європи в Україну. Він спочатку попередив публічно, що якщо вона буде тривати, то він накаже скоротити подачу газу. І потім дійсно скоротив - навіть через "Північний потік -1", який сам Путін рекламував як найнадійніший маршрут постачання газу. Ніякої надійності немає. "Газпром" на цьому втратив 6 млрд доларів - це розрахунки "Інтерфаксу". Вийшло, що реверсні продажі як були, так і продовжуються, а гроші були втрачені. А Європа дізналася, що "Північний потік-1" не є гарантією надійності поставок, хоча зараз цей факт замовчується.
У Москві люблять говорити, що Європа залежить від російського газу, а Росія - від доходів від його продажу, але ніякої взаємозалежності немає. Кремль в будь-яку хвилину готовий відмовитися від доходів заради досягнення якихось політичних цілей.
Я не сумніваюся, що якщо Кремлю щось не сподобається - рішення якогось суду, дії якихось німецьких фірм, то поставки газу будуть негайно скорочені чи припинені. Хоча нормальна практика передбачає, що треба звертатися до арбітражного суду. Але, як у випадку з реверсними поставками в Україну, ніякого суду не було. Використовували відразу "газовий вентиль".
- Міністр енергетики РФ Олександр Новак заявив, що Росія буде впевнено себе почувати на європейському ринку, якщо не буде "газової дубинки" з-за океану. Чи може американський скраплений газ впливати на стабільність Росії як газового імпортера?
- Завдання "Північного потоку-2" - це взяти обсяг газу, який зараз йде через Україну, і перекачати його в нову трубу. Від того, що той же обсяг качається за іншим маршрутом, на європейському ринку не буде ні більше, ні менше місця. Це ніяк не впливає на конкуренцію. Тому такі заяви притягнуті за вуха.
- Чи можуть американські санкції вплинути на ситуацію з російським газом в Європі?
- Можуть. Але треба, щоб сама Європа зрозуміла суть російської політики. США заохочують будівництво дійсно нових газопроводів, наприклад, який поставляє газ із Азербайджану. Це дійсно різноманітність і диверсифікація. Але у випадку з "Північним потоком", коли кількість маршрутів скорочується і всі вони концентруються в одному вузькому коридорі - в Балтійському морі, це суперечить політиці Євросоюзу.
- Але Європа виглядає не дуже зацікавленою в санкціях проти Росії.
- Цей проект не в санкціях. Але позиція про включення всього газопроводу в правила Третього енергопакету дуже серйозна. Я думаю, що "Північний потік" так і залишиться в рамках і не буде виведений з-під дії європейських законів (Третій енергетичний пакет введено в дію в 2009 році після "газової війни" між Росією та Україною. Згідно з ним газовидобувна компанія не може володіти "трубою", по якій поставляється газ. Можливість розширити дію Третього енергопакету на "Північний потік-2" обговорюють з 2017 року. Якщо це трапиться, то "Газпром" не зможе продавати через нього газ в Європу, так як є власником газопроводу, - "Апостроф").
- Все-таки "Потоки" мають низку недоліків. Наприклад, у них фіксована пропускна здатність. Для Європи буде некомфортно, якщо припиниться транзит через Україну - у неї є можливість регулювати кількість газу, що подається. Чи може Європа в зв'язку з цим якось впливати на Росію?
- Ні, ніяк не можуть, тому що принцип важливіший за гроші. Путін і "Газпром" це довели. Вони можуть припинити транзит і втрачати гроші заради свого принципу.
- Саудівська Аравія, Емірати можуть бути постачальниками газу? Можна спробувати укласти нову угоду з Іраном.
- З ними домовитися нескладно. Можна купувати газ на терміналі в Греції, в Туреччині, в Польщі. Можна купувати трубний газ на різних ринках. Просто це інша схема, хоча вона буде працювати. Крім того, в Україні є свій газ. Ви видобуваєте близько 20 млрд куб. м на рік (у 2018 році в Україні було видобуто 21 млрд куб. м газу, у 2017-му - 20,5 млрд куб. м, - "Апостроф").
- Чому тоді Європа цього не робить? Чому всі так підсіли на "газову голку" Росії?
- Європа скорочує споживання газу. Якщо взяти будь-яку статистику, можна побачити, що пік споживання газу в ЄС був у 2005 році. Відтоді споживання значно нижче.
- Ви говорите про російський газ чи про його споживання взагалі?
- Про споживання газу взагалі. Але оскільки власний видобуток теж знижується, то ЄС імпортує з різних країн, і тому імпорт зростає.
- Коли можна очікувати, що Європа відмовиться від газу?
- Важко сказати. У різних країнах це відбувається по-різному. У Норвегії зараз видобувають, але практично не споживають газ. Відмова від нього залежить від швидкості змін клімату. Чим швидше буде рухатися потепління, тим швидше Європа відмовиться не лише від газу, а й від усього викопного палива.
- До 2050 року - це реально?
- Цілком реально.
- Відмова від російського газу значно похитне позиції Кремля. Це може зруйнувати Росію?
- Ні, не зруйнує. Росію, навпаки, сильно гальмує експорт газу, залежність від нього, будівництво непотрібних газопроводів. Видно, що європейський ринок скорочується, а "Газпром" будує нові й нові газопроводи на ринок, який зникає. Причому говорить про "поворот на Схід", а основні газопроводи будуються на Захід. Росії краще якомога раніше відмовитися від звички контролювати ринки газу, тиснути на партнерів, а не продавати газ як звичайний товар.
Взяти, наприклад, нафту чи вугілля - Росія продає їх спокійно, і ніякого політичного шуму немає. Хто хоче - купує, ціни ринкові. Але специфіка газу в тому, що якщо він продається через трубу, то створюється жорсткий зв'язок між споживачем і виробником. Його так просто не пересунеш - потрібно багато років. Дуже просто образити споживача - взяв, перекрив кран, і взимку вдома стало холодно. Прагнення знищити конкуренцію теж шкодить і заважає Росії. Нормальна конкуренція рухає прогрес.
- Ви вірите, що російська влада може похитнутися на тлі змін газового ринку?
- Звичайно, може. Чим нижче ціни, тим менше грошей і тим гірше позиція при владі. Але країна і влада - це різні речі.
- Якщо в Європі зникне потреба в російському газі і газі взагалі, режим Путіна зазнає краху чи вони знайдуть спосіб вирулити?
- Важко сказати, що настане крах. Влада вміє управляти народом через телевізор. Може виникнути навіть згуртування довкола Путіна. Щось на зразок "вороги намагаються нас зламати, але ми тримаємося міцно". Як Північна Корея: живуть погано, порівняно з Південною Кореєю, але разом усі борються із зовнішніми ворогами, які їм заважають жити.
- Я так розумію, будівництво "Північного потоку-2" становить чималу загрозу Києву. Скажімо, зараз у нас майже до максимуму заповнені газові сховища, а що робити, коли припиниться транзит газу?
- Це загроза не стільки для Києва, скільки для Австрії та Словаччини. В Україні є хороші, великі газосховища, а в Словаччині їх немає. Звідки їм брати газ взимку, особливо коли безвітряна погода? Там багато вітрогенераторів, але коли вітер стихає, електрику, зазвичай, виробляють на газових електростанціях. Цей газ зараз йде через газопроводи України. Якщо їх відключити, то доведеться концентрувати виробництво електроенергії на вугільних електростанціях.
- Чи може Україна купувати американський газ. Наприклад, у польському Свіноуйсце є термінал для прийому скрапленого газу. Наскільки вигідно буде купувати там американський газ?
- Теоретично це можливо. Але почати прямо цієї зими буде важко, це складна схема. Україна може забирати газ, який йде по газопроводу "Ямал-Європа" через Польщу, а поставляти назад в цей газопровід газ із терміналу СПГ. Така схема - так званий віртуальний реверс - працює в багатьох країнах по всій Європі. Для цього не потрібен дозвіл Росії, але для цього потрібні нові потужності.
- В Україні озвучували ще таку ідею: побудувати в Одесі пункт для прийому скрапленого газу і купувати його безпосередньо у США або інших країн.
- Ні, це погано, оскільки існує проблема трафіку в Босфорі.
- Туреччина може не пустити?
- Може і не пустити, оскільки це небезпечний вантаж. Але там інша проблема - великий рух танкерів.
- Білорусь шукає можливості диверсифікувати поставки нафтопродуктів, наприклад, веде переговори з Казахстаном і його сусідами. Чи варто Україні намагатися домовитися з країнами Центральної Азії?
- Перспектив у цього немає. "Газпром" зараз розбирає газопроводи на кордоні Росії та України, і газ із Азії фізично не зможе прийти в Україну. До приходу Путіна Україна отримувала транзитом газ із Середньої Азії, але зараз це закінчилося. Зараз Росія забороняє транзит газу через свою територію всім, крім "Газпрому" і його дочірніх компаній.
- А інші маршрути?
- Не треба замикатися на транзиті. У вас вже є налагоджена схема реверсних поставок, все працює. Україна вже 1400 с гаком днів не купує газ у Росії. Отримання російського газу через транзит - це не найголовніше. Гірше те, що коли через Україну не буде йти газ, підвищується ймовірність війни, подальша окупація Росією. Кремлю нічого не буде заважати. Якщо зараз подивитися на карту антитерористичної операції, то добре видно, що бойові дії ніколи не відбувалися ближче, ніж за 80 км до діючих експортних газопроводів. Хоча вони теж йдуть по Луганській області, там ніколи не було війни - вона була там, де газопроводи давно не працюють.
- Чи варто Україні пускати на свою територію іноземних інвесторів для фінансування видобутку газу?
- Звичайно, можна. Головне, щоб була нормальна конкуренція. Якщо видобуток залишиться на території України, то це добре. Все залежить від того, які умови висуне Київ.