RU  UA  EN

Неділя, 22 грудня
  • НБУ:USD 41.55
  • НБУ:EUR 43.25
НБУ:USD  41.55
Політика

Китайські тортури: чи збереже Україна підприємство "Мотор Січ"

Китай намагається заволодіти українськими авіаційними технологіями

Китай намагається заволодіти українськими авіаційними технологіями Фото: Getty Images

Президент Володимир Зеленський заявив, що держава хоче зберегти стратегічне підприємство "Мотор Січ". Про це він сказав під час прес-марафону 10 жовтня. Нагадаємо, наприкінці серпня та початку вересня з'явилася інформація про це, що це унікальне українське підприємство з виробництва авіадвигунів може перейти у власність китайської компанії. Ця інформація викликала занепокоєння американської сторони. У подробицях цієї історії розбирався "Апостроф" та дізнався, що прощатися з "Мотор Січ" нам поки що зарано.

Хоча в список топових тем українського інфопростору історія з продажем "Мотор Січ" потрапила відносно недавно, насправді їй вже не рік і не два. Власник "Мотор Січ" В'ячеслав Богуслаєв ще наприкінці нульових виношував плани продажу підприємства — і головними претендентами на покупку тоді розглядалися давнішні партнери і головні споживачі продукції заводу — росіяни. А коли плани продажу "Мотор Січ" росіянам пішли по вітру після початку українсько-російської війни в 2014 році, “китайська карта” стала як ніколи актуальною.

Ще в 2015 році Богуслаєв підписав з мільярдером Ван Цзином, якого іноді називають “китайський Ілон Маск”, власником компанії Skyrizon Aircraft Limited Holding (зареєстрована на Віргінських островах, але акції продаються на Шанхайській біржі) меморандум про співпрацю. "Мотор Січ" отримувала 100 мільйонів доларів кредиту під 0,3% річних, китайська корпорація Skyrizon — преміальний доступ до виробів "Мотор Січі". Окрилені перспективами доступу до розробок КБ “Івченко-прогрес” - а саме їх напрацювання в металі і авіаційних композитах втілювала Мотор Січ - підприємці з Піднебесної навіть розпочали будівництво заводу в місті Чунцин.

Інтерес Китаю до "Мотор Січ" доволі очевидний. Попри те, що "Мотор Січ", по суті, є ще радянським спадком, але потенціал розвитку авіаційних технологій, освоєних нашою державою, ще актуальний. “Дійсно, значна частина розробок була здійснена ще за часів СРСР. Це двигуни так званого 4-го покоління. Але в Україні дослідницька робота не припинилася. Останні розробки КБ “Івченко-Прогрес” показують результати, близькі до двигунів 5-го покоління. Що робить їх конкурентними в порівнянні із західними аналогами. Особливо це стосується двигунів для гелікоптерів. Двигуни ж, які зараз опановані в Китаї та які йдуть, в тому числі, й на оснащення військової авіації, доволі застарілі і дотягують максимум до 4-го покоління. А тому літаки та гелікоптери китайського виробництва останніх десятиліть намагалися комплектувати українськими чи російськими двигунами. І саме пришвидшення процесу розробки власних двигунів 5-го та 6-го покоління — це основа інтересу Китаю до розробок "Мотор Січі", - пояснив "Апострофу" авіаційний експерт Богдан Долінце.

Найголовнішим чинником, який свідчив на користь продажу "Мотор Січі" Китаю - це фактична відсутність альтернативи угоді з Піднебесною. "Україна самостійно не може навантажити "Мотор Січ" замовленнями. Нам така кількість двигунів банально не потрібна. Основними споживачами цих двигунів були Росія та Китай. Зі зрозумілих причин співпрацювати з Росією ми не можемо. Захід нам тут допомогти не здатен, адже двигуни радянського зразка не використовуються більше ніде у світі. А тому ми опинилися в ситуації: або закриваємо підприємство і втрачаємо технології, або на якихось умовах передаємо все Китаю", - пояснив "Апострофу" військовий оглядач Михайло Жирохов.

СБУ закриває шлагбаум

Втім, на підписанні меморандуму історія не завершилася, а "Мотор Січ" й близько не чекало світле майбутнє й "жирування" на щедрих китайських замовлення. Через виводи в офшори Богуслаєв розпочав продавати акції “Мотор Січі” китайцям, і за короткий час контрольний пакет акцій (за підрахунками військового експерта Ігоря Левченка, від 56% до 76%) опинився у власності підконтрольних Ван Цзину офшорів. По факту, "Мотор Січ" з українського підприємства мало не стала китайським. Але в справу втрутилася СБУ, яка ініціювала кримінальне провадження за ст 113 та 114 КК - "диверсія та підрив обороноздатності України". За результатами цього провадження Шевченківський районний суд наклав арешт на виведені в офшори акції "Мотор Січ" в 2017 році , а в жовтні 2018 відмовив у знятті цього арешту.

Як повідомили в СБУ у відповідь на запит "Апострофа", це кримінальне провадження залишається в силі й слідство триває. Також з власних джерел "Апострофу" стало відомо, що чинним залишається і арешт на акції Мотор Січі.

Втручання СБУ поставило китайських покупців "Мотор Січі" у глухий кут. Основа бізнес стратегії Ван Цзина – постійні позики, переформатування активів та нові позики. Як повідомляють джерела "Апострофа"", ту ж "Мотор Січ" у Богуслаєва Ван Цзин купував на кошти, взяті в кредит у China Development Bank. А після того, як на акції "Мотор Січ" було накладено арешт, позиції Skyrizon на Шанхайській біржі різко пішли вниз. Будівництво заводу в Чунцині було заморожено, і співпраця з українським підприємством застопорилася – за увесь період з моменту підписання меморандуму та купівлі акцій, китайці не розмістили жодного замовлення на "Мотор Січ".

Врятувати Ван Цзина

Фінансові труднощі Ван Цзина були б тільки його проблемою, якби заставою під надані кредити не слугували його активи, включно з акціями "Мотор Січі". А тому, коли колектори з ChinaDevelopmentBank прийдуть по душу власника Skyrizon, акції стратегічного українського підприємства перейдуть у власність банку. Який зможе робити з ними що захоче: розпродати по частинам невідомо кому – навіть тим самим росіянам, продати назад Україні, якщо ми назбираємо грошей, або започаткувати дочірню структуру, яка буде керувати заводом.

Враховуючи абсолютно реальний ризик розходження акцій "Мотор Січ" по рукам невідомо кого, українська сторона вирішила вступити в переговори з Ван Цзином, який, враховуючи доволі скрутне становище, готовий до компромісів. Як повідомили джерела "Апострофа", рішення було прийняте на рівні Кабінету Міністрів, і "Укроборонпром" вповноважили виступити від України переговорною стороною. Доволі швидко було досягнуто наступних домовленостей з китайськими інвесторами: Україна розблоковує акції, Ван Цзин отримає змогу переформатувати активи, розплатитися по кредитам та лишитися на плаву. За це наша держава отримує 25% акцій "Мотор Січ", тримачем яких буде "Укроборонпром", укладається нова акціонерна угода, що забезпечить Україні значний контроль над діяльністю підприємства, а українська авіаційна галузь отримує від китайців грант у розмірі 100 мільйонів доларів.

Для того, щоб ці домовленості вступили в силу, необхідно погодження Антимонопольного комітету. У відповідь на запит "Апострофа" у комітеті повідомили, що наразі розглядають на предмет відповідності українському законодавству три транзакції акцій "Мотор Січ" – набуття спільного контролю над підприємством держконцерном "Укроборонпромом" та Skyrizon Aircraft Limited Holding, а також концентрації Skyrizon акцій "Мотор Січ" з двох інших офшорів. Щойно Антимонопольний комітет дасть добро, угода між Україною та Ван Цзином вступить в силу.

Здавалося б, успішній реалізації цієї схеми заважає СБУ, її розслідування та арешт акцій. Але, як пояснили анонімні співрозмовники "Апострофа", в разі позитивного рішення Антимонопольного комітету, СБУ фактично не залишиться нічого іншого, як закрити розслідування та зняти арешт – адже умови угоди між "Укроборонпромом" та Skyrizon виключають загрози для "Мотор Січ", а отже знімають питання "диверсії" з порядку денного.

Отже, можна з впевненістю заявити – про загрозу національним інтересам не йдеться. Україна не "зливає" стратегічне підприємство Китаю – вона його рятує після серій невдалих бізнес-схем між попередніми власниками та багатостраждальними китайськими покупцями. Хоча є одне "але" – різкі застереження американців про те, що нам не варто і на кілометр підпускати китайців до "Мотор Січ", якщо ми не хочемо втратити цінні та актуальні технології. Чи дійсно американці просто так, від щирого серця піклуються про українські технології? Чи дійсно Китай викраде наші технологічні досягнення, наштампує своїх дешевих аналогів і залишить українське авіабудування “з носом”?

Чи варто вірити американцям?

З одного боку, Китай дійсно має багатий досвід крадіжок військових технологій. Свого часу військовим Піднебесної через Ізраїль вдалося отримати доступ до технологій виготовлення американських винищувачів F- 16 й за декілька років їх точна копія під індексом J-10 з’явилася у небі над Китаєм. Китайський бойовий літак J-11 – це правдою та неправдою добутий з СРСР Су-27. Проект Су-33 Радянському Союзу вдалося вберегти від загребущих китайських рук, але пізніше їм “підсобила” Україна, продавши в 1990-х прототип цього літака в КНР. Навіть найновіший американський винищувач 5-го покоління F-22 не вберегли від копіювання китайськими умільцями. Його проектні дані з США викрав громадянин КНР Су Бінь і під індексом J-20 китайські копії F-22 вже стоять на озброєнні Народно-Визвольної Армії Китаю.

Цифри говорять самі за себе. У 90% всіх справ про промисловий шпіонаж, відкритих в судах США, Китай фігурує як обвинувачуваний. Немає жодних підстав вважати, що для України нові китайські власники "Мотор Січі" зроблять виняток. Так що ж американські застереження — абсолютно щирі та на всі сто відсотків відповідають дійсності? Експерти переконують, що не зовсім.

"На початку 90-х Китай і так отримав ті технології, які хотів. Тоді вони банально скупляли всі радянські секрети, які потім в себе реалізовували руками наших же інженерів. В 90-х дуже багато спеціалістів з тієї ж Мотор Січі виїхали до Китаю, де піднімали галузь. Але зараз Китай досяг межі в можливостях копіювання чужих технологій, і йому необхідно переходити до розвитку власних. І саме тому він зацікавлений вкладати гроші і розгортати виробництво. Вирішувати питання власних двигунів, які досі не можуть досягти якості оригіналів. Для внутрішнього ринку Китай використовує власну продукцію, але на експортних варіантах стоять вже російські або наші двигуни", - розповів Михайло Жирохов.

Виходить, зауваження США щодо небажаності продажу Мотор Січі КНР продиктовані не турботою про світле технологічне майбутнє України – а простим небажанням дати своєму головному супернику доступ до якісних авіаційних двигунів. І ці зауваження слід сприймати саме як політичну вимогу. Як повідомили джерела "Апострофу", американців постійно тримають в курсі деталей щодо угоди між "Укроборонпромом" та Skyrizon.

Поки що угода між Укроборонпромом та Skyrizon виглядає найкращим способом врятувати "Мотор Січ" від остаточного занепаду. Але ця проблема вже вийшла за межі бізнесу. І залишається лише сподіватися, що нашій владі стане політичного та дипломатичного хисту вийти з лещат "Вашингтон-Пекін" так, щоб і американські вовки залишились ситі, і "моторсічівські" вівці цілі.

Читайте також