Конфлікт навколо скандального законопроекту про ринок землі в Україні вилився в силове протистояння поліцейських і мітингувальників під стінами Верховної Ради. Під час протестної акції в хід пішли штатні спецзасоби правоохоронців і підручні засоби мітингувальників (газові балончики, тротуарна плитка, кілки від наметів. Також є травмовані з обох сторін. "Апостроф" з'ясовував, які питання законопроекту про ринок землі викликали настільки високий градус протистояння на Грушевського і чого очікувати далі.
З ранку вівторка, 17 грудня, під стінами Верховної Ради в Києві зібралося безліч протестувальників, які спробували поставити намети на проїжджу частину вулиці Грушевського. Однак напоролися на протидію поліції. При цьому поліцейські діяли досить жорстко і навіть били лежачих. У відповідь учасники акції почали кидати каміння, фаєри та інші предмети. В результаті намети були демонтовані, а частина мітингувальників затримана (за даними МВС, були затримані 26 учасників протесту - увечері їх відпустили).
Втім, зіткнення з Радою - далеко не перший випадок фізичного насильства, причиною якого стало форсування земельної реформи. Раніше виникла бійка в між депутатами в залі засідань. Пізніше активісти-свободівці побили депутата від "Слуги народу" Андрія Богданця. А ще через кілька днів повідомлялося про напад на колегу Богданця у фракції - депутата Михайла Ананченка. Правда, пізніше з'ясувалося, що це було інсценування СБУ.
Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія назвав це залякуванням депутатів у зв'язку з майбутнім голосуванням у другому читанні законопроекту щодо ринку землі.
"Правоохоронні органи нас попередили, що ці напади можуть тривати цього тижня, тобто люди хочуть залякати народних депутатів, щоб вони, фактично, не прийшли в зал, коли буде голосування, змінили свою думку і не голосували", - заявив Арахамія журналістам.
Ще раніше висловився радник прем'єр-міністра з економічних питань та земельної реформи Олексій Мушак. Він фактично визнав: побоюючись ескалації невдоволення земельною реформою, влада постарається форсувати голосування законопроекту в Раді.
"Реформа повинна голосуватися цього тижня. В іншому випадку до січня випадки нападів на "слуг народу" стануть нормою. І депутатів просто фізично залякають. Це робить неможливим прийняття не тільки земельної, а й будь-якої реформи, яка змінює існуючий стан речей", - написав Мушак в Facebook.
А до того, нагадаємо, країною прокотилася хвиля протестів проти ухвалення закону про ринок землі. Загострення пристрастей міцнішає. Однак про все по порядку.
Мораторій, що переходить в мораторій...
Аграрна реформа - одна з найбільш затяжних в історії сучасної України.
Перший Земельний кодекс був ухвалений у 1991 році. А вже через рік парламент підтримав введення мораторію на продаж землі терміном на шість років. Але незважаючи на те, що мораторій за визначенням є тимчасовим явищем, в Україні він став постійним. В тому сенсі, що вже понад чверть століття депутати все продовжують і продовжують цю тимчасову заборону на продаж. Остання пролонгація мала місце рік тому з терміном закінчення 31 грудня 2019 року.
Верховна Рада
Однак всі ці роки земельна реформа так-сяк, але тривала. У серпні 1995 року вийшов указ тодішнього президента Леоніда Кучми "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям". Слідом почався процес розподілу земельних паїв серед колишніх колгоспників. Мільйони людей отримали акти на право володіння землею сільськогосподарського призначення. У 2011 році був ухвалений Закон України "Про державний земельний кадастр".
Але при цьому, як би паралельно із забороною на продаж, в Україні зародився і розвинувся сірий ринок земельного обороту. Угіддя торгуються з використанням різних схем. Наприклад, власник паю передає його в оренду на 49 років з подальшим заповітом. Фактично - це продаж, але юридично - ні.
Але чому українська влада - змінюючи одна одну - так і не змогла (не хотіла?) завершити процес створення ринку землі? Можливо, відповідь варто шукати в політичних реаліях? Питання про землю подібне до питання про мову: воно дозволяє маніпулювати свідомістю мас. І кожен раз перед виборами воно виявляється таким собі кийком в руках будь-якої опозиції проти будь-якої влади. Може тому президенти і парламентарії - вважаючи за краще не робити різких рухів з земельного питання - зводили його до чергового компромісного мораторію? Але, прийшов Зеленський...
Плюси і мінуси земельного ринку
Які аргументи на користь ринку землі? Його відсутність гальмує здорову конкуренцію в аграрному бізнесі, а без конкуренції неможливе ефективне зростання. Відсутність зростання (або його слабкі темпи) в свою чергу позбавляють український агросектор привабливості для зовнішніх інвесторів. Ну а без інвестицій Україна втрачає позиції на світовому аграрному ринку.
Апологети вільного продажу землі в якості аргументу часто додають красномовну деталь: в світі залишилися одиниці країн, де діє заборона на оборот сільськогосподарських земель. Називаються Таджикистан, Північна Корея, Білорусь, Венесуела, Куба і Конго.
Які можливі ризики від введення вільного обороту землі? Найчастіші побоювання - в тому, що землю задешево скуплять іноземці та безпринципні вітчизняні олігархи, чим остаточно доб'ють українське село, створивши хаос і зубожіння. В основному саме ці побоювання і стали приводом для критики законопроекту.
Зокрема експерт Growford Institute Олексій Кущ бачить ризики у можливому приході на наш ринок великих іноземних інвестиційних і пенсійних фондів. Вони оперують великими грошима і готові скуповувати великі земельні масиви з подальшою передачею їх аграрним корпораціям під 5-7% від оціночної вартості землі в якості рентних платежів. Зараз український земельний орендодавець - це шість мільйонів пайовиків, які живуть в нашій країні і в ній же витрачають отримані гроші. Але якщо їх замінять іноземні фонди - гроші будуть виводитися за межі України.
"Якщо іноземці стають власниками землі, то Україна перетворюється в друкарський верстат для рентного доходу іноземних компаній. Разовий ефект від отримання інвестицій буде витрачений, проїдений... Якщо українські власники продадуть землю іноземним покупцям, то один раз. І більше цього активу не буде", - сказав Олексій Кущ в ефірі одного з телеканалів.
Польові роботи в Любашівському районі Одеської області
Протилежну думку висловлює голова парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський.
Він вважає розумним надання саме українським компаніям і громадянам переважного права купівлі землі. Але при цьому він вважає, що іноземців боятися не варто, бо вже сьогодні тисячі нерезидентів працюють в українському аграрному секторі, володіють землею і проводять інвестиції.
"Я з багатьма знайомий особисто, нічого поганого про них сказати не можу. Це гідні законослухняні люди. Ви чули десь про рейдерство іноземців? Таким займаються тільки наші, правда? Ось і відповідь на питання", - резюмує Сольський.
При цьому він також відкидає побоювання, що іноземці стануть недобросовісними господарями і тимчасовими правителями, які загублять наші землі в гонитві за надприбутками.
"Це чергові міфи. Підприємства, які обробляють землю, самі собі не вороги. Вони хочуть отримувати великий урожай, а це можливо лише тоді, коли якість землі постійно підтримується", - переконаний Сольський.
За прогнозами Світового банку, відкриття ринку землі зможе забезпечити українській економіці від $ 700 млн до $ 1,5 млрд щорічних додаткових надходжень. А ринкова вартість гектара українських угідь складе від $ 2.2 тис (за даними Міністерства економіки) до більш "щедрих" $ 3-5 тис, озвучених фракцією "Слуга народу".
Що маємо
Бажання вирішити земельне питання "ліберальним наскоком" вперлося в не зовсім комфортну для влади соціологію.
За даними групи "Рейтинг", 82% опитаних в цілому проти допуску до землі покупців-нерезидентів. А за даними Research & Branding Group, 69% опитаних вважають, що питання про продаж землі має вирішуватися на всеукраїнському референдумі.
З огляду на все це, Володимир Зеленський заявив: референдуму з продажу землі іноземцям - бути! І пообіцяв якнайшвидше подати в Раду проект закону про референдум.
У підсумку, земельний законопроект № 2178-10 підготували до голосування в другому читанні. За словами міністра економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофія Милованова, в документ до другого читання вже надійшло близько 5 тисяч правок, 3,5 тис з яких - від "Опозиційної платформи - За життя". Таку активність міністр назвав "тактикою законодавчого спаму". Ймовірно, розгляд всього переліку може розтягнутися на місяці.
Плакат ОПЗЖ у Верховній Раді
На рівні уряду, за словами Милованова, йде вдосконалення інструментарію, необхідного для нормального функціювання земельного ринку.
При цьому на експертному рівні наполегливо звучать застереження про неготовність (або готовності не в повній мірі) до реформи українського бізнесу. Мовляв, потрібно спершу вдосконалити податкове законодавство - ухвалити новий Податковий кодекс і Закон про фінансову амністію. Це дасть імпульс у розвитку українського ринку в цілому, і він виявиться більш підготовленим до земельної реформи.
Тут треба повернутися до згаданого Олексія Мушака, який обіцяє, що до проведення референдуму іноземці не будуть допущені до майбутнього ринку: "Під це обмеження потрапляють всі найбільші агрохолдинги. Вони також не зможуть купити землю, оскільки, незважаючи на бенефіціарів-українців, мають іноземних акціонерів".
Також Мушак говорить про зменшення концентрації земель в одні руки: "Варіанти від 5 до 50 тис га. Остання цифра поки має більше шансів на підтримку, однак остаточне рішення ще не прийнято". Але як повідомили "Апострофу" у "Слузі народу", депутати розглядають діапазон від 10 до 20 тис га в одні руки.
"Ми вагаємося між цифрами у 10 і 20 тисяч в одні руки. Хоча якщо залишити десять тисяч, то ліберально налаштовані не будуть готові нас підтримати. Тому поки шукаємо компроміси", - зазначив співрозмовник "Апострофа".
Нагадаємо, спочатку в законопроекті пропонувалося дозволити продаж в одні руку до 210 тис гектарів. Для порівняння, на такій території "вміститься" два з половиною Києва.
Крім того, перепродаж землі в перші роки після відкриття ринку землі пропонується обмежити додатковими податками, що має виключити спекулятивні операції. А в якості підтримки аграріїв пропонується здешевлення кредитної ставки до 5%.
Замість підсумків
Як бачимо, війна за українські чорноземи розгорнулася серйозна. Хто переможе, і яким виявиться "малюнок перемоги" - стане зрозуміло вже найближчим часом. Поки ж можна констатувати: у цій війні вже "надломилася" монолітна президентська більшість - майже 30 депутатів "Слуги народу" не підтримали президентський законопроект у першому читанні. Також за нього не дала голосів жодна інша політична сила, а "Батьківщина" взагалі заявила про перехід в опозицію до влади.
Нагадаємо також, що за кілька годин до зіткнень під стінами Верховної Ради Національний штаб захисту рідної землі поширив комюніке, де, зокрема, йдеться: "Ми будемо вимагати зняти з розгляду всіх законопроектів, який дозволяють розпродаж сільськогосподарської землі. Необхідно продовжити мораторій на її продаж, негайно провести всеукраїнський референдум за народним волевиявленням, забезпечити викуп паїв державою за ринковою ціною для тих, хто хоче продати власну землю".
