У понеділок, 20 квітня, на світовому ринку енергоносіїв відбулася історична подія - вперше в історії людства вартість нафтових ф'ючерсів впала до мінусових значень. Наступного дня, 21 квітня "чорне золото" знову вийшло в плюс, досягнувши символічної вартості в один долар. Коливання на ринку нафти є наслідком пандемії коронавірусу і являють собою серйозний виклик світовій безпеці.
Обвальне падіння цін на нафтові ф'ючерси почалося в понеділок, 20 квітня, в другій половині дня. Поступово вартість "чорного золота" досягла нульових, а потім і негативних значень. Насамперед це стосувалося травневих ф'ючерсів на американську нафту марки WTI, вартість яких впала до $ -37,63 за барель. Тобто це означало, що продавець повинен був доплатити покупцеві, аби той купив у нього нафту.
Вранці 21 квітня вартість знову вийшла в плюс, досягнувши символічної ціни в $1,1 за барель. Така екстремальна ситуація склалася з кількох причин. У світі виник надлишок нафти, яка заповнила практично всі сховища, наявні в розпорядженні людства. Надлишок просто немає куди подіти, адже світова економіка загальмувалася внаслідок пандемії коронавірусу.
Ще однією причиною надлишку стала нафтова війна, яка спалахнула на початку березня через відмову Росії знижувати видобуток на 1,5 млн барелів на добу в рамках переговорів у форматі ОПЕК+. Скорочення було необхідно для того, щоб підтримати стабільні ціни на нафту, які почали знижуватися через "відключення" китайського ринку, початку внаслідок епідемії коронавірусу.
Якби переговори завершилися успішно, то ціни на нафту, швидше за все, вдалося б утримати на доволі високому рівні, при тому, що світовий попит на "чорне золото", внаслідок пандемії скоротився з 100 млн барелів на добу до 85 млн і продовжував би скорочуватися, через те, що всі нові й нові країни вводили карантин, зупиняючи свою економіку.
Але у росіян були свої міркування, оскільки зниження рівня видобутку нафти призвело б до втрати ринків і зупинки деяких родовищ, які потім було б складно перезапустити. У відповідь один учасник ОПЕК+ - Саудівська Аравія почала нарощувати видобуток. Разом з кризою через пандемію, яка вже розпочалася, це вже в березні призвело до різкого зниження вартості нафти, а також до того, що сховища почали заповнюватися.
Низькі ціни на нафту, безумовно, завдають важкого удару по економіці РФ, чий бюджет зверстаний з розрахунку вартості не менше $42 за барель. Наслідки нескладно прорахувати - поступове згортання соціальних програм, зубожіння населення Росії, а потім й наростання народного невдоволення. В Україні навіть почали смакувати швидкий розвал РФ, хоча ситуація, яка склалася, дуже небезпечна і для нашої країни, яка також може постраждати від падіння цін на сировину. Крім того, можливий обвал такої величезної конструкції, як Російська Федерація, може засипати своїми уламками й Україну.
Військові навчання Росії і Білорусі "Захід-2017"
Поки людство заправляє свої автомобілі бензином, дизельним паливом, покриває дороги асфальтом, використовує пластик та хімічні барвники - нафта залишатиметься популярним товаром, а тому ціни на неї не можуть бути на рівні нуля. Тому вартість "чорного золота" неминуче буде підвищуватися. Питання лише до якого рівня. Але спочатку для цього потрібно позбутися від її надлишку.
Один з варіантів - це розпочати широкомасштабний військовий конфлікт за участю великих держав, який сам по собі здатний стимулювати зростання цін на нафту та збільшити її витрату. Розмови про наближення такого конфлікту час від часу виникають через ситуацію на Близькому Сході і, зокрема, через війну в Сирії, де стикаються інтереси декількох глобальних та регіональних гравців - Росії, США, Саудівської Аравії, Туреччини, Ірану. Доволі гострим в цьому відношенні був 2018 рік, коли навіть відбулося реальне бойове зіткнення між російськими та американськими силами - авіація США знищила підрозділ російських найманців під Хішамом. Але досі ситуація в Сирії не переходила червону межу. Це говорить про те, що глобальної війни поки не хоче ніхто.
А значить залишається політичний метод, спрямований на подальше скорочення видобутку нафти шляхом переговорів. 9 квітня такі переговори відбулися. В результаті країни ОПЕК+ домовилися про скорочення світового видобутку нафти на 10 млн барелів щодобово. При цьому Росія погодилася скоротити свій видобуток на 2,5 млн барелів (спочатку йшла мова лише про 1,5 млн!), довівши його на 8,47 млн барелів. Але ми пам'ятаємо, що через COVID-19 профіцит нафти в світі становив близько 15 млн барелів, тому щодобове зниження рівня видобутку на 10 мільйонів барелів не вирішило проблему надлишку "чорного золота", а отже й падіння цін на нього.
Ситуацію як і раніше погіршує пандемія. Карантинні заходи завдають шкоди будь-якій економіці. Наприклад, Китай, який вже пережив епідемію COVID-19, за різними прогнозами, зможе відновити свою економіку всього на 85% від "докоронавірусного" рівня. Це означає, що світові вже не потрібно стільки нафти, як раніше і процес скорочення видобутку рано чи пізно упреться в необхідність виключити одного з великих гравців на цьому полі. Хто їм буде - Саудівська Аравія, Росія або хтось третій? Якщо Росія, то спосіб "вимикання" відомий. Це санкції, накладені на ті чи інші сегменти російської економіки. Нагадаємо, саме за допомогою санкцій, в грудні 2019 року США зупинили будівництво газопроводу "Північний потік-2".
Будівництво "Північного потоку-2"
Удушення "нафтової галузі" загрожує РФ найсерйознішими наслідками (аж до повторення долі Радянського Союзу) і теж може привести до великої війни. В історії вже були схожі приклади. Досить згадати головні причини вступу Японії в Другу світову війну на Тихоокеанському театрі військових дій. 26 липня 1941 року США ввели ембарго на поставки нафти в Японію, поставивши її перед самурайським вибором - або загинути гарантовано, або почати небезпечну війну, але отримати шанси на перемогу. Подальший хід історії відомий - розгром Тихоокеанського флоту США в Перл-Харборі, переможні операції Японії в Південно-Східній Азії, але остаточна катастрофа, що закінчилася атомним бомбардуванням Хіросіми і Нагасакі.
Тому спроба загнати Росію в економічний кут дуже небезпечна, тому що може змусити Володимира Путіна пошукати щастя у великій війні або почати якийсь небезпечний шантаж, аби утримати ситуацію на плаву. Мирним варіантом для Кремля, в разі саме такого сценарію розвитку подій, є оптимізація витрат, відмова від масштабних програм переозброєння та фінансування дрібних воєн, включно із утриманням маріонеткових "ДНР" і "ЛНР". Все це дає Україні нові можливості в переговорах з питань врегулювання конфлікту на Донбасі, а можливо навіть повернення Криму. Правда це вже зовсім інша історія, яка сильно залежить від того, чи зможемо ми самі пережити карантин.
Але все це сценарії майбутнього. А в теперішньому часі падіння цін на нафту створило новий виклик для людства. І стрілку годинника Судного дня, яка завмерла за 100 секунд до "опівночі", сміливо можна переводити на 60 секунд вперед.
