Про те, навіщо Банковій потрібно було повернути з політичного небуття Міхеїла Саакашвілі, а також про ризики, які несе призначення політика-скандаліста в уряд, в своєму матеріалі написала політичний оглядач "Апострофа" Юлія Забєліна.
Весь останній тиждень український сегмент Facebook жартує на тему того, що в продовження напастей, які звалилися на країну - епідемії, карантину, пожеж і забруднення повітря, Україні хіба що астероїда не вистачає. Так от, схоже, що в політичному просторі такий "астероїд" скоро з'явиться - екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі, якого хочуть призначити віце-прем'єром з реформ. Упевненості в тому, що реформи дійсно будуть - немає ніякої. А ось в тому, що засідання Кабінету міністрів тепер точно стануть веселішими - сумніватися не доводиться.
Володимиру Зеленському знадобився рівно рік, щоб, витягнувши з нафталіну Саакашвілі, почати повторювати помилки свого попередника Петра Порошенка. Передвиборний наратив про швидкі зміни натрапив на сувору політичну реальність України: з олігархами та їх непомірним впливом, місцевими князьками, договорняками і законодавчої казуїстикою. І навіть нові обличчя, які на перевірку виявилися не такими вже й новими, ситуацію сильно не врятували.
У соцмережах жартують, що в Офісі президента, спантеличившись, як можна відвернути українське суспільство, виснажене карантином, від сумних думок, не придумали нічого кращого, як завести моторчик у грузино-українського Карлсона - Міхеїла Сааакашвілі і повернути його в українську політику. Якщо серйозно, то зараз екс-президента Грузії варто сприймати навіть не головним реформатором, а, скоріше, таким собі "медійним тараном" в новому Кабінеті міністрів. Головна перевага Саакашвілі: він може з легкістю "загасити" будь-якого опонента в прямому ефірі. У Зеленського таких кадрів явно не вистачає: в уряді немає жодного "зубастого" міністра, у Верховній Раді з ораторами у "слуг" теж явний дефіцит...
Ідея з призначенням Саакашвілі віце-прем'єром явно народилася через те, що в українському суспільстві в якості заслуг Міхо відразу згадують успішне проведення ним реформ в сусідній Грузії. Правда, забуваючи додати, що ідеологом цих реформ - про що казав і сам Міхо - все-таки був покійний нині грузинський фінансист Каха Бендукідзе.
До самого Саакашвілі в Грузії - відношення двояке. Але справа навіть не в Грузії і її реформах, а в тому, що, перебуваючи в українській політиці, Саакашвілі неодноразово влаштовував піар для себе і своєї політичної сили "Рух нових сил". Правда, після видворення Міхеїла Ніколозовича з України, рух без свого лідера швидко згас. І тепер, отримавши важелі медійного впливу, Міхо цілком зможе використовувати це для зміцнення своєї політичної позиції в Україні. Крім того, знаючи, що Міхо ніде і ніколи не може бути другим номером, він майже зі 100% ймовірністю вступить в конфронтацію або з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем, який точно програє Міхо за рівнем харизми, або взагалі почне "кусати" когось з Офісу президента. Адже "бариг" можна знайти всюди...
Не варто забувати і про тліючий конфлікт з Арсеном Аваковим. Їх знамените "бе-бе-бе" з киданням склянок породило безліч мемів і вже увійшло в історію. Причому, в самій пропрезидентської фракції багато хто саме так і сприйняв цю пропозицію Зеленського - як противагу Авакову, який анітрохи не втратив свого впливу з приходом Зе-президента. І навіть якщо два політика і закопали сокиру війни (чутки про зустріч Авакова і Саакашвілі в Нідерландах останнім часом циркулюють в соцсеях), довго співіснувати на одній території вони все одно не зможуть. Справа в тому, що Аваков теж не звик бути другим номером і теж має далекосяжні плани.
Загалом, таке призначення, скоріше, схоже на те, що Зеленський через незнання вирішив сам рубати сук, на якому сидить. Історія попереднього президента нічому не навчила Володимира Олександровича. В недалекому минулому тодішній президент Порошенко запрошував свого "друга дитинства" на високі посади, але пройшло дуже небагато часу, і Порошенко став "баригою", а його "друга" силою виганяли з України працівники правоохоронних структур...
