Україна - країна, яка активно прагне зберегти нейтралітет у передвиборній гонці в США, знову опинилася між двох вогнів. Народний депутат України Андрій Деркач, випускник школи КДБ, раніше - член проросійської Партії регіонів, оприлюднив записи розмов Петра Порошенка з екс-віце-президентом Америки Джо Байденом і держсекретарем Джоном Керрі. Незважаючи на те, що ретельно змонтовані плівки Деркача не становлять ніякої загрози для кампанії Байдена, ці події ілюструють, що справжня буря ще попереду. Безліч гравців намагаються втягнути Володимира Зеленського у зовнішньополітичну гру, яка в будь-якому випадку виявиться програшною.
"Деркачгейт": джерела і прогнози
Незважаючи на те, що так звані "плівки Деркача" були призначені, щоб показати корумпованість як Байдена, так і Порошенка, вони не дали нічого нового американському електорату. Тодішній віце-президент Барака Обами публічно визнав - і навіть похвалився - своєю незаперечною роллю у звільненні генерального прокурора України Шокіна. Скандал, утім, виконав свою стратегічну мету: користуючись неоднозначністю відношення до Петра Порошенка в українському суспільстві, "плівки Деркача" ініціювали порушення кримінальних справ, в яких - прямо чи опосередковано - замішаний Джо Байден. Так, Генеральна прокуратура зареєструвала кримінальне провадження проти Петра Олексійовича за звинуваченнями в державній зраді і зловживанні службовими повноваженнями, а суддя Вовк зобов'язав ГПУ розслідувати втручання Байдена в роботу Віктора Шокіна.
Після провалу Трампа зі згадуванням "послуги" в телефонній розмові 25 липня інформація, надана Деркачем, стала стимулом для пожвавлення теми Байден-Burisma-Україна в медіа-просторі. І, у свою чергу, призвела до виконання початкового прохання президента США про розслідування.
При детальнішому аналізі ситуація виглядає більш тривожною. Примітно, що Андрій Деркач зустрічався з особистим адвокатом Трампа Руді Джуліані під час візиту останнього до Києва на початку грудня 2019 року і навіть знімався в програмі Джуліані CommonSense. Всього за два тижні до цієї зустрічі Деркач заперечував, що розмовляв із ним після їхнього короткого знайомства в 2003 році. На прес-конференції, присвяченій міжнародній корупції, Деркач, відповідаючи на питання "Апострофа", сказав, що "зустрічався і розмовляв із Руді Джуліані лише один раз - у 2003 році, на відкритті Меморіалу жертвам 11 вересня в Києві". Після цього він "ніколи з ним не розмовляв і його не бачив, крім як на ТБ". Водночас Деркач вже давно розслідує факти міжнародної корупції, які завжди ведуть до Петра Порошенка, його команди, демократів та їхньої "змови".
У своїй роботі Андрій Деркач тісно співпрацює і часто дає спільні прес-конференції з народним депутатом від партії "Слуга народу" Олександром Дубінським, якого пов'язують з відомим олігархом Ігорем Коломойським, що наразі перебуває під слідством у США.
Цікаво, що злив записів збігся з активізацією розслідування Федеральної колегії присяжних США (US Federal Grand Jury) у справі відмивання грошей Ігорем Коломойським. Більш того, в Україні цю історію підхопили і активно поширюють саме канали, пов'язані з Коломойським і проросійським політиком Віктором Медведчуком.
На цьому список українських "інформаторів" не закінчується. Колишній народний депутат від "Партії регіонів" Олександр Онищенко, який також є другом Деркача і Шокіна, нещодавно заявив, що у нього є всі неопубліковані плівки розмов Порошенка з Байденом. За словами Онищенко, це і є справжньою причиною його арешту в Німеччині прямо перед запланованою прес-конференцією в Вашингтоні. При цьому екс-депутат запевняє, що корупція Байдена-Порошенка буде повністю розкрита напередодні президентських виборів у США. "Республіканці працюють дуже тихо. У них є група людей, які готують все до вересня", - розповів він ЗМІ.
Колишній дипломат і друг Джуліані Андрій Теліженко, чия репутація викликає далеко не одне запитання, також вставив свої п'ять копійок. Стверджуючи, що у нього є доступ до всіх записів, Теліженко заявив, що буде розкрито ще більше інформації, і наполегливо порадив президенту Зеленському не заморожувати справи.
Висновок очевидний: Володимир Зеленський перебуває під сильним тиском прийняти одну зі сторін на президентських виборах США. А це саме те, що Україні робити категорично не можна.
Що це може означати для України?
Перебуваючи фактично між молотом і ковадлом, президент Зеленський уникав приймати сторону будь-якого з кандидатів у президенти Сполучених Штатів. Однак із політичними іграми Коломойського, Медведчука та їхніх пішаків Україні стає все важче залишатися нейтральною Швейцарією - особливо, коли справа стосується Петра Порошенка. Під час українських виборів у 2019 році Зеленський назвав себе "вироком Порошенка", і його електорат очікує активних дій щодо порушення кримінальних справ проти п'ятого президента України, особливо перед місцевими виборами.
Однак Володимир Зеленський також був обраний як президент миру і можливостей. Для України найгіршим сценарієм було б поставити на одного з американських кандидатів у президенти і програти. Незалежно від кандидата - це все одно свідомо програшна гра. Україну не тільки звинуватять у втручанні у внутрішні справи іноземної держави, але також вона втратить значну частину американської підтримки, що має величезне значення для України - особливо у світлі збройного конфлікту з Росією і і підтримки Кремлем сепаратистів на сході країни.
Зрештою, справа не тільки в наступному президенті США, але і в Конгресі - демократи цілком можуть перевернути Сенат.
У той час як Дональд Трамп безуспішно шукає компромат на Джо Байдена, Україна знову опинилася в епіцентрі подій. Ні скандал зі звинуваченнями Тари Рід у сексуальних домаганнях, ні історія про "розвиток деменції" Байдена не змогли знизити рейтинг колишнього віце-президента, і "Українагейт" досі є найбільш перспективним важелем тиску Трампа. Єдиний вихід із ситуації для України - уникати, як би це важко не було, будь-якої форми ангажованості. Будь-які юридичні процедури повинні бути зосереджені виключно в українських внутрішніх процесах, без залучення Байдена чи Трампа. В іншому випадку, Україна може зіткнутися з наслідками, до яких вона явно не готова.
