У четвер, 18 червня, пропрезидентська монобільшість у Верховній Раді не схотіла надати річний імунітет уряду Дениса Шмигаля, який сама ж і сформувала. Відсутність голосів за програму дій Кабміну вчергове показала всю хиткість ситуації всередині команди Володимира Зеленського. "Апостроф" розбирався, чому підвішений народними депутатами Кабмін вже скоро може потягнути Верховну Раду на дострокові вибори.
Верховна Рада повторно відмовилася затверджувати програму дій уряду. За доопрацьований документ проголосували тільки 207 народних депутатів при 226 необхідних. Фракція "Слуга народу" дала лише 176 голосів. Іншими словами - понад 70 "слуг" відмовилися зіграти на користь Кабміну Шмигаля. Цікаво, що документ підтримали депутатські групи "Довіра" і "За майбутнє", які традиційно голосують разом з більшістю. Але цього виявилося замало.
Варто зазначити, що Шмигаля з його програмою "прокочують" вже не перший раз. 4 червня Верховна Рада розглядала програму дій Кабінету міністрів. Тоді було ухвалено рішення відправити документ на доопрацювання. За це рішення голосували 245 народних депутатів.
Згідно з чинним законодавством, ухвалення програми дій Кабміну не є необхідністю - це факультативне рішення. Але затвердження документа дає уряду річний імунітет проти дострокової відставки. Фактично Верховна Рада, відмовившись підтримувати урядову програму, залишила за собою право ініціювати відставку Кабміну в будь-який час, залишивши прем'єр-міністра Дениса Шмигаля у підвішеному стані.
Сам прем'єр змушений був робити хорошу міну при поганій грі, заявивши, що не бачить підстав для своєї відставки. При цьому Шмигаль заявив, що саме імунітет став причиною того, що народні депутати не проголосували документ.
"Це документ, за яким працюватиме уряд, незважаючи на його прийняття або неприйняття. Це наша програма і наш план дій", - сказав Шмигаль журналістам після проваленого голосування.
Проте, експерти зазначають, що дане рішення - вкрай неприємний дзвіночок для уряду в цілому і Шмигаля зокрема. Хоча і цілком очікуваний.
Політолог Володимир Фесенко каже, що провал програми дій Кабміну був прогнозованим. За його словами, ще 15 червня на зустрічі прем'єра з фракцією "Слуги народу" звучали незадовільні заяви про діяльність Шмигаля.
"Я чув, що частина депутатів "Слуги народу" незадоволена роботою прем'єра, його взаємодією з Верховною Радою і комітетами. Зміст вже доопрацьованої програми не має ніякого відношення до результатів голосування - це чисто політичні мотиви. Було б нелогічно надавати уряду річний імунітет в умовах кризи", - розповідає "Апострофу" Фесенко.
Тут є і зворотна сторона медалі: справа в тому, що прийняття програми дій Кабміна аж ніяк не гарантує, що прем'єр зможе рік спокійно працювати, прикриваючись імунітетом. Показовим став досвід прем'єра Олексія Гончарука, якого змусили піти у відставку за власним бажанням. І програма тут не допомогла...
"Це суто політичний акт, досвід Гончарука вже показав, що у відставку можуть відправити і з імунітетом. Думаю, щоб не було повторення попередньої ситуації, більшість вирішила не надавати Шмигалю імунітет", - сказав "Апострофу" політолог Петро Олещук. При цьому він зазначив, що сама якість програми і справді - дуже низька, і не відповідає тим економічним викликам, в яких опинилася Україна.
У цілому, більшість експертів сходяться на думці, що перший рік нової влади показав відсутність у "команди Зе" стратегічного бачення ситуації в країні. Більш того, для оперативного реагування на кризи, що виникають, у виконавчій вертикалі просто немає необхідних кадрів. Уряд "нових облич" Олексія Гончарука показав свою нездатність впоратися з ситуацією в країні. Кабмін "господарників" Шмигаля теж за якістю кадрів пішов недалеко, зазначають експерти. До того ж, на це наклалася пандемія коронавірусу, карантинні заходи і супутня економічна криза.
"Все стало зрозуміло після того, як Шмигаль ухвалив рішення продовжити карантин до 31 липня. Уряд не впорався з першим етапом карантину, який сам же і ввів. У Раді ніхто не хоче брати на себе відповідальність, навіть Зеленський не зміг переконати свою фракцію голосувати. При цьому, можна прогнозувати, що фракція почне розбігатися, як тільки рейтинг президента опуститься нижче психологічної позначки", - коментує "Апострофу" Олексій Голобуцький.
Формальна відсутність монобільшості вже сьогодні не дозволяє приймати важливі для команди Зеленського рішення. "Апостроф" вже писав про початок епохи ситуативних союзів, що свідчить про розкол в таборі "слуг". Можливість достроково припинити повноваження Верховної Ради президент Зеленський отримає вже в кінці липня: якраз закінчується рік після проведення дострокових парламентських виборів.
Досить високі перспективи відставки Кабміну Шмигаля можуть стати саме тим тригером, який запустить процес дострокових виборів. Нагадаємо, неможливість протягом 60 днів після відставки Кабміну сформувати новий уряд є приводом для припинення повноважень парламенту. Опитані "Апострофом" експерти підтверджують, що в Офісі президента обговорюється сценарій можливих дострокових виборів уже восени цього року. Ініціатором виступає глава Офісу президента Андрій Єрмак, який вже встиг перебрати на себе низку повноважень глави держави.
"Є одна з версій, що глава ОП Андрій Єрмак поки не пресингує президента в цьому питанні, але сценарій обговорюється. Фракція монобільшості є унікальною в своєму роді: там зібрані люди близькі до різних бізнесменів і політиків. Наприклад, люди Андрія Богдана, який у відкриту почав воювати з Банковою, люди Коломойського, незадоволеного зближенням Зеленського з Ахметовим. Більш того, Єрмаку потрібні в Раді свої люди, яких можна завести тільки через вибори", - каже Голобуцький.
У разі такого сценарію Єрмак може пожертвувати "монобільшістю" на користь своїх особистих амбіцій: нехай, фракція буде значно меншою за нинішню, зате там будуть "свої" люди.
Тим часом, відсутність підтримки вже другого уряду "слуг" загострює проблеми як всередині партії, так і на Банковій. І якщо Шмигаля через його неефективність і економічні провали слідом за Гончаруком все-таки "попросять" піти, то політична осінь цього року може стати надзвичайно спекотною, адже на додачу до місцевих виборів Україна може отримати чергову дострокову парламентську гонку.
