Місцеві вибори 2020 року ризикують стати найбільш непередбачуваними за всю історію незалежної України. Партія влади йде на експеримент, який може додати хаосу на виборчих дільницях і в роботі комісій. Журналіст "Апострофа" Максим Мухін дізнавався, чому зміни до Виборчого кодексу можуть нашкодити виборчому процесу.
До літніх канікул Верховної Ради, згідно з календарним планом, залишилося провести чотири пленарних засідання. Що стосується політичного порядку денного, то за цей час нардепи збираються встигнути ухвалити у другому читанні зміни до Виборчого кодексу, ліквідувати і створити нові райони в рамках адміністративно-територіальної реформи та призначити дату проведення місцевих виборів.
Втім, народний депутат Олександр Качура (фракція "Слуга народу") вважає, що є висока ймовірність того, що Рада не піде на літні канікули. "Уже є домовленість про можливість провести три-чотири позачергових засідання в літній період. Думаю, ми все встигнемо", - сказав "Апострофу" Качура.
За його словами, щодо нових районів не повинно виникнути дискусії, "всі моменти проговорено на засіданні профільного парламентського комітету".
Був, як зазначає Качура, спірний момент по Харківській області. Але там вже замість 4 районів запропоновано створити 7. "Харківські" народні депутати не до кінця пропрацювали це питання з представниками місцевого самоврядування, тому в першому варіанті вийшло 4 райони на таку велику область", - пояснив колізію нардеп.
У свою чергу секретар профільного парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Роман Лозинський (фракція "Голос") повідомив "Апострофу", що голосування з вказаного вище питання попередньо очікується у вівторок, 14 липня, або середу, 15 липня. Лозинський також спрогнозував, наступного пленарного тижні Раді вдасться ухвалити і зміни до Виборчого кодексу.
"Зміни будуть ухвалюватися протягом наступного тижня, на чергових чи позачергових засіданнях. Вже час призначати проведення місцевих виборів - нас обмежують строки і Конституція. За моєю інформацією, таблиця поправок буде оприлюднена найближчим часом, там більше 4 тисяч поправок", - розповів виданню Лозинський.
Без повноважень
Тут важливо зазначити, що після зміни кордонів нових районів буде необхідно створювати виборчі округи для виборів депутатів новостворених райрад. Водночас поки не розроблений нормативний документ, який би встановлював повноваження цих райрад. Крім того, необхідно буде внести зміни до Бюджетного кодексу, щоб забезпечити роботу таких райрад в подальшому.
"Одночасного ухвалення постанови про нові райони і зміни до Бюджетного кодексу вимагали від парламенту представництво ЄС, посольства, мери, асоціації самоврядування, експерти, нардепи, які вийшли зі самоврядування. Але народні депутати відмовилися це робити. Таким чином, до висунення кандидатів до районних рад зміни до Бюджетного кодексу ухвалити не встигають. А потрібно проголосувати перше читання, потім поправки до другого, потім - підпис президента", - розповів "Апострофу" експерт з місцевого самоврядування Олександр Солонтай.
Як пояснила "Апострофу" голова підкомітету Ради з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Аліна Загоруйко ("Слуга народу") проведення виборів до районних рад передбачено Конституцією України і відійти від цієї норми не можна.
"Ми розуміємо, що це буде велика "мильна бульбашка", але по-іншому не можна. Думаю, що у майбутньому ми ухвалимо якесь політичне рішення щодо цих райрад", - заявила народний депутат.
Своя математика
Ну а вся інтрига майбутніх місцевих виборів - в зміні Виборчого кодексу. У першому читанні Рада ухвалила рішення проводити вибори за пропорційною системою з відкритими списками в населених пунктах, де проживає понад 15 тисяч осіб, хоча раніше цей бар'єр становив 90 тисяч. До другого читання народні депутати пропонують знизити цю планку до 10 тисяч виборців і тим самим впровадити пропорційну систему фактично по всій території України. Профільний комітет поправку вже схвалив. При цьому поки що таблиці поправок до другого читання на сайті парламенту немає. За словами членів комітету, затримка спричинена технічними поправками в документ - замість трьох колонок в ньому буде чотири, тому секретаріат все переробляє.
Як уже розповідав "Апостроф", тотальний перехід на пропорційну систему для органів місцевого самоврядування може призвести до партійної диктатури і політичної корупції. Низка експертів вже встигла висловити стурбованість, що пропонована ініціатива суперечить нормам і принципам демократичних виборів, а також низці основоположних документів. Зокрема, Загальній декларації прав людини ООН, Копенгагенському документу ОБСЄ і Кодексу належних практик у виборчих справах Венеціанської комісії.
В першу чергу йдеться про рівність права бути обраним. А згідно з пропонованими змінами, це право залежатиме від політичної партії.
Крім того, є рекомендації не міняти виборчу систему, межі виборчих округів і склади комісій менше ніж за рік до дати проведення виборів.
Представники місцевого самоврядування виступили проти "партизації" виборів. Правління Всеукраїнської асоціації громад направило на ім'я президента і голови Верховної Ради звернення з проханням встановити пропорційну виборчу систему для населених пунктів з понад 50 тисяч виборців.
Крім того, масова пропорційна система на місцевих виборах може істотно збільшити навантаження на роботу територіальних і дільничних комісій, оскільки вибори проводитимуться за новими правилами, з новими бюлетенями і протоколами результатів голосування.
"Уявіть собі бюлетень, в якому, крім партії, потрібно знайти свого кандидата. А таких бюлетенів буде кілька: райрада, міські та сільські ради і область. Потім комісія повинна буде це все правильно підрахувати за математичною формулою квот мандатів, яку також збираються змінити. Зараз такі правила для населених пунктів в 90 тисяч виборців, а хочуть зробити для 10 тисяч. Уявіть тільки, скільки часу потрібно, щоб навчити членів комісій. а до виборів залишається чотири місяці. Ми зараз готуємо постанови і методичні матеріали, але є впевненість, що все доведеться переробляти після голосування в Раді", - розповів виданню представник Центральної виборчої комісії.
Зазначимо також, що проведення місцевих виборів організовують територіальні виборчі комісії, а ЦВК лише надає методичну та консультативну підтримку.
Низка представників "Слуги народу" не під запис висловили "Апострофу" сумніви, що норма в 10 тисяч виборців буде підтримана в сесійному залі. Є розуміння того, що депутати інших фракцій не голосуватимуть, а всередині фракції монобольшості немає єдиної думки.
"Це чисто політичне питання, йдуть дискусії. Ви побачите їх в сесійній залі. Частина фракції наполягає на 10 тисячах, а дехто каже про 35 або 50 тис. Все вирішуватиметьсяся в залі. В останній момент може виявитися, що залишиться нинішні 90 тисяч" , - розповіло "Апострофу" джерело, близьке до керівництва фракції "Слуга народу".
8 липня в секретаріаті Ради був зареєстрований проект постанови про призначення місцевих виборів на 25 жовтня. На момент написання матеріалу текст документа був відсутній.
За словами "Слуги народу" Аліни Загоруйко, новий документ був напрацьований спільно з представниками Кабінету міністрів, ЦВК і парламентського підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою.
При цьому вона запевнила, що в тексті точно не передбачено виборів на непідконтрольних територіях Донбасу.
