RU  UA  EN

Понеділок, 25 листопада
  • НБУ:USD 41.05
  • НБУ:EUR 42.85
НБУ:USD  41.05
Політика

Жорсткий карантин в Україні можуть ввести знову - інтерв'ю з головним санітарним лікарем Ляшком

Віктор Ляшко Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

Головний санітарний лікар України, заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко розповів «Апострофу», чи можливе повернення до жорсткого карантину восени, чи будуть видавати українцям імунний паспорт та чи чекати російську вакцину від коронавірусу. Ми також обговорили з Віктором Ляшком місцеві вибори і його політичні амбіції - про це читайте в другій частині інтерв'ю, яка буде опублікована найближчим часом.

- Пане Вікторе, зараз майже щодня Україна б’є рекорди по кількості заражень COVID-19 за добу. Деякі фахівці кажуть, що причина у збільшені кількості тестів, інші - що статистика росте внаслідок недотримання карантинних заходів. Все ж таки, що відбувається? Чому цифри ростуть день за днем?

- Ми знаходимось зараз в Києві і розуміємо, що, можливо, карантинних обмежень дотримуються. Якщо виїхати за межі Києва і проїхатись територією України, то таке відчуття, що в нас подолана епідемія коронавірусної хвороби. Ми розуміємо, що коронавірусна хвороба - не проста інфекція. Ніхто нічого не може спрогнозувати наперед, оскільки всі прогнози руйнуються і жодна математична модель не спрацювала. Водночас, деякі моделі більш менш показують той результат, на який ми орієнтуємось. Наприклад, те що ми моделювали на самому початку карантинних обмежень, дає привід казати, що зараз ми йдемо за так званим «жовтим» сценарієм, коли на кінець року, можливо, буде 4 тисячі летальних випадків. І ці прогнози станом на середину серпня, на жаль, справджуються. Але ми можемо впливати на цю інфекцію, якщо будемо дотримуватись карантинних обмежень. З липня-початку серпня ми почали запроваджувати новий адаптивний карантин, що передбачає впровадження жорсткіших заходів на певних адміністративних територіях. Червона зона, або червоний рівень епіднебезпеки, означає, що треба дотримуватись найжорсткіших обмежень, помаранчева – трохи лояльніше, що дозволяє більш економічно виживати тому чи іншому регіону, а жовтий і зелений - дотримуємось загальноприйнятих обмежувальних заходів.

Чому в Україні відбувається зростання? Давайте подивимось на країни Європи – там розпочинається друга хвиля. В Україні не можна говорити про якусь хвилю, адже впроваджені нами заходи і обмеження в березні не дали стрімко зростати випадкам зараження. У нас було поступове збільшення, потім досить тривалий час було так зване плато до середини липня, а після того, коли були пом’якшені карантинні заходи, у нас розпочалося зростання. Ми очікували, що зростання співпаде з початком епідсезону на грип і ГРВІ, який у нас розпочинається наприкінці жовтня – в середині листопада, в залежності від погодних умов, але ми бачимо загальну тенденцію для країн Європи, що розпочинається зростання раніше, ніж було прогнозовано.

- Ви сказали, що Україна зараз йде за так званим «жовтим» сценарієм, який передбачає 4 тисячі летальних випадків на кінець року. А який найгірший сценарій?

- Найгірший – «чорний» сценарій. Це 7 тисяч померлих. Якщо б ми не впроваджували карантинних заходів, то по «чорному» було б 145 тисяч померлих, а по «жовтому» 125 тисяч померлих. Зараз всі кажуть, що це нереальні цифри і такого не може бути, але я рекомендую зайти на всі лічильники, які показують кількість заражених, подивитись на інші країни, та побачити жахливу статистику летальності від коронавірусної хвороби.

Фото: Апостроф / Александр Гончаров

- Однак зараз дійсно багато українців не дотримуються обмежень. З огляду на це, сценарії можуть мінятись?

- Я хотів би, щоб ставили запитання до органів місцевого самоврядування. Зазвичай запитання лунають тільки до міністерства, але якщо ви подивитесь постанову про карантин, а також закон, який дає можливість вводити карантин, то він чітко показує, що відповідальність за дотримання карантинних заходів - на органах місцевого самоврядування. І саме вони повинні були забезпечити виведення якомога більшої кількості рухомого складу на маршрути, особливо в час-пік. Саме вони повинні були розмежувати і розвести в часі початок роботи підприємств: державних, недержавних, комунальних, містоутворюючих, для того, щоб не було скупчень людей в час-пік і щоб не було того, що відбувається у нас в метро о 8-9 годині. Покажіть мені ще країни Європи, де в час-пік відбувається те саме, що відбувається у нас. В транспорт ніколи не інвестують, не роблять інфраструктуру, а потім, коли виникає колапс системи, всі кивають на центральну владу. Зараз, якщо ми подивимось по системі охорони здоров’я, ми спільно з місцевою владою за ці 4-5 місяців зробили титанічну працю по підготовці лікарень. Але якщо зараз ми забудемо про карантинні обмеження, систему охорони здоров’я може чекати колапс і він буде спочатку локальним, в певних областях. Я більш ніж впевнений, що ті люди, які зараз приймають рішення на противагу карантинним обмеженням, мовляв, не треба нам ніяких червоних зон, це все дурня, потім вони перші будуть кричати, що центральна влада не забезпечила належний рівень медичної допомоги.

- Вірогідність повернення жорсткого карантину, як було навесні, вона існує?

- Не буду лукавити – існує. Але питання в тому, що система охорони здоров’я наприкінці серпня - це вже не система охорони здоров’я у березні. Сьогодні ми чітко знаємо, скільки людей ми можемо розмістити в закладах охорони здоров’я і чітко прогнозуємо, не більше якої кількості заражень потрібно щоб реєструвалось щодня, для того, щоб наші медики справились і надали медичну допомогу всім, хто її потребує.

- Щодо колапсу. Восени в інфекційні відділення лікарень почнуть надходити хворі на грип та ГРВІ. Чи витримає система?

- Будь-яких ліжок може не вистачити, якщо ніхто не буде дотримуватись обмежень. І це показала практика європейських систем охорони здоров’я, які значно краще забезпечені матеріально, технічно, аніж наша система. Вже сьогодні з’являються фото, на яких видно, що по п’ять - по сім швидких одномоментно привозять хворих з коронавірусною хворобою і ще 37 на підході.

Сьогодні ми маємо 25 тисяч ліжок в лікарнях, які вже визначені для прийому хворих з коронавірусною хворобою. Ми маємо лікарні так званої другої хвилі, які в резерві. Їх поступово включають в тих регіонах, де перевищується відсоток наповненості ліжок. Потенційно там готово ще 10 тисяч ліжок. Крім того, 2 тижні тому міністр охорони здоров’я написав листа на обласні державні адміністрації, щоб підготовили та перепрофілювали 30% всього ліжкового фонду на жовтень, щоб надати медичну допомогу як хворим з коронавірусом, так і хворим на грип та інші грипоподібні захворювання. 80% цих ліжок повинні бути забезпечені централізованим підведенням кисню або кисневими концентраторами, оскільки ковідні хворі зараз потребують не стільки штучної вентиляції легень, скільки кисневої терапії.

Фото: Апостроф / Александр Гончаров

- Щодо ІФА-тестування, яке дозволяє виявити антитіла у тих, хто перехворів на коронавірус майже без симптомів. Яка ситуація з цим видом тестів, та яка взагалі стратегія такого тестування?

- «Золотим» стандартом тестування, звісно, залишається ПЛР. ІФА-тестування - більш як скринінгове, і показує більше результати роботи епідсистеми по вчасному виявленню випадків інфікувань. Серед найбільших груп ризику, серед медиків, ми запровадили таке тестування. У березні-квітні 20-25% від усіх захворівших становили саме медичні працівники. Зараз ми цей показник знизили до 6-7%. При тому, що кількість випадків коронавірусної хвороби зростає, відсоток медиків, котрі захворіли, знижується. Тому нам цікаво проаналізувати наявність антитіл, тобто, так званого, сформованого, набутого імунітету внаслідок перенесеної хвороби. За державний бюджет ми тестуємо медичних працівників і працівників силових структур: Нацполіції, прикордонників. Паралельно ми хочемо розширити цей перелік на донорів, оскільки зараз проходить випробування препарат, який використовує плазму людей, котрі перехворіли, котрі мають антитіла. В подальшому, після реєстрації в США, або в країнах Європи, препарат буде допущений до лікування хворих з коронавірусною хворобою. Але наш пріоритет і наша робота в міністерстві охорони здоров’я направлені саме на розширення ПЛР-діагностики. Поставлена задача до 15 вересня вийти на 30 тисяч тестувань на добу. Зараз у нас 22 тисячі тестувань на добу, в той час, як в квітні ми мали 17 тисяч на тиждень.

- Чи розглядають в МОЗ ідею впровадження так званого імунного паспорту, який буде видаватися за результатами ІФА-тестів? В деяких країнах лунають такі ідеї.

- Ніхто не буде робити стигматизацію населення, впроваджуючи імунний паспорт. Відразу, коли про це почали говорити, ВООЗ вийшла з позицією про недоцільність і неможливість впровадження такого імунного паспорту. Крім того, до сьогоднішнього дня невідома кількість і тривалість набутого імунітету внаслідок перенесеної хвороби. Зараз, те що відслідковуємо, на 3-4 місяць після хвороби кількість антитіл значно зменшується і часто тести не виявляють антитіла в крові людей, котрі перехворіли. Це може свідчити про те, що антитіла через 5-6 місяців після перенесеної хвороби можуть пропасти і може бути повторне інфікування. Хоча випадків повторного інфікування на сьогодні одиниці. Але додатково вивчається який титр, тобто яка кількість антитіл повинна бути в певному об’ємі крові, плазми, щоб формувався і був захист від можливого повторного інфікування.

- Колективний імунітет. Лунають думки, що краще було б ізолювати лише групи ризику: людей похилого віку, людей, що страждають на хронічні захворювання, а всі інші нехай перехворіють, навіть симптомів в них не буде. Таким чином, мовляв, сформується колективний імунітет. Що ви думаєте з цього приводу?

- По-перше, формування колективного імунітету шляхом перенесення хвороби - це середньовіччя. Це колись так було. Зараз так робити неможливо і не можна зробити це. По-друге, коли ми говоримо про вірусну інфекцію і формування колективного імунітету, чому ж тоді в нас не сформувався колективний імунітет, наприклад, до кору? Той, хто говорить про формування колективного імунітету через інфікування більшості людей, нехай би розказав хоч один випадок в історії людства, яку інфекційну хворобу вдалось подолати шляхом колективного імунітету внаслідок того, що перехворіє все населення? Ви такої не знайдете. В той же час, коли ми говоримо про імунопрофілактику, є приклади. Нам зовсім трохи залишилось щоб ми з вами були співучасниками того, що ми ліквідуємо, наприклад, поліомієліт. Головне – зробити вчасно щеплення.

Фото: Апостроф / Александр Гончаров

- До речі про щеплення. Під час жорсткого карантину рівень вакцинації, за даними Центру громадського здоров’я, значно впав. Як будемо наздоганяти?

- У нас просіли тільки кір, краснуха, паротит, порівняно з 2019 роком, але в минулому році у нас були доволі високі показники охоплення щепленнями, адже напередодні у нас була епідемія кору і люди злякались. На жаль, це характерно для нашої нації, адже якщо немає проблеми, то про неї ніхто не говорить, а як тільки вона з’являється, ми починаємо відкидати свої антивакцинальні страхи і захищатись.

Однак, сьогодні ми вже бачимо підняття показників охоплення щепленнями на території країни. Наступною індикаторною точкою у нас буде 1 вересня, коли ми побачимо результати охоплення щепленнями і порівняємо з 2019 роком.

- Але все одно ми на вийдемо на показники вакцинації минулого року?

- Вийдемо.

- Центр громадського здоров’я дає інші прогнози…

- Запевняю, що вийдемо.

- Російська вакцина від коронавірусу. Якщо вона дійсно виявиться безпечною та ефективною і це буде визнано, чи існують варіанти, що Україна буде її купувати? Чи це неможливо?

- На територію України заборонено завезення імунобіологічних препаратів російського виробництва. Це перший факт. По-друге, ми працюємо в рамках програми COVAX, яка координується вакцинним альянсом і Україна отримала запрошення приєднатись. Що це за програма: об’єднуються всі країни, вакцина винаходиться, роздаються патенти, виробляється, та формується пул препаратів, які потім траншами роздаються на території країн. Хтось отримає повністю безкоштовно, хтось отримає за спеціальною ціною, а хтось отримає за повну вартість, але буде рівний розподіл вакцин. Це дає нам вакцини на 20% населення. В перший тиждень вересня нам скажуть умови, за якими ми приєднаємось до програми.

- Але ж, теоретично, російська вакцина може потрапити до COVAX, а потім і до нас?

- Теоретично так. Але вона туди потрапить тільки після того, як пройде перекваліфікацію ВООЗ, що підтвердить її повну безпечність і ефективність. Але з’явилась вже інформація, що вже після проведення реєстрації російської вакцини розпочинаються післяреєстраційні клінічні випробування на 40 тисячах добровольців.

Читайте також