Кремль фактично відмовився від перемир'я на Донбасі, формально введеного влітку минулого року. Росіяни помітно підвищили градус агресивної риторики і своїми діями дали зрозуміти, що будуть домагатися односторонніх поступок Києва виключно силою або погрозами її застосування. Як саме Київ і Вашингтон мають намір реагувати на ситуацію, читайте в матеріалі "Апострофа".
Росія пішла у відмову
Військово-політична обстановка на Донбасі і навколо "мінського процесу" загострюється з кожним днем. Російські переговорники в ТКГ після вбивства українських військових в районі селища Шуми демонстративно відмовилися підтримувати дотримання режиму припинення вогню.
Українська делегація, спецпредставник ОБСЄ Хайді Грау і координатор підгрупи з безпеки глава СММ ОБСЄ посол Халіт Чевік під час останнього засідання контактної групи запропонували забезпечити з 1 квітня дотримання повного і всеосяжного збереження режиму припинення вогню. Халіт Чевік також запропонував ухвалити спільну узгоджену заяву ТКГ, в якій підтвердити прагнення сторін посилити режим припинення вогню і врятувати життя цивільних осіб і військового персоналу.
"Таким чином, двоє з трьох представників ТКГ внесли конкретні пропозиції щодо забезпечення повернення до повного і всеосяжного режиму припинення вогню. На жаль, ні пропозиція Кравчука, ні представників ОБСЄ не знайшла підтримки з боку російської делегації", - йдеться в офіціальній заяві української делегації в ТКГ .
Глава української делегації, перший президент Леонід Кравчук зазначив, що "не розуміє, чому російська делегація не вважає за необхідне зосередитися на збереженні життя людей".
Показово, що російська сторона пішла на такий крок на наступний день після тристоронніх переговорів президента Фракції Еммануеля Макрона, канцлера ФРН Ангели Меркель і президента РФ Володимира Путіна, під час яких було обговорено ситуацію на Донбасі.
Нав'язування "прямих переговорів"
Позиція Кремля грунтується на тому, що за рахунок переваги в ресурсах можна і далі нав'язувати Києву "прямий діалог" з донецьким і луганським бойовиками, називаючи себе "посередником". Таку лінію Москва веде з 2014 року, брехливо характеризуючи війну на Донбасі "внутрішньоукраїнським конфліктом".
Донеччанин з боку України в ТКГ Сергій Гармаш за день до останнього засідання контактної групи повідомив, що за згодою ОБСЄ "представники" бойовиків ОРДЛО отримали статус учасників попередніх консультацій.
"Важливий момент: і в двосторонніх консультаціях з модератором, і в неофіційній нараді представників делегацій брали участь так звані "представники ОРДЛО" з російськими паспортами. Тобто, ОБСЄ самовільно, в порушення Мінських угод, порушило тристоронній формат переговорів, наділивши статусом делегацій/сторін переговорів запрошених, до речі, до сьогоднішнього дня не зрозуміло - ким із ОРДЛО російських громадян...", - заявив Сергій Гармаш.
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко пояснив в бесіді з "Апострофом", що участь "представників" окупованих районів Донбасу суперечить Мінським угодами. З іншого боку, як каже експерт, Офіс президента раніше допускав таку можливість.
"Спроби ввести в переговорний процес терористів не відповідає Мінським угодами, але українська сторона в деяких випадках таке допускала. Досить згадати історію з парафуванням угоди зі створення "консультативної ради" між Андрієм Єрмаком і Дмитром Козаком. "Раду" не сформували, але сам факт обговорення такої можливості мав місце", - говорить Олександр Мусієнко.
Ризик вторгнення
Один з основних інструментів Кремля в частині продавлювання "прямого діалогу" і "особливого статусу" для бойовиків в ОРДЛО - військовий шантаж. Як повідомив Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, Кремль під виглядом підготовки до майбутніх військових навчань "Захід 2021" стягує війська до Брянської та Воронезької області РФ. Також на територію окупованого Криму з Краснодарського краю перекидаються війська і техніка.
Кадр з відео. Пересування колони бронетехніки у Білорусі, 31 березня 2021 року
Згідно з відомостями, здобутим Головним управлінням розвідки Міноборони (ГУР), РФ готується до провокацій проти України з метою змусити Київ задіяти свої війська у відповідь на ворожі дії окупантів в ОРДЛО.
"Росія також планує розширити російську військову присутність на території так званих "ДНР" і "ЛНР" за рахунок введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, мотивуючи це необхідністю захисту в самопроголошених республіках російських громадян (насправді - громадян України, яким примусово протягом останніх років видавали паспорти РФ). Крім того, не виключається спроба просування російських окупаційних військ углиб території України", - йдеться в повідомленні ГУР.
Дипломатичні загрози
Російським дипломатичним представництвам та ЗМІ, за даними розвідки, доручили бути готовими до висвітлення та роз'яснення світовій спільноті інформації про нібито агресивні дії української армії і відповідні "миротворчі" дії РФ.
"Загрозу російського вторгнення не варто скидати з рахунків, але зараз воно малоймовірно. Припустимо, Володимир Путін зважиться на вторгнення. Що далі? Потрібні війська другого ешелону. Велика війна в Європі означає розрив економічних зв'язків з ЄС і суттєві витрати. Величезні гроші і зусилля, які Кремль вже викинув на свою європейську агентуру і створення іміджу "миротворця", підуть прахом. Так, ситуація - непроста, але не варто піддаватися паніці. На жаль, але наша влада копіює досвід своїх попередників, які кричали "Путін нападе", коли їм це було вигідно", - зазначив у розмові з "Апострофом" військовий експерт Олег Жданов.
За його словами, перекидання військ до Криму може бути відповіддю Кремля на нещодавні навчання НАТО "Морський щит", під час якої Альянс, в тому числі відпрацьовував блокування російського угруповання на півострові.
Утім, росіянам не обов'язково вторгатися вглиб України. Досить буде, якщо вони відкрито зайдуть на територію ОРДЛО для "захисту" місцевого населення. У 2016-2019 році, коли росіяни погано-бідно адаптувалися до європейських санкцій, з Москви лунали погрози "встати" на лінії розмежування між ЗСУ і бойовиками.
"Перемир'я немає альтернативи"
Президент Володимир Зеленський назвав активізацію російських військ в прикордонних областях "грою м'язами" і спробою тиску на Київ під час переговорів з припинення вогню. Незважаючи на це, зазначив глава держави, Київ продовжить прагнути до припинення вогню на сході.
"Процес переговорів про мир нелегкий. Але ніхто і не очікував, що буде легко. Завжди боляче втрачати наших людей. Кожна звістка про загибель дається з болем сім'ям, родичам, всім українцям і мені як президенту. Саме тому ми не зупиняємося і домовляємося про перемир'я як про найшвидший тактичний крок. Наша стратегія - обов'язково мир і повернення наших людей і територій", - заявив Володимир Зеленський.
На його думку, основна причина ескалацій на Донбасі - недавні санкції проти скандального кума президента РФ Віктора Медведчука і підтримка Києва з боку Заходу. Все це дратує росіян, "які вторглися на Донбас і окупували Крим".
Віктор Медведчук
"Україна хотіла б повернутися до тих умов, коли режим припинення вогню діяв ефективніше... і ми над цим працюємо", - запевнив президент Зеленський.
Американська відповідь
Пентагон підтримав Київ на тлі агресивних намірів Москви. За інформацією, що просочилася в західні ЗМІ, американське командування привело в повну бойову готовність свої частини, дислоковані в Європі. Такий наказ був відданий після того, як російські окупанти на Донбасі вбили чотирьох українських військових, а також почали стягувати війська до кордону.
"Приведення в бойову готовність американських сил в Європі де-факто означає активізацію всього східного флангу НАТО. Американці дають зрозуміти, що агресивні кроки РФ проти України не залишаться без відповіді", - зазначив у розмові з "Апострофом" експерт-американист аналітичного центру "Українська призма" Олександр Краєв.
Якраз після публікацій в американській пресі відбулася телефонна розмова міністра оборони США Ллойда Остіна з українським колегою Андрієм Тараном.
"Ллойд Остін висловив стурбованість останніми діями Російської Федерації і передав міністру оборони України запевнення в готовності підтримувати Україну в умовах триваючої агресії Росії на Донбасі і в Криму. Міністр оборони США підкреслив, що в разі ескалації російської агресії Сполучені Штати не залишать Україну наодинці і не допустять реалізації агресивних устремлінь Російської Федерації по Україні", - заявили в Міноборони України за підсумком бесіди.
Тепер основне питання, чим конкретно США допоможуть в разі різкого загострення на лінії зіткнення або відкритого нападу РФ.
"Вашингтон надасть сприяння нашим спецслужбам і розвідці, що вже відбувається. У США в цій частині є істотні можливості. Наступний момент - "страх невизначеності". Не факт, що американці відкрито втрутяться в конфлікт на Донбасі, але вони залишають невелике вікно (ймовірність в 4-6%) для такого розвитку подій. І така ймовірність - стримуючий фактор для росіян", - говорить Олександр Краєв.
Як і попередні роки, США можуть допомогти зброєю і військовою технікою. У Конгресі зберігається двопартійний консенсус з підтримки Києва. Проблем з поставками виникнути не повинно, що також розуміють у Кремлі.
Утім, очевидно, що тиск з боку Росії буде наростати. На це є внутрішньополітичні причини: восени в РФ пройдуть вибори в Державну думу, і тому зараз Кремлю потрібна "маленька, але переможна війна". Донбас в цьому випадку підходить найкраще. Одна з імовірних сценаріїв, який можуть запустити в Кремлі навесні-влітку цього року - глибоке інтегрування ОРДЛО до складу Росії. Втім, якщо це і станеться, то не раніше травня-червня - щоб російський виборець встиг відчути всі "глибини глибин" путінських "миротворчих" дій до виборів в Держдуму...