Президент Зеленський підписав указ про зміцнення обороноздатності країни та привабливість військової служби, згідно з яким протягом трьох років чисельність ЗСУ зросте на 100 тисяч осіб, зарплати контрактників збільшаться, їх забезпечать житлом, а призов взагалі скасують. На що реально спрямований цей документ і наскільки реалістичним є його виконання – читайте у матеріалі "Апострофа".
Про що указ
У вівторок, 1 лютого, президент Володимир Зеленський прямо у залі засідань Верховної Ради підписав указ №36/2022 "Про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості військової служби у Збройних силах України та поступового переходу до основ професійної армії", що викликав неоднозначну реакцію серед військових та експертів.
Документом передбачено цілу низку ініціатив, які планується втілити найближчими роками. Серед них:
- поступовий перехід України до основ професійної армії;
- збільшення грошового забезпечення військовослужбовців до рівня не нижче трьох мінімальних заробітних плат;
- збільшення чисельності Збройних сил України на 100 тисяч осіб та створення додаткових 20 бригад ЗСУ;
- припинення призову громадян України на строкову військову службу;
- Збільшення терміну дії військових контрактів;
- розробка концепції житлового забезпечення військовослужбовців, ветеранів, членів їхніх сімей;
- Розробка системи кар'єрного зростання офіцерів.
Серед експертів цей документ викликав різну реакцію. Деякі прямо говорили про те, що Зеленський вирішив попіаритися на армії. Інші ж побачили у його ідеях раціональне зерно. Ми вирішили розібратися, що в указі президента має сенс, а що може тільки погіршити нашу обороноздатність.
Скасування призову
В указі йдеться про відміну призову українців на військову службу з 1 січня 2024 року. Замість нього буде короткочасна інтенсивна підготовка. Планують втілювати ці зміни поступово, збільшуючи кількість залучених та підтримуючи їх уміння періодичними тренуваннями, зборами.
За словами Олексія Резнікова, така модель на першому своєму етапі зберігатиме призов, однак буде й альтернатива - короткострокова (3-4 місяці) інтенсивна військова підготовка.
"Пройшовши таку підготовку, молоді люди не потраплятимуть під призов. Водночас вони матимуть базові військові навички. З 1 січня 2024 року ми плануємо повністю замінити призов на короткочасну інтенсивну підготовку, поступово збільшуючи обсяги залучених та підтримуючи їх навички шляхом періодичних тренувань", - заявив Резніков.
Наразі в Україні обов'язкову військову службу строком на 18 місяців проходять чоловіки від 18 до 27 років, які не мають права на звільнення чи відстрочку від призову. Загалом призовників у ЗСУ близько 18 тис. із 261 тис. загальної чисельності.
Скасувати призов в Україні намагалися не раз, а 14 жовтня 2013 року, за президента Януковича, його повністю скасували, не замінивши при цьому контрактниками, що закономірно позначилося на обороноздатності країни. З початком окупації Криму та війни на Донбасі призов було відновлено, але в АТО вони не служили, будучи мобрезервом.
На думку військового експерта Михайла Жирохова, скасування призову жодним чином не вплине на боєздатність армії.
"З кожним роком призов дає наповнюваність армії дедалі менше. Це пов'язано як із демографічною кризою 1990-х, так і із загальним здоров'ям нації. Ну і ситуація зараз така, що призов жодним чином на боєздатність армії не впливає. Це більше політичне питання. Очевидним є прагнення чинного президента сподобатися виборцям – як юнакам призовного віку, так і їхнім батькам, проте цей фактор використовувався в політичних цілях і раніше, наприклад, Віктором Януковичем. а у Зеленського планують дозволити виборцям голосувати з 16 років, а не з 18, тобто це рішення і для наймолодшої частини майбутнього електорату", - зазначає експерт.
Підтримує рішення влади та військовий експерт Михайло Самусь. За його словами, солдати за призовом зараз використовуються в армії як допоміжний персонал, що є абсолютно нераціональним.
"Підтримую скасування строкової служби на інтенсивну військову підготовку, адже ці солдати не беруть участь у бойових діях, всі в курсі історій про підмітання плацу або фарбування бордюрів. Тому зараз точаться дискусії до Міноборони та серед експертів щодо заміни термінової служби на короткострокову базову військову підготовку для всіх українців - два-три місяці навчання тактиці, першій медичній допомозі тощо. Тут можна застосувати відповідний американський, британський чи ізраїльський досвід – всі проходять підготовку, після якої числяться у мобрезерві. Хтось за бажання може піти у професійну армію на контракт", - каже "Апострофу" Самусь.
Він зазначає, що підготовлені таким чином люди за потреби виконуватимуть завдання набагато краще, ніж строкові. Крім того, нікого не "ламатимуть", адже призов це репресивна тоталітарна система, створена імперіями та принижуюча людину.
"Замість строкової служби молоді люди круто проведуть два місяці без конфліктів, побувають на стрільбах, познайомляться з однолітками, а не будуть безплатною робочою силою, охороною тощо", - додає Самусь.
Зростання чисельності ЗСУ
Документ, підписаний президентом, також передбачає збільшення чисельності Збройних сил на 100 тисяч осіб та створення додаткових 20 бригад ЗСУ. При цьому згідно із законом "Про Збройні сили України", чисельність ЗСУ затверджується Верховною Радою за поданням президента. Тобто, Зеленському потрібно було не указ про це видавати, а написати відповідний проект закону, визначити його як невідкладний і подати до Ради.
Як відомо, нині чисельність Збройних сил України законодавчо визначено не більше ніж 261 000 осіб, але фактично у багатьох армійських з'єднаннях спостерігається некомплект, каже Михайло Жирохов.
"Зараз некомплект в армії становить 40-50%, і дуже дивно в таких умовах говорити про додаткові 20 бригад. Навіть восени 2014 року, коли формували 15 бригад, насилу знаходили техніку для них, з консервації знімали все, що можна і не можна. Тобто, зброї і техніки недостатньо, місць дислокації для нових підрозділів – теж, наприклад, 58 бригада досі тулиться у не зовсім придатних приміщеннях. Тому пасажі про збільшення чисельності ЗСУ на 100 тис. викликають лише асоціацію з мемом про мільярд дерев", - каже експерт.
Іншими словами, в армії додасться ще 100 тисяч людей, яким потрібно платити зарплату, озброїти, одягнути, нагодувати, розмістити. Звідки взяти стільки охочих піти на контракт взагалі незрозуміло. Хоча теоретично непоганою мотивацією може стати істотне підвищення зарплат і пільги при отриманні житла.
Збільшення зарплат військових
Ідея з поступовим збільшенням зарплат військових до рівня трьох мінімальних зарплат – тобто близько 20 тис. грн – звичайно, може лише вітатись, каже Михайло Самусь. За його словами, соціальний захист потужної, професійної армії – одне з найважливіших питань.
"Не може солдат отримувати менше, ніж умовний охоронець АТБ. Отже, потрібно менше платити суддям та чиновникам, але гідно платити військовим. Згадайте: те, що в Криму у наших військових зарплата була втричі менша, ніж у росіян, стало одним із факторів, які відіграли свою роль в окупації півострова", - зазначає експерт.
Але якщо заплановане буде виконано у 2023 році і мінімальне грошове забезпечення зросте на 95% (зараз мінімалка в армії становить трохи більше 10 тис.), то й фонд заробітної плати у ЗСУ також зросте на 95% і становитиме 123 млрд – збільшення на 60 млрд. на рік. Але зарплатний фонд має збільшитися не лише через заявлене підняття мінімалки, а й через збільшення особового складу майже на 40%. Тобто, загальні витрати на грошове забезпечення у ЗСУ за розрахунками експертів становитимуть близько 170 млрд грн, або майже на 110 млрд більше, ніж сьогодні. І це не враховуючи закупівлі озброєння, обмундирування, харчування тощо. Звідки братимемо гроші, враховуючи те, що ще нещодавно міністр оборони Олексій Рєзніков скаржився, що не може знайти кошти, щоб підняти зарплати військовим хоча б на 30%.
Житло, кар'єра та контракти
Згадується в указі президента та збільшення мінімального терміну контрактів в армії, які зараз підписують на три роки. До речі, це єдиний пункт, на який не потрібні кошти з бюджету. Але це точно не той спосіб, яким можна привернути людей до армії: люди досить мобільні і не хочуть бути прив'язані до одного місця роботи протягом 5-7 років. Відсутність свободи для маневру може зіграти злий жарт для влади: люди просто побояться йти на контракт.
Одне з найважливіших питань, яке згадується в указі та було проблемою ЗСУ усі 30 років їх існування – концепція житлового забезпечення військовослужбовців. Її намагалася вирішити попередня влада, будуючи гуртожитки для контрактників, але з приходом Зе-влади процес зупинився. За словами Михайла Самуся, радянську систему черги безквартирних військових треба скасувати як "ракову пухлину".
"Потрібно знищити квартирні черги. Згадаймо: у 1991 році тільки в Київському гарнізоні в черзі на квартири були близько 30 тис. військових. Звичайно, це скажена корупція. Потрібно впроваджувати відкриту систему вручення сертифікатів на житло після певної кількості років вислуги, або виплачувати грошовий еквівалент таких сертифікатів, і прозоро та відкрито збудувати житло", - вважає експерт.
Проте поки що сам корпус ініціатив Зеленського виглядає абсолютно непослідовним. З одного боку, скасування призову має сенс: це є неефективним методом використання молоді. Тим більше, теоретично це могло б звільнити додаткові кошти на технічне переоснащення армії, чого нам абсолютно не вистачає. З іншого боку, цей задум геть-чисто знищуюьт ідеї з додатковими 100 тисячами військовослужбовців, яких хоче залучити Зеленський, внаслідок чого оборонний бюджет роздується до непристойних розмірів, а грошей на нову зброю не буде. Схоже, поява всіх цих розрізнених ініціатив пов'язана з тим, що Зеленський банально хотів підняти собі популярність. А там або падишах помре, або ішак здохне...
