В останній тиждень відомі російські офіцери, які раніше обіймали високі посади в силових структурах РФ, почали публічно висловлюватися проти розпалювання війни з Україною. У зв'язку з цим прозвучали навіть прямі заклики до президента РФ Володимира Путіна піти у відставку. Ці звернення свідчать про те, що військова акція проти України принаймні не виключається, але має безліч противників – і насамперед серед російських силовиків.
31 січня, голова "Загальноросійських офіцерських зборів", генерал-полковник у відставці Леонід Івашов написав звернення до президента і громадян Російської Федерації під назвою "Напередодні війни". Текст звернення опубліковано на сайті організації. Генерал розкритикував агресивні плани керівництва Російської Федерації. На думку Івашова, людство нині "живе в очікуванні війни". У центрі катастрофи, мабуть вперше у своїй історії, опинилася Росія.
Генерал-полковник зазначив, що існуючі для РФ зовнішні загрози "нині не є критичними, які безпосередньо загрожують існуванню російської державності, її життєво важливим інтересам". Основні небезпеки мають внутрішній характер. "Це нежиттєздатність моделі держави, повна недієздатність та непрофесіоналізм системи влади та управління, пасивність та неорганізованість суспільства. У такому стані будь-яка країна довго не живе", - пише генерал-полковник. У зв'язку з цим ситуація, яка нагнітається навколо України, "носить, перш за все, штучний, корисливий характер для деяких внутрішніх сил, РФ". "Застосування військової сили проти України, по-перше, поставить під питання існування самої Росії як держави; по-друге, назавжди зробить росіян та українців смертельними ворогами. По-третє, будуть з одного та з іншого боку тисячі (десятки тисяч) загиблих молодих, здорових хлопців, що безумовно позначиться на майбутній демографічній ситуації в наших країнах, які вже вимирають", - написав Леонід Івашов.
Генерал приходить до висновку, що за допомогою війни російська влада хоче "зберегти награбовані у народу багатства": "Іншого пояснення ми припустити не можемо". "Від президента РФ, ми офіцери Росії, вимагаємо відмовитися від злочинної політики провокування війни, в якій РФ опиниться на самоті проти об'єднаних сил Заходу, створити умови для реалізації на практиці ст. 3 Конституції РФ та піти у відставку", - закликав Леонід Івашов.
Генерал-полковник Леонід Івашов не є "голубом миру". Це колишній начальник Головного управління міжнародного військового співробітництва Міноборони РФ, один із організаторів знаменитого маршу-кидка на Пріштіну, здійсненого російськими десантниками у 1999 році. Пан Івашов є професором МДІМВ, спеціалістом у галузі конфліктології та геополітики. Вважається, що він дотримується націоналістичних поглядів, а отже, його не можна назвати і "другом України".
Попри це, такі гучні заяви (чого тільки вартий заклик до Верховного головнокомандувача піти у відставку) навряд чи є особистою позицією Леоніда Івашова. Швидше за все, він викладає позицію певної частини російських генералів, які цілком реально оцінюють загрозу війни та не згодні з таким розвитком подій.
Підтримав Івашова, ще один відомий російський офіцер: екс-начальник групи 1-го напряму 1-го управління Головного оперативного управління Генштабу ЗС РФ, полковник запасу Михайло Ходаренок. Наразі пан Ходаренок є військовим оглядачем Газети.ru та радіостанції "Вєсті ФМ". 3 лютого полковник опублікував у виданні "Незалежний військовий огляд" статтю під назвою "Прогнози кровожерливих політологів". У ній він застеріг російських пропагандистів від шапкозакидацьких настроїв щодо можливої війни з Україною. За його словами, таке вторгнення аж ніяк не виявиться "легкою прогулянкою", а заяви про те, що Росія нібито здатна розгромити ЗСУ за 30-40 хвилин "не мають серйозних підстав".
Пан Ходаренок нагадав, що, незважаючи на всі проблеми, за останні сім років в Україні створено якісно іншу армію, "на зовсім іншій ідеологічній основі та багато в чому за стандартами НАТО": "А сучасна зброя та техніка сьогодні надходить в Україну від багатьох країн Північноатлантичного альянсу. Тим часом, у Росії не так багато перспективних засобів ракетного озброєння для того, щоб стерти з лиця Землі державу завбільшки з Францію, а міські бої в українських мегаполісах здатні остаточно звести нанівець будь-яку перевагу ЗС РФ, як це вже колись сталося, наприклад, у Чечні .
"Російська армія в ході гіпотетичної війни з Україною може зустрітися далеко не з одним Сталінградом і Грозним... Ніякого бліцкригу не буде... І нарешті, найголовніше. Збройний конфлікт з Україною в даний час не відповідає національним інтересам Росії. Тому деяким перезбудженим російським експертам про свої шапкозакидацькі фантазії найкраще забути. І з метою запобігання подальшим репутаційним втратам ніколи більше не згадувати", - підсумував Михайло Ходаренок.
У своїй статті російський експерт також зазначив, що на російському південно-західному стратегічному напрямку поки що не створено ані фронтів, ані головного оперативного командування, яке безпосередньо проводило б військові операції проти України. Це говорить про те, що Генштаб ЗС РФ ще не завершив цілу низку найважливіших заходів, необхідних для організації гіпотетичного широкомасштабного вторгнення до нашої країни. Все це робить безглуздими будь-які матеріали закордонних ЗМІ, в яких зазначаються ймовірні дати "вторгнення" в Україну. Якщо не створено структури управління, то й будь-якої конкретики, швидше за все, просто немає.
Антивоєнні настрої колег підтримав колишній співробітник КДБ СРСР, екс-заступник адміністрації президента РФ генерал-майор Євген Савостьянов. У своєму Facebook Савостьянов написав, що патріотами Росії є "не ті, хто, розбризкуючи слини, б'є у барабан війни і нагнітає військову загрозу концентрацією військ та загрозливою риторикою, а ті, хто дбає про мирний та благополучний розвиток міст, селищ та сіл нашої країни". "Мир та процвітання народу Росії, а не задоволення імперської хтивості її вождів - ось істинно патріотична вимога, що поєднує чесних та відповідальних людей, нехай і різних поглядів!", - пише у своєму повідомленні Савостьянов.
Про що говорять усі ці звернення російських офіцерів? Як уже йшлося вище, навряд чи це їхня особиста думка – швидше за все, вони висловлюють думку дуже широкого кола силовиків вищої ланки, причому з різних "веж" Кремля. Всі вони виступають проти війни з Україною, добре розуміючи, якими жахливими витратами це може обернутися для Росії.
Але це ще означає і те, що військове вирішення "українського питання" не виключається і щодо нього йдуть палкі дискусії. Масштаби цієї військової акції, швидше за все, ще не визначені, і остаточного рішення про її початок не ухвалено. Але протести військовиків проти геополітичних авантюр кремлівської верхівки – це вже щось зовсім нове для нинішньої Росії.
