Російське керівництво продовжує шантажувати Україну та Захід. Окрім загрози вторгнення додалася перспектива визнання Кремлем так званих "ЛДНР" як "незалежні республіки". Якщо президент РФ Володимир Путін підпише відповідний указ, Москва де-факто вийде із Мінського процесу. На перший погляд, денонсація відверто невигідних угод для України відповідає інтересам Офісу президента Володимира Зеленського. Насправді таке "визнання" не обіцяє Києву нічого доброго. Подробиці читайте у матеріалі "Апострофа".
"Визнання" бойовиків
У вівторок, 15 лютого, депутати Державної Думи РФ підтримали звернення до президента Володимира Путіна щодо необхідності визнання окупованих районів Донецької та Луганської областей України "незалежними республіками". Цікаво, що було подано два проекти цього документа: один - від КПРФ, у якому йшлося про звернення до Путіна. Другий проект документа було подано від "Єдиної Росії". Там йшлося про подання звернення до МЗС, що мало б значно менший ефект. Проте в останню мить зупинилися на проекті "комі"...
Проект відповідної ухвали підтримали 361 депутат. Російські парламентарі в черговий раз звинуватили Україну в нібито "недотриманні Мінських домовленостей", заявивши, що "російські громадяни та співвітчизники" в ОРДЛО "потребують допомоги та підтримки" з боку РФ.
Голова Держдуми В'ячеслав Володін зазначив, що "визнання "ДНР" та "ЛНР" створить підстави для забезпечення гарантій безпеки та захисту мешканців республік від зовнішніх загроз". Під зовнішньою загрозою, найімовірніше, мається на увазі Україна.
У МЗС України, реагуючи на дії російських депутатів, заявили, що визнання окупованої частини Донбасу "незалежними республіками" може означати свідомий вихід РФ із Мінських угод.
Як наполягають вітчизняні дипломати, визнання так званих "ЛДНР" не матиме жодних правових наслідків, і Кремль не зможе виставити окупаційну адміністрацію в ОРДЛО як "суб'єктів" на зовнішньополітичній арені.
"Тому у Росії є вибір: або йти шляхом деескалації та дипломатичного діалогу, або відчути на собі рішучу консолідовану відповідь міжнародної спільноти", - наголосили в МЗС України.
Також українська делегація для участі у Тристоронній контактній групі зробила звернення до ОБСЄ, щоб ініціювати позачергове скликання консультації ТКГ.
На перший погляд, рішення Москви поховати обридлий "Мінськ" грає на руку Києву. З іншого боку, загрози з боку РФ і ОРДЛО при цьому нікуди не діваються, а лише набувають інших форм.
Потрібно мати на увазі, що історія може не закінчиться тільки на "визнанні" так званих "республік", які претендують на всю територію Донбасу. Для Москви це може бути інструментом розширення території "республік" за рахунок захоплення нових районів. Вони можуть не просто військовим шляхом рухатися вперед і розширюватися, але й створювати плацдарм, на якому Кремль може оголосити альтернативну Україну, відповідно, поки що рано радіти тому, що Москва, "визнавши" бойовиків, вийде з Мінського процесу і українському керівництву стане від цього легше. Cлід враховувати різні сценарії, і далеко не всі з них є сприятливими для Києва", - зазначив у коментарі "Апострофу" політичний експерт, голова Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
Кремлівський демарш
Основне питання - з якою метою російське керівництво запустило процес "визнання" і чому саме зараз?
"Держдума не може звернутися до Володимира Путіна без попереднього погодження з адміністрацією президента РФ. Якщо Володимир Путін візьме паузу з підписанням, то, швидше за все, Москва на наступній зустрічі (політичних радників "Нормандського формату" - "Апостроф") ще раз спробує продавити" прямий діалог "Києва з ОРДЛО", розраховуючи на лояльну позицію європейців на тлі повідомлень, що кремлівське командування відводить війська від українських кордонів", - каже "Апострофу" аналітик фонду "Демократичні ініціативи" Марія Золкіна.
Втім, європейці європейцями, а увечері у вівторок, 15 лютого, президент США Джо Байден на брифінгу заявив, що 150-тисячне угруповання російських військ біля кордону нікуди не зникло.
Загалом ситуація ця вже досить звична. З весни РФ грає м'язами біля кордонів України. Останні тижні у західних ЗМІ потоком йдуть повідомлення щодо того, коли саме війська РФ перетнуть український кордон. Також озвучуються сценарії, які можуть бути задіяні проти Києва крім військового розгрому: змусити керівництво країни капітулювати без бою або створити маріонетковий "уряд України", який претендуватиме на владу на всій території країни.
Через те, що Кремль поки не вийшов з переговорного процесу щодо "Мінська" і в рамках "Нормандського формату", можна стверджувати, що Володимир Путін (у всякому разі, поки що) не має наміру відкрито вторгатися в Україну. Як мінімум, залишається неясною кінцева мета вторгнення, окупації територій та проголошення маріонеткового "уряду". Жоден зі сценаріїв не гарантує кремлівському командуванню впевненої та швидкої перемоги.
З іншого боку, Москва настільки підняла ставки, що просто так відіграти ситуацію назад уже не вийде. США та НАТО відкинули російський ультиматум щодо "гарантій" неприйняття України до НАТО.
Водночас Москва частково досягла результату. Досить згадати нещодавні заяви канцлера Німеччини Олафа Шольца, що говорити про членство України в Альянсі поки що зарано, а також його слова про те, що президент Володимир Зеленський погодився підготувати законопроекти про особливий статус ОРДЛО та проведення там місцевих виборів.
Хоча ніхто не гарантує Кремлю, що зазначені проекти законів матимуть формулювання, вигідні російському керівництву. США та європейські партнери методично схиляють Київ до компромісів щодо "Мінську-2", але поки що Банкова неохоче йде на політичні поступки.
"Перша версія - має місце політичний демарш Кремля, загроза "визнання" так званих республік, щоб змусити Київ та Захід погодитися з російським сценарієм реалізації "Мінська". Якщо Володимир Путін твердо вирішив вийти з Мінських угод, то він підпише указ. Такі дії будуть означати, що в Москві вважають недоцільним і надалі вимагати поступок від України за Мінським процесом, натомість росіяни будуть використовувати інші інструменти впливу на Київ, у тому числі спроби "республік" відвоювати у ЗСУ території, які вони вважають "своїми". Тут є нюанс - ніхто в РФ не може гарантувати, що така тактика буде для них успішною", - зазначив у розмові з "Апострофом" представник України у ТКГ Сергій Гармаш.
Раніше Сергій Гармаш наголошував у коментарі для "Апострофа", що позиція Києва залишається незмінною: жодного "прямого діалогу" з бойовиками та жодних обговорень їхніх "письмових пропозицій" щодо політичного врегулювання.
Продовження "гібридної агресії"
Кремль намагається вибратися із патової ситуації, зберігши за собою максимальний простір для маневру. Чинник "визнання" республік ОРДЛО варто розглядати як одне із елементів підвищення ставок із боку Кремля.
Навіть якщо Володимир Путін вирішить оголосити ЛДНР "незалежними", процес документального оформлення може затягнутися, а тим часом Кремль, шантажуючи Київ та Захід, вимагатиме подальших поступок.
Схоже, європейців серйозно лякає, якщо Москва оголосить Луганськ та Донецьк "легітимними столицями". Олаф Шольц після особистої зустрічі з Володимиром Путіним у Москві назвав ймовірне визнання Росією ОРДЛО політичною катастрофою та абсолютним порушенням Мінських угод. З чого можна дійти невтішного висновку, що Берлін (і Париж, до речі, теж) не влаштує денонсація "Мінська". Причому не має значення, хто буде ініціатором - Київ чи Москва. А от Байден цю, здавалося б, ключову тему під час свого виступу проігнорував.
"У разі якщо підписання указу Путіна про "визнання" як би державності бойовиків затягнеться, у російського керівництва є можливості для економічного тиску на Київ, проведення інформаційних спецоперацій та розхитування України зсередини через дестабілізацію. Західні партнери тим часом і далі схилятимуть Банкову до виконання Мінських угод", - каже "Апострофу" експерт із зовнішньої політики Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич.
Можливий також і інший варіант – Володимир Путін негайно підписує указ про "визнання", паралельно запускаючи військовий сценарій з Донбасу, в якому донецьким та луганським бойовикам відведено роль ширми.
"Якщо Путін одразу підпише указ про "визнання", то події можуть піти за сценарієм ескалації в ОРДЛО (наступ бойовиків або проведення терористичних актів) з метою окупувати ще більше територій. "Республіки", визнані Москвою, можуть запросити військову допомогу. Кремль під виглядом "захисту російських громадян" може її надати. За такого сценарію Кремль продовжить "гібридну агресію" проти України руками бойовиків та найманців", - каже Марія Золкіна.
Жоден з цих варіантів не обіцяє Києву нічого добре. Натомість нинішня історія створює вигідне тло для різних "миротворців" на Заході, які, реагуючи на кремлівські кульбіти, вирішать "рятувати" Мінські угоди за рахунок інтересів України.
