Українці сміливо зустріли кремлівських окупантів, проявивши мужність, стійкість та оптимізм. У суспільній свідомості сформувався образ путлерівського окупанта - недалекого і боягузливого бандита, здатного лише "воювати" з цивільним населенням, обстрілюючи будинки, магазини, лікарні та дитячі садки. Вся Україна без сорому "посилає" кремлівських орків на коротку адресу, що складається з трьох літер російського алфавіту. Гостре слівце та гумор у цій війні, справді, стали зброєю, якій російським нацистам просто нічого протиставити. Про те, як українці висміюють тупих окупантів, читайте у матеріалі "Апострофа".
Російський корабель, що йде на "три літери"
Головним мемом і навіть девізом героїчного опору українців фашистсько-путлерівським військам стала фраза "Російський військовий корабель, йди на**й", сказана одним із захисників острова Зміїний Романом Грибовим.
Уродженець Черкаської області коротко та ємно відповів на вимоги командування корабля окупантів скласти зброю та здати острів, щоб уникнути обстрілу та загибелі. Тринадцять захисників острова не підкорилися. Спочатку повідомлялося, що прикордонники героїчно загинули. Потім надійшли відомості про їхнє знаходження в російському полоні.
Фраза "Російський військовий корабель, йди на**й" розійшлася українськими, російськими та західними ЗМІ. У англомовних медіа фраз переклали як "Russian warship, go f**k yourself". Аналогічні формулювання використовувалися у відомих німецьких, італійських, французьких та польських виданнях. "Російський корабель" можна масово зустріти не лише в Україні (наприклад, на білбордах), а й в інших країнах, де відбуваються акції протесту проти кремлівського вторгнення в Україну.
В Україні пройшли масові флешмоби з використанням "Російського корабля" як звернення до путлерівських окупантів. Компанія "Нова пошта" запустила нову акцію, в якій фігурувала зазначена фраза, а Укрпошта оголосила конкурс на кращий проект поштової марки, що зображає "Російський корабель, що йде на**й".
"Укрзалізниця" пішла ще далі, жирно потроливши російську залізницю фразою "Російський потяг, йди на**й", і відмовившись відновити залізничне сполучення з РФ.
Нецензурний фінал "російського світу"
Російський корабель, що плавно йде "на**й", утягнув за собою залишки кремлівського міфу про нібито цивілізаційну складову горезвісного "російського світу". Кремлівські ідеологи довгі роки паразитували на ідеї нібито переваги російської культури та особливої ролі російської. Москва всіляко підкреслювала свою особливу роль у "захисті" російськомовних та російсько-культурних в Україні, Латвії, Естонії та Литві, хоча їх тут ніхто не обмежував.
Українці не зустріли російські танки з квітами, як розраховував божевільний кремлівський фюрер. Російських окупантів зустрічають "коктейлями Молотова" та активним соціальним протестом. "Окупанти, ідіть на**р", "Х** вам, а не Херсон", "Від Херсона отримаєте тільки х**", "Російський танк, йди на:*й", "Путін, прокинься. Ти обіссявся" - далеко не повний перелік гасел з використанням "великого та могутнього".
"Росія серйозно дратує, що їх "обкладають" з усіх боків їхньою ж мовою. До того ж з'ясувалося, що "культурний вплив" російської мови, якою так хизувалась Москва, - це явно не Толстой і Достоєвський, а "великий і могутній" російський мат. Російську класику мало де активно читають, але російську нецензурщину добре знають на всьому пострадянському просторі і навіть за його межами. Доводилося бувати у східній частині Німеччини, де свого часу російську активно викладали в школах. Німці російською там говорять погано, зате матірщиною володіють добре", - говорить у розмові з "Апострофом" політтехнолог Олексій Голобуцький.
Код доступу "Укрзалізниця-паляниця"
Україні не просто остаточно посилає "русскій мір" на три російські літери, а й формує свої національні символи опору кремлівським оркам, ра**стам та ва**икам усіх мастей.
Почалося з того, що в першу добу війни в різних регіонах країни місцеві жителі тролили окупантів, які абсолютно не знають українців, вимагаючи повторити слова "паляниця", "нісенітниця", "Укрзалізниця" або окремі фрази на кшталт "Укрзалізниця везла паляниці".
Такі вимоги від абсолютно беззбройних українців звучали не лише на адресу полонених ра**стів та диверсантів, а й тих окупантів, які через дурість застрягли у бруді, хиталися по селах та клянчили солярку та їжу.
"Жарти" тривали, доки орки не чіпали цивільне населення. Коли з'явилися новини про те, як окупанти розстрілювали мирних громадян, які не бажали дати їжі або мобільний телефон для того щоб "зателефонувати мамі до Росії", то фраза "скажи паляниця" стала свого роду маркером для "мовних патрулів", що вишукують переодягнених диверсантів або місцевих адептів "русского миру", які за тридцять років життя в незалежній країні не спромоглися вивчити українську.
Безжурний Віталій Кім
Символом стійкості та незламного оптимізму став губернатор Миколаївської області Віталій Кім. Чиновник активно виходить на зв'язок у соціальних мережах з першої доби війни, повідомляючи про ситуацію в області та про те, як ЗСУ та територіальна оборона відображають атаки окупантів.
Кожен його виступ починається з традиційної фрази: "Доброго вечора/ранку, ми з України". Путлерівських окупантів Віталій Кім називає просто – "за**анці". "За**анці зайшли на наш Миколаївський аеропорт, але ми їх і звідти виб'ємо", "за**анці знову стріляють", "за**аців постріляли, але дещо розбіглися, їх шукають", - повідомляє губернатор мешканцям області та інших регіонів країни.
Окремі його фрази стали крилатими. "Виходьте, мужики. Давайте їм наваляємо", "Орків дуже багато. Палимо, але вони лізуть і лізуть" або "До швидкої зустрічі, давайте їх (окупантів - "Апостроф") спалимо" - лише неповний перелік перлів, які щодня озвучує миколаївський губернатор.
Сміливість Віталія Кіма, підкріплена гумором щодо дурних "за**анців", зробила свого роду секс-символом. По соціальних мережах гуляють картинки із зображенням дівчат, які бажають вийти за Віталія Кіма заміж або народити від нього дитину.
Окупанти-"заблуди"
Джерелом для мемов і єхидних жартів стали самі кремлівські орки, яких недалеке командування відправило "звільняти" Україну, не забезпечивши до ладу боєприпасами, паливом та їжею. Ра**сти в першу добу вторгнення пачками здавалися в полон, бо не розуміли, де вони опинилися і що далі робити без патронів, солярки та сухпайків.
Наслухавшись казок від армійських замполітів, що українці тільки й чекають, коли їх "звільнять", брудні та втомлені ра**сти товклися по селах та містах, питаючи дорогу, їжу та паливо.
"Героями" дня на третю добу війни стали два російські окупанти, які з дикого непорозуміння поперлися один із районних відділів поліції просити солярку для заглухлої техніки.
Інцидент стався у райвідділі поліції у Шевченковому Куп'янського району Харківської області. "Ну їм і підлили наші поліцейські солярки у всі отвори, щоб у них уже ніколи нічого не глохло. І прийняли", - повідомила генпрокурор Ірина Венедиктова.
Джерелом для жартів і мемів стали допити полонених ра**стів та його розмови з батьками РФ. На тлі економічної катастрофи, що насувається на РФ, у мережі повно мемів, на яких полонені, розповідаючи батькам про полон, слізно просять їх терміново купити сотню доларів або бігмак, доки є така можливість.
"Жорстко висміювати ворога - давня козацька традиція. Не соромлячись у словах і висловлюваннях, наші предки показували ворогові, наскільки він жалюгідний, дурний і боягузливий. Висміювання російських окупантів - захисна реакція суспільної свідомості. Коли твій ворог смішний і жалюгідний, він уже не такий страшний. Це потрібно не лише військовим, а й цивільному населенню, щоб зберегти емоційну рівновагу та фізичне здоров'я в такий непростий час", - зазначив у розмові з "Апострофом" заступник директора Інституту соціології НАН України Євген Головаха.
"Ц**анські танкісти"
Окупанти, не маючи можливості їхати далі і зовсім не бажаючи воювати, кидали техніку та розбігалися. Після того, як селяни пристосувалися практично голими руками брати орків у полон, на полях і лісосмугах залишилося досить багато придатної для використання російської техніки.
Першими "вистрілили" роми із села Любимівка на Херсонщині. Як зазначають очевидці, вони першої доби війни викрали російський танк, прив'язавши його до трактора.
Інтернет-мемами "обріс" опір українського народу, який зустрічає окупантів "коктейлями Молотова" та мисливською зброєю.
У мережі повно відео, як дбайливі українські селяни тягнуть на буксирі до себе у двір трофейні танки, БМП та артустановки. Користувачі соціальних мереж жартують, що настав час приймати закон, відповідно до якого, хто танк добув, той нехай здає його на метал. Звичайно, селяни-танкісти на метал нічого не здаватимуть. Ворожа техніка, що залишилася у прийнятному стані, піде на потреби ЗСУ чи територіальної оборони. Натомість жарти про "непереможну" російську армію тепер залишаться у століттях в українській літературі та фольклорі.
