Паралельно з нанесенням ракетних ударів по містах України, росіяни активно вкидають в інформаційний простір чутки про нібито підготовку армії Білорусі до наступу на Україну. Ці інформаційні удари підсилюються словами мінського диктатора Олександра Лукашенка, який заявив про створення спільного з Росією угрупування військ, а також анонсував повернення в Білорусь російських військових. Про те, чому наразі ймовірність повноцінної атаки з півночі є вкрай низькою, розповів "Апострофу" військово-політичний оглядач "Інформаційного спротиву" Олександр Коваленко.
Поки що слова Лукашенка про створення спільного з Росією угруповання військ – це лише заява. Жодних дій щодо розміщення на території Білорусі справді великого угруповання ми не спостерігаємо. Наразі там є російське угруповання чисельністю близько 1500 військових, яке займається в першу чергу обслуговуванням систем ППО, які в більшості розташовані в районі Зябрівки. Це розрахунки С-300, С-400, РЛС, РЕБ, а також ЗРК "Панцир С1". Тобто, це не якісь штурмові підрозділи, а формування, які розташовуються в тилу.
Якщо казати, що Білорусь розташовуватиме на своїй території саме якісь формування штурмового типу – то це мають бути БТГ ПДВ, морська піхота і таке інше. Тут варто згадати про ситуацію вторгнення у лютому. Тоді вторглися 40 найбільш підготовлених та оснащених БТГ десантників та інших підрозділів з найсучаснішою технікою. Але цього ресурсу не вистачило щоб утримати північний плацдарм та захопити Київ – вони вже за місяць тікали з тієї локації. Тобто, 40 БТГ недостатньо для того, щоб виникла реальна загроза для України. Якщо 60-80 БТГ – можливо. Але з врахуванням того, що уся армія Білорусі становить приблизно 20 БТГ, більш-менш оснащених та готових до активних дій, (хоча з потенціалом російської армії в лютому їх порівнювати неможливо), їм потрібна буде значно більша підтримка з боку Росії. А у неї на сьогодні нема повністю готових та укомплектованих 20-30 БТГ: всі БТГ недоформовані – тут можна згадати про той же 3 армійський корпус, який виявився неготовим. Тому навряд вони становитимуть реальну загрозу для України найближчим часом.
Читайте: ЄС пригрозив Білорусі у зв'язку з домовленістю Лукашенка з Путіним
Якщо почнеться масова передислокація техніки та особового складу в Білорусь – ми не зможемо це не помітити: йтиметься про переміщення 20-30 тисяч бійців, яке може зайняти до місяця. Звісно, розвідка про це знатиме, і до цього будуть готуватися.
Щодо засобів дальнього вогневого ураження, які є зараз у Білорусі – це, звісно, ОТРК "Іскандер", але в першу чергу вони можуть використовувати ЗРК С-300, які вони перелаштували з нанесення ударів по повітряних об'єктам на нанесення ударів по поверхні – ними вони зараз заміщують зброю оперативно-тактичного рівня, бо "Іскандери" дефіцитні, вони не можуть їх зараз виробляти, тобто це штучний виріб, який вони будуть економити.
Якщо говорити про далекобійний потенціал Білорусі – це РСЗО "Полонез", вони значно менш ефективні ніж українська "Вільха", але відстань ураження об'єктів залежить від типу ракети. Там використовуються китайські ракети, відстань ураження залежить від бойової частини – чим вона менша, тим більша відстань, на якій можна вразити об'єкт, але зменшується потужність удару. Є ще один аспект, точність – вона у цих ракет невисока. Білоруси самі кажуть, що відхилення – 5-7м від цілі, але насправді це може бути 50 і навіть 100м, що прирівнює їх до радянських систем залпового вогню. Це не дивно, бо коли Китай почав виробляти ракети типу А200, що використовуються в "Полонезах" – за базу взяли ракети радянських РСЗО "Ураган" і "Смерч", тому точність білоруських РСЗО – просто піар, і не більше.
Ще влітку білоруси відкрили росіянам доступ до своїх складів і центрів збереження, і ті вивозять боєприпаси, артилерію, в першу чергу ствольну, а з кінця вересня – початку жовтня вони почали вивозити зі збереження і танки Т-72. Це досить серйозний приклад того, що Білорусь не готується до якогось вторгнення своїми військами, адже вона нівелює можливості своїх складів. За серпень вони відправили до Росії більше 12 тис тон боєприпасів, тобто склади спустошуються досить швидко. Країна, яка готується до нападу -не буде давати можливість вивозити зі своїх складів таку кількість боєприпасів.
