За минулі два тижні сталося кілька кричучих випадків із представниками судової влади. 16 травня на хабарі було спіймано голову Верховного суду України Всеволода Князєва. А 26 травня голова Макарівського районного суду Київської області Олексій Тандир на своєму "Лексусі" на смерть збив бійця Національної гвардії. Свідки стверджують, що суддя був п'яний. Обох суддів уже усунено з посади і взято під варту. Але ці випадки ще раз підтверджують необхідність реформування судової системи країни. "Апостроф" розбирався чому судова реформа в Україні забуксувала і що з цим робити далі.
Справа Тандира
Ще не встиг вщухнути корупційний скандал із головою Верховного суду Князєвим, як розгорівся новий. Його учасником став ще один представник Феміди, голова Макарівського районного суду Київщини Олексій Тандир. Опівночі на 26 травня суддя їхав повз блокпоста (заїзд до столиці з боку Житомира).
Нацгвардієць, що чергував, побачив, що машина їде на великій швидкості, пішов ставити фішку, щоб зупинити і перевірити документи у водія. Проте Тандир не зупинився та на швидкості збив нацгвардійця, який загинув на місці. Після цього суддя все ж таки зупинився. На місце ДТП одразу під'їхала поліція та ДБР, проте винуватець аварії відмовився проходити тест на алкоголь. На огляд він теж відмовився їхати.
Тандира було затримано правоохоронцями, а в суботу, 27 травня, Вища рада правосуддя одноголосно дала згоду на арешт. У той же день Печерський районний суд Києва обрав Тандиру запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави на строк до 21 липня 2023 року.
Читайте також: 400 мільйонів для Шаповалова: як формуються застави у судах
Олексій Тандир визнав провину в тому, що він на смерть збив нацгвардійця Вадима Бондаренка, але не визнав, що був п'яний і їхав із великою швидкістю. Суддя заявив, що "їхав у потоці" з невеликою швидкістю, оскільки швидко на тій ділянці дороги не проїдеш. Що стосується виявленої у нього в салоні авто напівпорожньої пляшки алкоголю, Тандир сказав, що взагалі побачив її вже на фотографіях у ЗМІ.
"Я ж не їхав, повірте мені, я не міг їхати і вживати віскі. Це хтось або вигадав, або просто вона під сидінням лежала, може це з якогось попереднього разу вона залишилася, я не знаю, я не бачив її", - сказав Тандир.
Справа Тандира набула резонансу в соцмережах. Користувачі закликають ДБР зробити все можливе, щоб суддя-вбивця не уникнув справедливого покарання.
"Це відбувається тому, що судді впевнені у своїй безкарності, - каже у коментарі "Апострофу" політтехнолог Олексій Голобуцький, - Вони можуть собі дозволити жити красиво: мати дорогу нерухомість, їздити на дорогих авто. Завдяки реформі судової системи судді стали окремою кастою".
Олексій Тандир упевнений у своїй безкарності не дарма. Як повідомляє Центр протидії корупції, сам суддя Тандир раніше неодноразово рятував водіїв, які сідали за кермо під алкоголем.
Так, 5 років тому він закрив провадження за відсутністю події та складу правопорушення у діях судді Києво-Святошинського суду Вусатого, який у стані алкогольного сп'яніння скоїв ДТП. Щоправда, згодом це рішення скасувала апеляція, але Тандира Вища рада правосуддя тоді ніяк не покарала.
"Якщо суддя буде переконаний у невідворотності покарання за свої вчинки, то він сто разів подумає, перш ніж щось робити. А громадськість подібні випадки має виносити в медійний простір", - вважає Олексій Голобуцький.
Хто прийшов на зміну Князєву
Як відомо, затриманого та заарештованого за хабар у сумі 2,7 млн доларів голову Верховного суду Всеволода Князєва на Пленумі Верховного суду усунено з посади. 26 травня той самий Пленум обрав нового голову ЗСУ, ним став голова Касаційного кримінального суду Станіслав Кравченко.
Перед голосуванням, суддя Касаційного адміністративного суду Вікторія Мацедонська заявила: "Незважаючи на те, що стався такий корупційний скандал із екс-керівником Верховного суду Всеволодом Князєвим, в Україні дуже багато добропорядних, професійних та активних суддів, які чесно і сумлінно виконують свої професійні обов'язки. Тому пленум щодо обрання голови потрібен не тільки нам, а фактично всій судовій системі та суспільству".
Але, незважаючи на таку гучну заяву, президія обрала головою ВСУ Станіслава Кравченка, кандидатура якого теж викликає запитання. Ще у 2017 році громадська рада доброчесності дійшла висновку про те, що Кравченко не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Причиною для цього стало повідомлення ним неправдивих відомостей у спеціальній декларації доброчесності щодо участі у прийнятті рішень із порушенням Конвенції про захист прав людини та основних свобод, а також ймовірне недекларування земельної ділянки площею 900 кв.м у місті Козелець.
Також у 2017 році адвокат Роман Маселко заявляв, що двоє переможців конкурсу до Верховного суду – Сергій Слинько та Станіслав Кравченко – у 2003 році звільнили з-під варти Олексія Пукача у справі про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Нового голову ВСУ називають людиною Андрія Портнова (заступник глави адміністрації президента Януковича, який займався питаннями судоустрою. – "Апостроф").
За словами політтехнолога Олексія Голобуцького, знайти абсолютно чисту кандидатуру досить складно.
"Нічого дивного в цьому немає. У нас немає кришталево чистих людей. За бажання знайти компромат можна на кожного. Але це не означає, що не потрібно покращувати судову систему", - каже експерт.
Інша справа, що історія з Князєвим свідчить про те, що система не тільки не змінюється, але явно намагається перехитрити всіх. Зокрема, стало відомо, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду вирішила знизити заставу Князєву з 107 мільйонів до 75 мільйонів.
Чому гальмує судова реформа
Судова реформа – основна вимога, яку Україна має виконати, щоб стати повноцінним членом Європейського союзу та отримати кошти від міжнародних партнерів на відновлення країни. Але, як видно з наведених вище прикладів, шляхом судової реформи наша країна просувається не так швидко. У судах процвітає корупція, та й судді доброчесністю не відрізняються.
"Корупцію в судах ми не подолаємо ще нескоро, - каже "Апострофу" Олексій Голобуцький, - Справа в тому, що у нашого народа не сформована нульова толерантність до корупції. Цю толерантність треба виховувати. Усі знають, що в Україні за гроші можна вирішити будь-які питання у будь-якій інстанції. Якби хабарі не пропонували, то їх би і не брали".
Народний депутат Ярослав Железняк також зазначає, що чекати швидких змін у системі правосуддя не варто.
"Бо оновлення судової системи тільки почалося і швидких результатів там не буде", - сказав нардеп у коментарі "Апострофу".
А ось юрист Роман Маселко вважає, що у зв'язку зі скандалом із Князєвим потрібно докласти максимум зусиль для формування доброчесної та професійної Вищої кваліфікаційної колегії суддів, яку зараз обирає Вища рада правосуддя (ВРП).
"Для забезпечення довіри до результату ВРП має показати ще більшу прозорість. Кожен член ВРП має взяти персональну відповідальність за свій вибір. Вважаю, що ми маємо відмовитися від конфіденційності та сформувати список переможців шляхом відкритого поіменного голосування. Головне – вибрати зі списку справді кращих, які демонструють справжню нетерпимість до корупції – тобто не лише самі не практикують, а й активно протидіють будь-яким її проявам з боку інших", - написав Маселко.
Утім, судова реформа, на думку експертів, має й позитивні моменти.
"Хоча до правової системи нам ще далеко, але реформа призвела до того, що наші суди дедалі менше залежать від держави та влади", - вважає Олексій Голобуцький.
А ось нардеп Ярослав Желєзняк позитивним прикладом судової реформи вважає створення Вищого антикорупційного суду.
Як бачать боротьбу із судовою корупцією у Раді
На засіданні 29 травня Верховна Рада засудила випадок затримання на корупції колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва і ухвалила досить дивну постанову "Про Заяву Верховної Ради України "Про необхідність жорсткого та безкомпромісного подолання проявів корупції в системі правосуддя". Документ підтримали 280 парламентаріїв. У ньому ВР наголошує на необхідності продовжити жорстку та безкомпромісну боротьбу з ганебними випадками неприпустимої поведінки суддів, які ганьблять звання судді та підривають авторитет правосуддя.
Ярослав Железняк вважає цю постанову своїх колег черговою профанацією.
"З такими темпами ми маємо голосувати за вигнання корупції з митниці, викорінення корупції з БЕБ та випалювання корупції та бісів з АРМА", - прокоментував "Апострофу" нардеп.
Читайте: В Україні підвищили тариф на електроенергію: ЗМІ дізналися, скільки платитимемо з 1 червня
