Лише після грандіозного скандалу державна компанія "Енергоатом" скасувала договір на закупівлю електроавтобусів вартістю 737 тисяч доларів за одиницю, вирішивши повернутися до цього питання після закінчення військових дій. Тендер, який підприємство проводило тричі, щоразу вигравав учасник, який пропонував дорожчі турецькі автобуси, за іншого вітчизняного претендента – львівського завода "Електронмаш". Чому керівництво "Енергоатому" все-таки пішло назад, читайте в матеріалі "Апострофа".
Тендер "відкотили"
Скандал навколо кампанії розгорівся після того, як заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Ярослав Железняк, розмістив інформацію у своєму каналі в Telegram, повідомляючи про те, що "Енергоатом" придбав електричні автобуси на суму 269,5 млн гривень і додатково купив 5 зарядних станцій за 11,8 млн. гривень.
Представники компанії спростували цю інформацію, а в системі електронних закупівель Prozorro зазначається, що угода була скасована через "у зв'язку з неможливістю виконання договору з причин, що не залежать від волі сторін, зокрема у зв'язку з відсутністю реального фінансування витрат покупця".
В "Енергоатомі" підтвердили, що автобуси та обладнання, про які було повідомлено, насправді не було придбано, уточнивши, що повернуться до цього питання після завершення військових дій.
Читайте також: Хотіли закупити годинник на 5 млн гривень, але передумали: у КМДА спалахнув новий скандал через тендери
Незважаючи на відміну договору, постало питання, чому державна кампанія, що показує збитки, планує такі дорогі покупки. Згідно зі звітністю за минулий рік, "Енергоатом" показав збитки у розмірі 3,3 млрд. гривень, а також заборгованість із виплати заробітної плати у розмірі 2,1 млн. гривень.
Формально збитки "Енергоатому" виникли нібито з об'єктивних причин. "Енергоатом" у рамках реалізації так званої моделі ПСЗ (публічних соціальних зобов'язань) за ціною, нижчою від ринку, продає електроенергію, згенеровану АЕС, гарантованому покупцю у вигляді Інтеренерго, який у свою чергу додатково купує більш дорогу "зелену електроенергію", каже "Апострофу" експерт з енергетичних питань Віктор Логацький.
"Закупівлі автобусів, швидше за все, планували робити за рахунок оперативного кешу, який є на рахунках кампанії або за рахунок взятого кредиту. У будь-якому випадку, у кампанії є важливіші завдання, серед яких підготовка до наступного осінньо-зимового сезону, проведення ремонтних робіт на реакторах, системах охолодження та трансформаторах, щоб у опалювальний сезон не було проблем. У нас і так атомна генерація загалом втратила близько 6 ГВт через захоплення Запорізької атомної станції", - каже Віктор Логацький.
Технічні хитрощі
Чимало питань виникає і до процедури конкурсу. Відомо, що у тендері брали участь ТОВ "Авто-регіон" (постачає турецькі автобуси Temsa Avenue Electron) та ТОВ "Електронмаш", що збирає автобуси у Львові з імпортних комплектуючих. Технічно їх автобуси особливо не відрізняються, але Temsa Avenue Electron має запас ходу на одному заряді більше на 56 км - 210 проти 266,5 км у автобусів "Електронмашу". З іншого боку, у львівських автобусів пасажиромісткість більша на сім осіб.
І найголовніше: пропозиція "Електронмашу" була дешевшою на 25% від вартості тендеру, але чомусь керівництво "Енергоатому" вирішило купити дорожчі турецькі.
Тендер проводили тричі, і щоразу "Електронмаш" пропонував товар дешевше "Авто-регіон", який виступає посередником між турецьким виробником та українськими покупцями. Щоразу "Енергоатом" знаходив різні причини, аби відхилити пропозицію львів'ян.
Перевіривши фінансову звітність "Електронмашу", втретє "Енергоатом" поставив нову вимогу – обсяг річного доходу в учасників за минулий рік був не меншим за очікувану вартість тендера. У львівського заводу дохід становив 232 млн. гривень, а очікувана вартість торгів була 236 млн. У результаті львів'ян на підставі цієї норми технічно прокотили, а формальним переможцем став постачальник, який запропонував автобус за 733 000 доларів за штуку.
Як тільки розпочався скандал, у кампанії заявили, що тендер на купівлю електроавтобусів оголошувався тричі, але "хоча необхідність придбання цих автобусів для перевезення персоналу АЕС залишається актуальною, відповідний тендер було скасовано".
Керівництво "Енергоатому" в особі голови Петра Котина може побоюватися зайвої уваги до підприємства через суто політичні причини. Справа в тому, що з моменту заходу його на роботу в "Енергоатом" пан Котін став фігурантом журналістських розслідувань, в яких, крім усього іншого, фігурував його зв'язок із колишнім народним депутатом Андрієм Деркачем, якого в Україні звинувачують у державній зраді, а в США - у фінансових махінаціях.
Системна корупція
Зважаючи на це все, команда, яка керує "Енергоатомом", вирішила зайвий раз не світитися в ЗМІ. Тим більше в ситуації, коли громадськість вже розігріта до краю з історіями з "барабанами" та "овочерізками" для київських сховищ.
"Важливий сам факт, що вони зважилися на проведення такого тендеру і тричі все зводили до дорожчого результату. Чому б і ні? Адже у нас особливо нікого ще не покарали за "барабани" чи наддорогі закупівлі продуктів для військових. Чиновники, дивлячись на таке, і собі думають: "Чому тоді і мені не спробувати?". За нинішньої влади корупція досягла просто небачених розмірів, ставши чи не стрижневим елементом державного механізму", - зазначив у коментарі "Апострофу" політичний експерт, голова Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
На думку експерта, з огляду на військовий стан, вся влада в країні сконцентрована в Офісі президента, і, відповідно, на Банкову лягає вантаж політичної відповідальності за ключові рішення. Особливо якщо йдеться про використання бюджетних коштів кадрові рішення на стратегічних напрямках.
"Мабуть, комусь на Банковій зручно тримати на чолі "Енергоатому" команду керівників, за якими тягнеться такий інформаційний шлейф. Дуже поширена практика - контролювати людей на посадах за допомогою компромату чи загрози відкриття кримінальних проваджень", - додав Віталій Бала.
Сумнівно також, що нещодавнє рішення Кабміну затвердити план корпоратизації "Енергоатому" хоч щось змінить у практиці управління підприємством. Поки що корпоративна реформа стратегічних підприємств, що особливо помітно щодо "епопеї" з реформування Укроборонпрому, не дала очікуваних результатів.
"Наївно вважати, що у випадку з "Енергоатомом" все буде інакше просто через те, що у нас зараз воєнний час. Ні, корупція нікуди не поділася, а навпаки навіть зміцніла і стала системною. У такий ситуації будь-яка реформа - хоч корпоратизація, хоч націоналізація чи приватизація – все одно буде на руку саме "фахівцям" з активного освоєння бюджетних грошей. Без політичної волі та законних наслідків для самих корупціонерів нічого не зміниться на краще", - резюмував "Апострофу" політичний аналітик Олександр Кочетков.
Читайте також: Від серіалів до барабанів: чому скандал із Ткаченком - лише верхівка тендерного "айсберга"
