Нещодавно Громадський рух ЧЕСНО провів п’ятий моніторинг відкритості комітетів Верховної Ради. Аналітики, зокрема, дослідити, як секретаріати комітетів виконують зобов'язання публікувати порядки денні й протоколи, інформацію про ухвалені рішення, а також аудіозаписи та стенограми засідань. Серед комітетів, які за підсумками 2024 року опинилися в топі рейтингу - комітет з питань свободи слова. Його голова Ярослав Юрчишин підтримує зняття обмежень для роботи журналістів у Верховній Раді. “З дня на день стає все менш зрозумілим [певні] обмеження”, - каже він “Апострофу”. Він також розповів виданню про вплив призупинення фінансування Американською агенцією з міжнародного розвитку (USAID) на українські медіа, майбутнє “Єдиних новин” у контексті передвиборчого процесу й ставлення до ЗМІ, які рекламують адвокатів, що надають послуги з уникнення мобілізації.
- Пане Ярославе, чи є загрози для медіаринку у зв’язку зі зменшенням допомоги від USAID?
- Загалом до медіаринку, напевно, загрози не такі високі, бо у нас, насправді, є конкурентне медіасередовище з різними джерелами фінансування. Але критичною може бути ситуація для певних прикордонних регіонів, які зараз мають проблеми, особливо з атаками Росії на енергетичну структуру з доступом до Інтернету, мобільного зв’язку і які покладаються фактично на традиційні медіа - журнали і газети. Значна частина в цих регіонах газет отримували підтримку з міжнародних проєктів. Лідером була власне американська підтримка, тому не дивно, що саме представники цих медіа з цих регіонів найбільше б’ють в набат. Тому загалом по Україні ситуація достатньо контрольована і прогнозована, але певні новинні лагуни можуть розширюватися через проблему для регіональних медіа в прифронтових територіях.
- Розслідувальна журналістика теж опинилася під ударом. На вашу думку, потрібні якісь компенсаційні механізми підтримки для таких ЗМІ?
- Мені здається, що, власне, розслідувальна журналістика на національному рівні, знову ж таки, більш захищена, бо диверсифікована, хоча інтенсивність розслідувань точно може впасти. Стосовно регіонального рівня — це велика проблема, бо я знаю, що, наприклад, європейська антикорупційна ініціатива зараз оголосила конкурс на підтримку, але це потребує часу, оцінки. Дуже сподіваюсь, що вдасться перебалансувати цю підтримку, але виклик точно буде. В той же час я б точно не радив впроваджувати прямі проєкти підтримки розслідувальної журналістики з боку держави - ту одразу буде питання контролю. Але мій колега Роман Грищук подав законопроєкт про так зване податкове благодійництво. Це механізм, який діє у багатьох західних країнах, коли людина має можливість частину своїх податків напряму спрямувати на певні суспільно значимі речі, наприклад, підтримку громадської організації чи медіа. Це точно не перекриє всі потреби, які надавала американська допомога, але це дало б більшу стійкість і що найважливіше - створило би зв’язок між ключовими отримувачами цієї інформації, українським суспільством і громадянами.
Тобто мені, наприклад, як громадянину, було б цікаво, я й так доначу на певні медіа, але мати механізм спрямування частини податків, які я сплачую - хай вона буде невеликою, 1-3%, на конкретне медіа. Якщо таких, як я, буде тисяча, точно допоможе вижити NGL.media у Львівській області чи МикВісті у Миколаївській області, які здійснюють ту ж саму розслідувальну журналістику. Можливо, навіть поставити пріоритети, щоб це були регіональні медіа, а не національного рівня. Що найцікавіше з таким механізмом - держава напряму не має впливу, але може виставляти пріоритети й тим самим підтримувати там, де найбільш потрібно - прифронтові медіа та розслідувальну журналістику в регіонах, наприклад.
- Для журналістів уже відкрили засідання комітетів. Чи на часі повернутися до довоєнного формату роботи журналістів у Раді? Чи є досі безпекові ризики?
- Безпекові ризик однозначно є. Ми живемо в ситуації, коли дрон залітає на вулицю Банкову й влучає в будинок. В той же час чи є аргументований той рівень обмежень, які є у Верховній Раді, — як на мене, ні. Якщо йдуть прямі трансляції з тік-токів і телеграм-каналів депутатів, питання, чому тоді не давати можливість онлайн-трансляцій каналу “Рада” й відповідно інших медіа, які зараз працюють у парламенті, але в обмеженому режимі. Я не готовий говорити про безпекові речі - про це мають говорити Управління державної охорони, Служба безпеки, Головне управління розвідки. Чи потрібні певні обмеження доступу в урядовий квартал - скоріш за все, так. Але чи потрібно повертати більшу відкритість Верховної Ради на стільки, на скільки ми можемо, однозначно так. Тому ми працюємо в цьому напрямку і зараз ми очікуємо, в першу чергу від парламентських журналістів, які працюють під куполом, запиту, як би вони бачили розширення цього доступу. Будемо відповідно просувати виконання цього запиту в парламенті. Чесно кажучи, з дня на день стає все менш зрозумілими обмеження. Як я говорив, якщо депутати транслюють, отже всі знають, коли відбуваються засідання, то логіка в тому, щоб не транслювали медіа, не давали оперативні інсайди з Верховної Ради, відсутня.
- Зараз ведуться розмови про можливі вибори. За таких умов якою буде доля марафону? Чи буде чесно, щоб влада використовувала цей ресурс у підготовці до виборів?
- Це точно не сприймуть наші європейські партнери. Вже зараз однією з ключових вимог до медіа є рівність медіа у виборчому процесі. Але я дуже сподіваюся, що ми переглянемо формат мовлення і повернемо довоєнне мовлення ще до виборчого періоду, а не в процесі. Бо це справді викривлює доступ до інформації різних політичних сил, різних експертів, що неприпустимо для європейської країни.
- Чи допускаєте зняття санкцій з деяких ЗМІ?
- По деяких ЗМІ санкції де-факто й не впроваджені. Вони просто відключені від ефірного мовлення, вони мають бути повернені в ефірне мовлення однозначно. Ті санкції, які були впроваджені стосовно власності на медіа Росії чи колаборантів, звісно, вони будуть продовжуватися до завершення, в принципі, будь-якого протистояння з Росією або оскарження цих санкцій в судах, вони тривають. Ми знаємо, що касаційна палата Верховного Суду залишила в силі санкції проти редактора “Страна.ua” Гужви. Тобто ці санкції я не передбачаю, що будуть зніматись.
- Деякі ЗМІ рекламують адвокатів, які надають послуги ухилянтам. Чи це етично?
- Як на мене, це пряме порушення статті про відповідальність за перешкоджання діяльності Збройним силам України, оскільки ТЦК і мобілізаційний процес - це компонент діяльності Збройних сил. Я дуже сподіваюсь, що Служба безпеки, відповідні органи більш активно будуть працювати з такого роду адвокатами.
- А як щодо медіа, які це розміщують на своїх майданчиках?
- Насправді, мені здається, що це однозначно порушує питання журналістської етики. Але, як-то кажуть, напевно, гроші не пахнуть. Це популярна хайпова тема, відповідно, це збільшення аудиторії, опосередковано отримання реклами. Є різниця - у медіа, які зареєстровані як офіційні, менше ведуть таку діяльність, незареєстровані онлайн-медіа й особливо анонімні ТГ-канали - вони цим зловживають. Відповідно, це показує, що, ймовірно, за цим стоїть не лише інтерес фінансовий цих адвокатів, а цілеспрямована робота країни-агресора.
