"Ручне" призначення голів місцевих держадміністрацій – так прозвали ухвалені Верховною Радою 9 жовтня зміни в низку законів України щодо державної служби. Відповідно до змін, посади губернаторів та голів РДА не будуть належати до категорії держслужбовців, а перейдуть в руки президента, який буде самостійно їх призначати. Як кажуть джерела "Апострофа" в парламентській коаліції, до таких змін Банкову і Петра Порошенка підштовхнув постійний конфлікт з Кабінетом міністрів Володимира Гройсмана. Тим часом у політикумі називають й іншу ймовірну причину.
Від успіху до провалу
У 2016 році в Україні набув чинності закон "Про державну службу", який, поміж іншим, вводив обов'язковий конкурсний відбір для голів місцевих державних адміністрацій. Але вже у вересні 2017 року народні депутати від фракції "Блок Петра Порошенка" і групи "Воля народу" зареєстрували законопроект №7126 "Про внесення змін у деякі закони України щодо окремих питань проходження державної служби". Документ, зокрема, передбачає виведення посад голів місцевих державних адміністрацій та їх заступників з категорії держслужбовців. А це означає повернення до конституційної норми про те, що керівників місцевих держадміністрацій призначає президент за поданням Кабміну, тобто без участі конкурсних комісій.
У 2015 році Верховна Рада ухвалила закон, який передбачав конкурсний відбір на посади держслужбовців
У четвер, 9 листопада, Верховна Рада ухвалила за основу й у цілому цей законопроект – за таке рішення проголосувало 234 народних депутати (не підтримали документ фракції "Самопоміч", "Батьківщина" і "Опозиційний блок").
"Законом про державну службу з призначенням конкурсної комісії побудувалися якісь князівства, і ці князі на місцях грабують державу – це мільярдні збитки!" – пояснив "Апострофу" мету змін один з авторів законопроекту, нардеп від групи "Воля народу" Сергій Шахов.
"За Конституцією президент несе відповідальність [за голів місцевих держадміністрацій], а при цьому повноваження щодо призначення передали неконституційному органу, який ні за що не відповідає", - заявив у коментарі "Апострофу" заступник голови фракції БПП Олексій Гончаренко.
Хоча ще майже два роки тому, коли парламент голосував за реформу держслужби (її проведення, до речі, передбачала Угода про асоціацію з ЄС), до конкурсних комісій щодо призначення губернаторів та голів райдержадміністрацій ставилися по-іншому. Після підписання закону про держслужбу Петром Порошенком у його прес-службі зазначили, що із введенням конкурсів державна служба стане деполітизованою, а будь-які корупційні механізми будуть виключені.
Не дивно, що повернення до "ручного" призначення президентом голів місцевих держадміністрацій породило хвилю обурення серед низки активістів і політиків.
Усьому "виною" Кабмін
"Це боротьба між Кабінетом міністрів та Адміністрацією президента", - пояснюють причину ухвалених змін джерела "Апострофа" у фракції "Народний фронт".
За словами співрозмовника видання, на зібранні фракції нардепи вирішили підтримати відповідний законопроект, щоб їх не втягували в ці суперечки.
"Насправді конкурси вже давно перетворилися на профанацію. І те, що зараз відбувається, до самих призначень ніякого стосунку не має. Хто має відношення до районних адміністрацій, той знає, що за конкурсами призначалися завжди ті люди, про яких було заздалегідь відомо, що вони переможуть", - коментують партнери БПП за коаліцією.
Незадоволені ухваленими змінами залишилися не тільки громадські організації, але і низка народних депутатів. Так, представник "Батьківщини" Альона Шкрум вже зареєструвала постанову про скасування голосування за "ручне" призначення губернаторів і голів РДА, апелюючи до порушення регламенту ВРУ. Однак джерела "Апострофа" впевнені, що пригальмувати підписання закону не зможе навіть критика з боку суспільства.
"Спікер Андрій Парубій точно підпише, бо ніхто не хоче влазити в розбірки між Кабміном і Адміністрацією президента. Нехай вони між собою б'ються, якщо у них є бажання. Цей закон є втіленням цих суперечок", - сказав співрозмовник "Апострофа" з "Народного фронту". За його словами, саме Банкова ініціювала зміни в закон про держслужбу, оскільки Кабмін ставив їй палиці в колеса в процесі проведення конкурсів.
Джерела "Апострофа" бачать причину ухвалених змін у розборках між Кабміном і Адміністрацією президента
Сам автор законопроекту нардеп Сергій Шахов стверджує, що це не так. "Ні президент, ні прем'єр до мене ніякого відношення не мають", - заявив він "Апострофу".
Серйозний старт виборів
Позафракційний нардеп Віктор Чумак також сумнівається, що за голосуванням криється конфлікт АП та Кабміну. Він упевнений, що таким чином Петро Порошенко почав готуватися до виборів президента в 2019 році.
"Цей закон потрібен Петру Олексійовичу для того, щоб будувати нормальне поле для виборів. А [прем'єр-міністр Володимир] Гройсман був проти, він вважав, що потрібно проводити конкурси", - заявив "Апострофу" Чумак.
"Дуже схоже на те, що поспіх і порушення всіх регламентних процедур із внесення законопроекту до порядку денного пов'язані з випадковим голосуванням в першому читанні за новий законопроект про парламентські вибори (виборчу реформу, – "Апостроф"). Очевидно, що його доведеться ухвалити, тому правки в закон про держслужбу свідчать про те, що вже зараз потрібно готувати регіональні політичні еліти та створити інституційні механізми, які, з одного боку, зроблять їх повністю підконтрольними президенту, а з іншого – повністю убезпечать від тиску з боку територіальних громад і конкурентних політичних сил", - висловила свою точку зору "Апострофу" політолог Ганна Малкіна.
Крім того, політичний експерт бачить у таких змінах зміщення форми державного правління у бік президенціалізму, тобто формування сильної президентської влади.
"Внесення змін до закону – це цементування президентської вертикалі: голови місцевих держадміністрацій призначаються і знімаються президентом, несуть відповідальність тільки перед ним, немає відповідальності перед територіальними громадами", - підмітила Малкіна.
"Внесення змін до закону – це цементування президентської вертикалі", - зазначає політолог
А ось нардеп Віктор Чумак бачить в цьому позитивні моменти. "Тепер усі чітко розуміють, що немає безпартійних голів. Усі вони підкоряються Петру Порошенку, він призначає, він несе відповідальність. Тепер всі розуміють, хто за все в країні відповідальний", - вважає парламентарій.
"Чи потрібна нам керованість держави? Я думаю, що потрібна. Тому що ми знаходимося в стані протистояння з Росією, - зазначає в розмові з "Апострофом" політичний експерт Євген Магда, звертаючи увагу на те, що і наразі практично всі голови місцевих держадміністрацій – люди президента. – Тому ніякої трагедії в цьому немає".
Утім, в БПП допускають, що можуть і переглянути вже ухвалений законопроект. Однак не в питанні конкурсів на посади голів держадміністрацій, а щодо тієї норми, яка дозволяє їм займатися політичною діяльністю.
"Можливо, треба буде повернутися до цього закону та вирішити питання щодо того, щоб голови [держадміністрацій] не могли брати участь за партійними якимись рухами і в партійній роботі. Якщо потрібно буде, ми це зробимо", - запевнив "Апостроф" Олексій Гончаренко.
