Центральна виборча комісія (ЦВК) запрацювала в новому складі й уже встигла потрапити в халепу. Успішна робота Центрвиборчкому надалі залежатиме від консенсусу між президентом Петром Порошенком і його союзниками з "Народного фронту". Які сюрпризи готує новий ЦВК і хто буде використовувати комісію на торгах під час президентських виборів, дізнавався "Апостроф".
Стороннім в.
Новий склад ЦВК приступив до роботи. Як вже повідомляв "Апостроф", минулої п'ятниці, відразу після прийняття присяги у Верховній Раді, новообрані члени комісії зібралися на перше засідання для обрання керівництва. Чутки, що ходили парламентськими кулуарами, справдилися: крісло голови дісталося Тетяні Сліпачук, за яку проголосувало 13 членів комісії. Згідно з регламентом роботи Центрвиборчкому, її кандидатуру вніс старший за віком член комісії Михайло Вербенський, а голосування було таємним. Далі вже новоспечена глава ЦВК Сліпачук запропонувала кандидатів на посади своїх заступників і секретаря. Першими двома були обрані Олег Конопольський та Євген Радченко, які отримали по 14 голосів членів комісії. 13 членів Центрвиборчкому підтримали обрання Наталії Бернацької на пост секретаря комісії.
Зіпсував враження від довгоочікуваного перезапуску ЦВК закритий характер засідання, хоча закон і регламент вимагають зворотного. Новообраний заступник Радченко переконував "Апостроф", що у відсутності преси та спостерігачів від громадських організацій на засіданні не було злого умислу. "Ми просто не знали про прихід ЗМІ. І тільки на половині засідання стало відомо, що журналісти теж хотіли бути присутніми", - стверджує Радченко. Цієї версії дотримується і член ЦВК Андрій Євстігнєєв. "Ще не було ні голови, ні заступників, які б керували процесами і які б дали вказівку відкрити засідання... А ми поспішали розглянути кадрове питання, щоб розблокувати роботу комісії", - доповнив він "Апострофу".
Те, що трапилося, могло бути "непорозумінням", вважає один з представників попереднього складу ЦВК. "Уся справа у відсутності досвіду в нового керівництва комісії. Але не можна виключати, що це було його бажання самоствердитися", - сказав він "Апострофу" не під запис.
Читайте також: Для Донбасу потрібні виборчі дільниці на БТРах – новий член ЦВК
Вплив і долі
У будь-якому разі голосування за керівництво ЦВК легалізувало політичні домовленості, що стосуються розподілу сфер впливу в комісії. Як стверджують співрозмовники "Апострофа" у Верховній Раді новообраний голова Сліпачук, беручи участь у відборі за квотою депутатської групи "Воля народу", насправді лояльна до Адміністрації президента (АП). Ще будучи партнером відомої юридичної фірми Sayenko Kharenko, вона входила як представник президента України до складу комісії з відбору претендентів на керівні посади в Державному бюро розслідувань. Цього разу її "сховали" в квоті союзної депутатської групи.
Заступника Конопольського вже відкрито відносять до квоти партії "Блок Петра Порошенка", хоча на виборах президента 2010 року він був довіреною особою нинішнього лідера другої партії влади "Народний фронт" (НФ) Арсенія Яценюка. А ось заступник Радченка пройшов до ЦВК за квотою "Самопомочі" і до свого обрання працював директором з розвитку громадської організації "Інтерньюз-Україна", будучи загальновизнаним експертом у сфері виборів.
Секретаря Бернацьку (до заміжжя Севастьянова) – колишній перший заступник міністра юстиції Павла Петренка – відносять до квоти "Народного фронту", але пов'язана вона і з іншими політичними гравцями.
Висуванцями НФ також є екс-депутат від "Народного фронту" Ірина Єфремова (креатура одного з центрів впливу в НФ міністра внутрішніх справ Арсена Авакова) і колишній доцент кафедри міжнародного права і спеціальних правових дисциплін Києво-Могилянської академії Леонтій Шипілов (ставленик голови Верховної Ради Андрія Парубія).
У квоту БПП також входять колишній заступник Юрія Луценка, коли той був міністром внутрішніх справ, Михайло Вербенський, екс-заступник завідуючого секретаріатом комітету з питань правової політики та правосуддя Ольга Желтова, представник кандидата в президенти Порошенка на виборах 2014 року Світлана Кустова, колишній доцент кафедри конституційного та адміністративного права Київського національного університету ім. Т. Шевченко Ольга Лотюк, колишній співробітник АП та екс-керівник юридичного департаменту партії УДАР Віталій Плукар.
До речі, ще один член Центрвиборчкому Олег Діденко був призначений в комісію також за квотою партії мера Києва Віталія Кличка і, за даними видання, у своїй діяльності орієнтується на АП.
За протекцією депутатської групи "Відродження" пройшла до ЦВК суддя Дарницького райсуду Києва Алла Басалаєва. Член комісії адвокат Євстігнєєв був делегований партією "Батьківщина", що не дивно, враховуючи його співпрацю з народним депутатом від цієї політсили Борисом Тарасюком в якості позаштатного помічника. Квотою Радикальної партії в ЦВК є екс-парламентарій Тетяна Юзькова. З 2014 року в ЦВК працює Катерина Махницька, призначена за квотою партії "Свобода".
Втім, навіть з урахуванням лояльних членів ЦВК президент поки не має більшості в комісії, необхідної для ухвалення рішень. Після змін у законодавстві, внесених перед голосуванням за новий склад ЦВК, кворум комісії з 17 членів становить 11 осіб. Це означає, що для вигідної роботи Центрвиборчкому команді президента потрібні союзники. Перш за все – НФ, адже в його сфері впливу секретар комісії, в чиїх обов'язках не тільки готувати матеріали для засідань, а й підписувати їхні протоколи (тобто без її підпису не пройде жодне рішення ЦВК).
У "Народному фронті" свою нинішню роль в роботі ЦВК прекрасно усвідомлюють. "І для Адміністрації президента це теж очевидно. Вони, звичайно, сподіваються на лояльність членів комісії, призначених за квотами інших партій, але їх відношення може і змінитися в силу політичної кон'юнктури", - говорить народний депутат від НФ, близький до керівництва своєї фракції.
"Враховуючи призначення Бернацької і Радченка в керівництво ЦВК, немає підстав говорити, що орган знаходиться під чиїмось контролем", - вважає генеральний директор Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель.
"Зате "Народний фронт" у ЦВК отримав в особі комісії інструмент впливу і ставку на політичних торгах з президентом", - коментує "Апострофу" політолог Кость Бондаренко.
Вразливість до впливу ззовні ЦВК зможе продемонструвати на прикладі виборів в об'єднані територіальні громади (ОТГ). Як писав "Апостроф", старий склад комісії відмовився призначати на осінь перші вибори в низці новостворених ОТГ, пославшись на законодавчу колізію. Реакція політиків була бурхливою, але насправді це рішення вигідне і провладним партіям, і опозиції, адже без виборів немає переможців і переможених на старті президентської кампанії. "З призначенням цих виборів ми будемо судити, наскільки незалежним є новий склад Центрвиборчкому", - говорить виданню гендиректор КВУ Кошель.
"Часу залишилося критично мало, щоб провести ці вибори ще в 2018 році. А з 31 грудня почнеться виборчий процес з виборів президента", - коментує "Апострофу" колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера.
У свою чергу екс-керівник КВУ, народний депутат Ігор Попов (Радикальна партія) вважає, що вибори в новостворених ОТГ, швидше за все, відбудуться тільки після президентської кампанії. "Думаю, в ЦВК знайдуть формальний привід затягнути з рішенням до кінця жовтня. А потім вже не буде сенсу, адже за 70 днів, визначених законом до дня голосування, буде в розпалі президентська кампанія", - сказав "Апострофу" Попов.
На засіданні в понеділок, 8 жовтня, Центрвиборчком проігнорував питання ОТГ, зайнявшись різними тендерними питаннями.
За інформацією видання, поки не готова ЦВК взятися і за розподіл областей між членами комісії – не менш важливий момент для поділу груп впливу з урахуванням майбутніх кампаній президента і Ради. Як натякають в Центрвиборчкомі, торги з цього питання зараз в самому розпалі.
