Конфлікти, скандали, силове протистояння вже стали невід’ємною частиною українських виборів. Однак цього року можна очікувати менший градус боротьби з огляду на те, що передвиборча кампанія дуже коротка, розповів в інтерв’ю "Апострофу" генеральний директор Комітету виборців України ОЛЕКСІЙ КОШЕЛЬ. Деякі політсили думали швидко потрапити до парламенту на хвилі ситуативної популярності, але Україна – це далеко не "держава у смартфоні", і результат для них може бути дуже неоднозначний, додав експерт.
- Яким буде наступне скликання Верховної Ради?
- Я з нетерпінням чекаю останніх соціологічних опитувань. Останні ток-шоу, останні заходи, останні політичні заяви і скандали можуть суттєво вплинути на рейтинги. Тому що ми маємо дуже коротку виборчу кампанію. І це не лише формальні 2 місяці, відведені законом. Реально агітаційна кампанія відбувається в період 3-4 тижнів. А по окремих мажоритарних округах ще тиждень тому ми бачили, як низка кандидатів навіть не розпочинали свою кампанію. Тому результати можуть бути зовсім іншими. І я зараз дуже умовно дивився б на соціологічні опитування. Тому що є і можливості і ризики наростити і суттєво зменшити свій рейтинг.
- У кожної партії?
- Так, але для мене дуже великою несподіванкою був рейтинг партії проросійського провокатора Шарія. Це близько 1,5% . І це ризик того, що партія може подолати двохвідсотковий виборчий бар’єр і претендувати на отримання фінансування в Раді в рамках державного фінансування політичних партій. І таким чином ми можемо підірвати довіру до державного фінансування.
- Але ж законом не заборонено?
- Я думаю, що діяльність цієї партії, її допуск - це просто недопрацювання спецслужб.
- Що стосується партії "Голос", чи погоджуєтеся ви з тим, що Вакарчук своїми виступами на телебаченні обвалив рейтинг партії?
- Поки що важко говорити про обвал. Я говорив би про зменшення рейтингу. Досить дивно, але ми маємо дуже сильну команду партії "Голос" і слабші виступи Святослава Вакарчука - лідера списку.І тому зменшення рейтингу, я вважаю, пов’язано саме з його виступами на ток-шоу. При тому, що він єдиний політик, який може збирати десятки тисяч людей на концерти, напередодні яких відбувається агітація. Тобто мав би бути зворотній ефект. Але зараз для партії привід задуматись, змінити свою стратегію і пропонувати на перший план тих лідерів, тих спікерів, які входять в 10-ку, 20-ку виборчого списку. Там дуже багато яскравих особистостей.
- А скільки відсотків українців ще не визначилися, за кого голосувати? Чи є така цифра?
- Дуже складно сказати. Є перетікання голосів. Плюс не забуваємо, що є близько 7% відсотків людей, які визначаються в день виборів, і часто вже в кабінці визначаються. І тут може бути досить неприємний сюрприз для "Слуги народу". Атака клонів відбулася на українські вибори. Я думаю, що можна недорахуватись через клони, через однофамільців, через технологію копіювання стилістики кампанії, через гру слів... не один-два мандати, а значно більше, може, і 10 мандатів.
- Якщо порівнювати з попередніми парламентськими виборами: чи буде виборча кампанія і день самих виборів чеснішими, ніж минулі, чи навпаки - бруднішою?
- Загалом складно давати оцінку по Україні, але в мажоритарних округах буде серйозна конкуренція, десь вже кампанія переходить у формат силового протистояння. Я думаю, що конфлікти, скандали, силові методи на виборчій дільниці обов’язково будуть. До прикладу: до нас надходить інформація, що в окремих мажоритарних округах йде змагання за те, хто зможе донести свої листівки, агітматеріали до виборців. Доходить до того, що одна команда кидає листівки в поштові скриньки виборців, а інша команда їх витягує. Тоді перша команда встановлює нічну охорону для того, щоб інші групи не знищували їхні агітаційні матеріали.
Під час попередніх виборів такі факти також мали місце. Але я думаю, цього року буде дещо менше силового протистояння, дещо менший градус боротьби - лише з огляду на те, що кампанія дуже коротка. Є вплив партійних брендів. І є вплив важковиків-мажоритарників, які роками працювали в округах. І там, до речі, може бути цікавий результат, неприємний для "Слуги народу". Тому що по окремих мажоритарних округах лідерами є кандидати-мажоритарники, які активно працювали на окрузі. Я маю на увазі не роздачу проднаборів чи діяльність благодійних фондів, просто кандидат був присутній на окрузі, працював: зустрічався з людьми, відзначав з ними свята, храмові свята тощо. І ці кандидати мають досить високі рейтинги. А в окремих регіонах є насправді феномен потужних брендів.
- Така коротка парламентська кампанія для самих партій - це добре чи ні? Здається зі сторони, що чим менше часу, тим більше вони можуть зробити собі хороший рейтинг.
- Я думаю, це дуже вигідно для партійних спонсорів. Тому що коротка кампанія завжди в рази дешевше, ніж довша кампанія. Ми бачимо, що телевізійна реклама масово стартувала лише впродовж останнього тижня. Витрати на вибори будуть значно меншими.
І чому, власне, всі партії погодились з указом президента про дострокове припинення повноважень Верховною Радою? Вони собі думали: ми зараз на своїх старих рейтингах продовжимо президентську кампанію, зайдемо в парламент і не будемо хвилюватись про великі витрати, масштабну роботу організаційних структур і так далі.
Але для суспільства така кампанія є невигідна. Вона є шкідливою, тому що ми зараз бачимо домінування форми. Ми не бачимо, щоб відбувались дискусії щодо тез виборчих програм, щодо логіки продовження реформ. Це виключно у форматі окремих ток-шоу. А загалом і програми партій і загальна стратегія відбуваються у форматі красивих гасел: "Ми нові, ви старі". Але ми забуваємо про те, що серед старих є надрезультативні народні депутати.
От я завжди наводжу приклад Віктора Пинзеника. За нашими дослідженнями його участь в голосуваннях становила 98-99%. Це надвисокі показники. Плюс він результативний як народний депутат щодо написань законопроектів. Але його у виборчих списках немає. Тому що набагато зручніше і вигідніше взяти представників шоу-бізнесу, відомих, впізнаваних осіб - і просто, і легко, коли замість тебе агітує відомий комік, відомий артист, відомий співак.
Якщо побіжно проаналізувати списки, то можна припустити, що якість нового парламенту буде значно нижчою, аніж парламенту цього скликання. Тобто в ІX скликанні ми точно отримаємо велику групу представників шоу-бізнесу і велику групу представників спорту. Я не маю нічого проти цих професій, але робота народного депутата - це участь в голосуваннях.
- Чи зможуть нові обранці народу писати законопроекти?
- Я думаю, традиційно будуть писати юридичні відділи виборчих штабів. Але ще питання - зрозуміти суть самого законопроекту, за який ти голосуєш. Тому, очевидно, ми отримаємо нових "кнопкодавів". Таке собі повернення голограми Михайла Чечетова. Тільки він працював, як диригент, і вказував, за що потрібно голосувати. Мабуть, нові депутати отримають такі шпаргалки, де буде вказано номер законопроекту і кнопка - червона або зелена.
- Але ще хотілося б поговорити про декларації. Зараз багато людей, які хочуть зрозуміти, за кого голосувати, не мають змоги побачити декларацію кандидата - чим ця людина займалась, яким майном володіє. Є доступ до декларацій тих осіб, які чи були на державній службі, чи вже були народними депутатами. Чому не подавалися декларації? Чому вони не оприлюднені? Серед самовисуванців близько 19% кандидатів є безробітними. Це близько 330 осіб. І тут запитання: що це коїться?
- Перш за все, це велика помилка українського законодавця. Тобто закон передбачає надання декларації на всіх виборах: ти балотуєшся до селищної ради, до Верховної Ради, на пост президента - ти зобов’язаний показати свою декларацію. Але щодо позачергових виборів законодавець просто забув вказати цей пункт. І тому ми зараз маємо, на мою думку, нерівні умови.
От до прикладу. Лідери списків: Володимир Гройсман подавав декларацію? Як прем’єр-міністр - так. Юлія Тимошенко - так. Петро Порошенко - так. Водночас представники інших політичних партій, які балотуються, декларації не подали. І ми маємо нерівні умови. Тому що суспільство мало б отримати повну інформацію про статки, про офшорні фірми, про бізнеси дружин і родичів тощо. Тобто всі повинні бути в рівних умовах. Але закон цього не передбачає, і тому залишається просто закликати лідерів списків і перші десятки: будь ласка, оприлюдніть свої декларації, це буде красивий крок, і це буде свідчити про повагу до чинного законодавства. І тоді не потрібно буде шукати підстав, що в законі просто випало це слово.
- Це нормально, коли безробітні йдуть в політику? Тут запитання до того, а що ви вже зробили? Чим ви можете допомогти країні?
- Мене дивують не безробітні, мене більше дивують ті люди, щодо яких не можна знайти жодної інформації.
Ми брали список "Слуги народу", ці дослідження проводили багато ЗМІ, і десятки людей з прохідного списку - ми не знаємо, хто вони. Тобто ці люди не були громадськими активістами, не боролись за парки і сквери, не допомагали армії, не були волонтерами, не брали активну участь в першому і другому Майдані. Тобто не мають чіткої громадянської позиції. Я розумію, що це може бути представник юридичної фірми, який чесно працював як юрист і не спілкувався зі ЗМІ. Але коли йдеться про десятки людей. Тому є питання: чому політично неактивні громадяни зараз масово балотуються?
- Яку явку виборців ви очікуєте на парламентських виборах? До 15 липня є час, коли можна змінити місце реєстрації. На сьогодні понад 100 тисяч осіб вже змінили місце реєстрації. Чи очікувати високу явку?
- Щодо зміни місця реєстрації, я вважаю, потрібні повноцінні законодавчі зміни для того, щоб українці не принижувалися, не стояли в чергах, щоб змінити місце реєстрації. Тобто потрібно провести повноцінну реформу цього пострадянського механізму прописки. І відповідні законодавчі зміни вже є в парламенті, вони пройшли парламентський комітет. Я думаю це завдання парламенту наступного скликання. Тобто реєстрацію потрібно отримувати шляхом повідомлення. Німецький, канадський принцип - дуже спрощений механізм реєстрації.
Я вважаю, що високої явки не варто очікувати. Тому що президент зробив помилку, прийнявши указ про розпуск парламенту, а парламент зробив помилку, що фактично погодився на цей указ. Липень-серпень - це найгірші місяці для проведення виборчої кампанії.
Ми вже отримали результат: шоу, концерти. Замість дискусій, замість ідей, програм, стратегій, розмов про логіку реформ, першочергові кроки в українському парламенті. Ми отримали наднизьку якість виборчої кампанії. І в серпні ми матимемо проблему:частина виборців буде в Бердянську-Одесі,хтось - за кордоном. Я не думаю, що хтось буде змінювати місце реєстрації , щоб біля пляжу в Бердянську шукати виборчу дільницю.
У багатьох виборців буде відсутня мотивація. Це може бути невеликою проблемою для "Слуги народу". Тому що, якщо партія є лідером, якщо партія все одно проходить з великим відривом, то особливої мотивації прийти на виборчу дільницю, особливо для молодого виборця, не має. Тому зараз соціологи показують готовність взяти участь у виборах близько 70%. Насправді буде значно нижчий показник, думаю, в рамках 50%.
- Щоб ви порадили виборцям, які ще не визначилися з тим, за кого хочуть голосувати, щоб зробити правильний вибір і не жалкувати про нього?
- Відкрити сайт Центральної виборчої комісії і почитати програму політичної партії. Або на сайті парламенту. І багато виборців будуть здивовані й розчаровані. Багато будуть просто шоковані. Тому що, з одного боку, партія пропонує дешеві тарифи, а з іншого – пропонує провести ревізію закону про мову, законодавства щодо діяльності церковних організацій в Україні, законодавства про декомунізацію тощо.
Не звертайте увагу на гасла. Всі політики говорять вам про те, що завтра ми будемо щасливими. Ми не будемо щасливими. Політики мають запропонувати чіткий, логічний, зрозумілий план дій, яким чином буде працювати законодавчий орган найближчі 5 років. І, якщо ви бачите просто загальні слова: "деолігархізація", "деофшоризація", боротьба з корупцією, "ми будемо ламати руки", "будемо все змінювати"... Цьому вірити не потрібно. Потрібно вірити логіці, де є чіткі пропозиції, чіткі кроки, яким чином це буде зроблено. Тобто читати програми і менше довіряти телевізійній рекламі.