У справі визнання "Волинської трагедії" геноцидом польського населення з боку українців рано ставити остаточну крапку. Відповідну постанову прийняла поки тільки верхня палата парламенту, Сенат Польської Республіки, а рішення Сейму (нижньої палати) - ще попереду. Під час недавнього візиту на самміт НАТО у Варшаві президент України Петро Порошенко публічно став на коліна перед пам'ятним знаком "Жертвам волинської різанини". Втім, це навряд чи змінить настрій в польському суспільстві. У всякому разі, всі звернення депутатів Верховної Ради до керівництва Польщі з пропозицією прийняти більш м'який спільний документ до сих пір залишалися без відповіді. Українські депутати вважають дії польських колег "незрозумілою націоналістичної лихоманкою" і у випадку затвердження Сеймом постанови про геноцид збираються прийняти документ у відповідь.
7 липня Сенат Польщі ухвалив постанову, в якій звернувся до Сейму (нижньої палаті парламенту Польщі) з проханням "Про належне вшанування жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян II Речі Посполитої". Постанова також містить пропозицію про встановлення 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду. У постанові, зокрема, йдеться про те, що поляки були "по-варварськи закатовані" українськими націоналістами, а "масові вбивства не були названі - відповідно до історичної правди - геноцидом".
"Польський Сенат висловлює свою глибоку вдячність самооборонам прикордоння, солдатам Армії Крайової, селянським батальйонам та іншим організаціями за незалежність, які вели героїчну боротьбу задля захисту жертв. Сенат Польської Республіки висловлює повагу і вдячність українцям, які, ризикуючи своїм власним життям, рятували поляків", - йдеться, зокрема, в постанові Сенату. На слова про "інші організації за незалежність" в постанові Сенату варто звернути особливу увагу, оскільки мова йде про боротьбу, яка велася на українських землях спочатку окупованих поляками, а потім німцями, між польськими військовими угрупуваннями і ОУН та УПА. Тобто не зрозуміло, про яку саме "незалежність" йдеться в документі.
Щоб прийняти остаточне рішення про визнання дій українців проти поляків геноцидом, депутати польського Сейму планували провести надзвичайне засідання 11 липня, в день 73-й річниці "Волинської трагедії". Однак потім було вирішено, що спеціального засідання не буде, а Сейм збереться на звичайне чергове засідання 19 липня. Віце-маршалек (заступник голови) Сейму Республіки Польща Ришард Терлецький, заявив польським журналістам, що Сейм планує прийняти не одну, а відразу дві постанови. За його словами, перша стосується, власне, визнання "Волинської різанини" геноцидом з боку українців і встановлення національного Дня пам'яті жертв цього геноциду, а інша - віддання шани українцям, які загинули, рятуючи поляків.
21 червня щодо цього питання відбулося засідання двох Сеймових комісій - з питань культури засобів масової інформації і комісії зі зв'язків з поляками за кордоном, які розглянули проекти відповідних постанов. Зокрема, у проекті постанови №640 "Щодо віддання шани жертвам геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян ІІ Речі Посполитої в 1939-1945 рр", українські землі, на яких відбулася "Волинська трагедія", польські депутати називають "землями давніх східних воєводств Речі Посполитої". Крім того, в проекті постанови йдеться про те, що від рук ОУН, УПА, СС "Галичина" загинули не тільки поляки, але також чехи, євреї, вірмени і представники інших національних меншин. Натомість, сейм дякує Армії Крайовій і селянським ("хлопським") батальйонам, які "вели героїчну боротьбу задля захисту цивільного населення".
З того, як проходило спільне засідання Сеймових комісій та суспільного дискурсу в Польщі з цього питання, очевидно, що 19 липня, швидше за все, постанови Сейму будуть прийняті і поляки вже на офіційному рівні визнають "Волинську трагедію" геноцидом польського населення. Передбачити, які будуть наслідки на міжнародну рівні для України, сьогодні складно, але, як кажуть українські політики, рішення польського парламенту на десятиліття зіпсують співпрацю між двома державами.
Керівник групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща, народний депутат Борис Тарасюк (фракція "Батьківщина") займається польсько-українськими відносинами вже близько 20 років і те, що зараз відбувається в Польщі, називає "незрозумілою націоналістичною лихоманкою".
"Швидше за все, я бачу негативний сценарій, який полягає в тому, що польська сторона буде приймати антиукраїнський текст постанови, де будуть звинувачувати українців у всіх гріхах, до яких вони причетні і до яких вони не причетні. Так сталося через те, що до влади у Польщі прийшла націоналістична сила, яка відкидає все, що було напрацьовано до неї за ці десятиліття між Україною і Польщею, у тому числі і конструктивні меседжі, спільні заяви двох президентів, спільні заяви Української Греко-Католицької Церкви і Римо-Католицької Церкви в Польщі, спільні заяви двох парламентів, які є конструктивні, і де міститься формула: прощаємо і просимо прощення", - зазначив Тарасюк "Апострофу".
Тарасюк, а також співголова Парламентської асамблеї України і Республіки Польща, віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд кілька місяців намагалися запобігти прийняттю польськими колегами антиукраїнських постанов. Як розповіла Сироїд "Апострофу", про те, що такі постанови можуть бути прийняті, українцям стало відомо ще влітку минулого року. Однак, за її словами, до запобігання таким процесам залучився лише парламент і українське посольство в Польщі, натомість уряд повністю самоусунувся від вирішення цієї проблеми.
Обидва керівники парламентських груп з українсько-польської співпраці надіслали листа до віце-маршалка сейму Ришарда Терлецького, в якому запропонували прийняти спільну заяву польського Сейму, Сенату і українського парламенту з цього питання. Текст проекту заяви є в розпорядженні "Апострофа". В проекті спільної заяви йшлося про те, "що вшанування пам’яті невинних жертв, без розділення їх на "своїх" і "чужих", та розкриття правди про тогочасні події, якою б гіркою вона не була для українців і поляків, є нашим спільним обов’язком". Крім того, пропонувалося, що парламенти приймуть заяву в дусі "взаємного прощення і єднання".
Однак відповіді на свою пропозицію українські парламентарі так і не отримали. Після цього віце-спікер Оксана Сироїд направила листа до голови правлячої партії Польщі "Право і Справедливість" Ярослава Качинського, в якому проект постанови Сейму вона називає незбалансованим і наголошує на тому, що не тільки поляки, але й українці стали жертвами складних історичних обставин. Однак і лист до Качинського також залишився без відповіді.
"Казати про відповідальність українців за будь-які факти геноциду, тим паче що події відбувалися у 1939-1945 роки, це, щонайменше, безвідповідально і неправдиво, тому що впродовж цього періоду однозначно це були нацистська Німеччина і Радянська влада, які вчиняли багато злочинів, в тому числі і злочинів проти людяності, а Рухи опору, які тоді були на українських земля, - ОУН і УПА - були передусім реакцією на дії Радянської влади. Безперечно, серед них були різні підрозділи, і терор - це був один із способів тодішньої боротьби, він був притаманний всім учасникам цієї боротьби. Коли в першому абзаці обох документів йдеться про злочини українців, а в третьому абзаці складається шана і подяка "батальйонам хлопським" і Армії Крайовій, то треба зауважити, що "батальйони хлопські" і Армія Крайова мали ті самі терористичні підрозділи, які вчиняли такі ж злочини", - коментує Сироїд "Апострофу" антикукраїські постанови польських колег.
На сьогоднішній день депутатами, які входять до групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща, і депутатами української частини Парламентської асамблеї України і Республіки Польща підготовлено проект заяви, яка має бути прийнята Верховною Радою у відповідь на постанову польського Сенату і постанову Сейму (якщо останню буде прийнято) щодо геноциду. Зокрема, в проекті заяви українських парламентарів йдеться про те, що поляками "надана викривлена, політично і юридично некоректна оцінка трагічної сторінки українсько-польської історії, що стосується подій на Волині".
Крім того, в проекті заяви Верховної Ради зазначається, що "ухвалення Сеймом Республіки Польща антиукраїнської постанови перекреслює весь політичний і дипломатичний доробок та зусилля двох держав і народів, спрямовані на взаємне прощення та примирення і вшанування пам’яті невинно вбитих українців та поляків". Також у проекті заяв говориться про те, що "Верховна Рада України покладає всю відповідальність за можливу руйнацію українсько-польських відносин на ініціаторів односторонньої відмови від погодженої формули порозуміння між Україною і Польщею. Українські депутати закликають до вивчення істориками обох держав цього складного періоду і просять припинити політизацію трагічних сторінок українсько-польської історії".
На сьогоднішній день в українському парламенті роздумують над тим, коли текст заяви має бути прийнятий: чи варто це робити цього пленарного тижня - в якості реакції на постанову Сенату від 7 липня, чи вже у вересні - в яксті реакції на постанову Сейму (у випадку її прийняття 19 липня).
Варто зазначити, що президент Петро Порошенко під час візиту до Польщі на самміт НАТО поклав квіти до пам'ятника жертв "Волинської різанини" і став на одне коліно. Цей жест був позитивно сприйнятий польською громадськістю і владою, але його навряд чи достатньо, щоб Сейм відмовився від прийняття антиукраїнської постанови. Варто додати, що теперішні польські радники української влади знаходяться у не найкращих стосунках з теперішньою владою Польщі, про що вже писав "Апостроф". До рішення сейму чекати залишилося недовго, адже воно має бути вже наступного тижня і навряд чи в такий стислий період вдасться "вирівняти ситуацію" в польсько-українських відносинах.
В українському парламенті переконані, що від рішення їх польських колег виграє, в першу чергу, Росія.
"Це дуже недалекоглядне рішення. Безперечно, воно дасть короткострокові політичні дивіденди для окремих польських політичних сил, але воно буде мати дуже погані наслідки для взаємин між українцями і поляками на багато десятиліть. Це - в інтересах, передусім, Росії. Єдиним, хто скористається з цього рішення, буде Росія, і не знаю, наскільки польська сторона усвідомлює це, але ескалація цього питання продовжиться, і мене це дуже непокоїть", - прокоментувала ситуацію "Апострофу" віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд.
Вона наголосила на тому, що Польща і Україна повинні шукати порозуміння, а не "мірятися кількістю жертв". Крім того, апелюючи до історичної справедливості, вона підкреслила, що трагічні події відбувалися на українській території, яка була окупована, і тому, можливо, полякам варто подумати про постанову "про відповідальність Польщі за дії у міжвоєнний період".
