Вибори в нижню палату парламенту Нідерландів, які пройшли минулого тижня, відкривають шлях для завершення ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС. Києву та прем'єру Марку Рютте потрібна підтримка "Християнсько-демократичного заклику", який виступив проти ратифікації. Ця партія була в опозиції, але майже напевно стане частиною нового уряду. Отже, буде мати набагато менше підстав відкинути закон про ратифікацію УА. Українські експерти впевнені, що процес виходить на фінішну пряму.
Результати і коаліція
Перемога партії діючого прем'єра Марка Рютте на недавніх парламентських виборах в Нідерландах принесла істотне полегшення, але не зняла всі побоювання. Особливо — для України. Нідерланди все ще не завершили ратифікацію Угоди про асоціацію (УА) між Україною і ЄС. І хоча належить голосування в Сенаті, склад якого не змінився, нова коаліція в Палаті представників може змінити розклад сил і у верхній палаті. У новому складі нижня палата почала працювати 23 березня.
На виборах 15 листопада перше місце прогнозовано зайняла "Народна партія за свободу і демократію" (VVD) Рютте. Вона отримала понад 21% голосів і займе 33 місця в нижній палаті парламенту. Другою, набравши 13% (20 мандатів), стала "Партія за свободу" (PVV) Герта Вілдерса. Саме ця політсила активно виступала проти ратифікації Угоди про асоціацію та з представниками "Форуму за демократію" і Соціалістичної партії організувала відповідний референдум, який відбувся в квітні минулого року.
Однак партія Вілдерса не стане партнером за коаліцією, що твердо дали зрозуміти Рютте і лідер правоцентристського "Християнсько-демократичного заклику" (CDA) Сібранд Бума. Більшість з VVD майже напевно сформують консерватори з CDA, ліберально-центристська партія "Демократи-66" (обидві політсили набрали більше 12%, отримавши по 19 мандатів) і четверта партія. Нею може стати "Християнський союз" (CU; 3,4% і 5 мандатів) або "Зелені ліві" (GroenLinks). Лідер "зелених" Йессе Клавер з великою пересторогою ставиться до ідеї входження до коаліції з партією Рютте, яка дедалі більше тяжіє до правого флангу. Однак у D66 віддали перевагу саме партнерству з GroenLinks. Отримавши 14 місць, "зелені" майже в чотири рази поліпшили свій результат порівняно з минулими виборами. CDA і D66 також зміцнили своє становище в Палаті представників. Найбільше втратила, безсумнівно, Партія праці (PvdA): тепер у неї 9 мандатів, замість 38.
Парламентську більшість сформують чотири або п'ять партій. На все про все піде до трьох місяців — саме стільки в цій країні частенько займає формування коаліції. Перші пробні переговори лідерів чотирьох партій (VVD, CDA, D66 і "Зелені ліві") вже відбулися 23 березня.
Якщо "Зелені ліві" все-таки увійдуть до коаліції з VVD, CDA і D66, у деяких питаннях їм дійсно буде складно домовитися. Але для Києва важливо, що всі вони займають відносно прихильну до України позицію і навряд чи підуть на зрив ратифікації УА. Більше того, майже всі партії виступають за те, щоб уряд мав більшість не тільки в Палаті представників, але й в Сенаті. А це означає, що проблема, яка могла встати на шляху Угоди, з великою часткою ймовірності буде вирішена.
Доля асоціації
Колишній уряд не мав більшості і мав шукати підтримку в лавах опозиції. У Сенаті у правлячої коаліції тоді було лише 21 з 75 місць. Незважаючи на це, потрібна кількість голосів "за" була і раніше, з перевагою в один голос. Але в Гаазі вирішили голосувати вже після виборів. Як ми пам'ятаємо, Палата представників підтримала УА ще місяць тому — 23 лютого. "За" проголосували 89 депутатів проти 55.
Побоювання поки не зникли повністю. Той же Сібранд Бума ще кілька тижнів тому заявив, що викинув би законопроект про ратифікацію УА. Але тоді він був в опозиції (у нього, до того ж, погані особисті стосунки з Марком Рютте), а зараз претендує на посаду в уряді. Після квітневого референдуму керівництво CDA змінило свою позицію, виступило проти ратифікації і закликало відповідним чином проголосувати в парламенті. Однак частина членів CDA пішли проти лінії партії, висловивши готовність підтримати Угоду. Так і було отримано необхідну кількість голосів у нижній палаті. Відсутність єдиної позиції партії, очевидно, стала головною причиною, чому голосування у верхній палаті не відбулося ще до виборів. А оскільки ті вже минули, сенатори з "Християнсько-демократичного заклику", що підтримує ратифікацію, можуть проголосувати за неї без особливого збитку для партії. Якщо, звичайно, від своєї позиції не відмовиться керівництво CDA. У будь-якому випадку саме позиція представників цієї партії буде визначальною.
CDA під час голосування в Сенаті може приєднається до VVD, D66, "зеленим" та Партії праці, які разом займають там 35 місць і підтримали УА в нижній палаті. Таким чином буде отримано необхідну кількість голосів і у верхній. У християнських демократів у Сенаті — 12 місць. Достатня кількість голосів (38) може набратися навіть у тому випадку, якщо раптом змінить позицію Партія праці, яка після виборів має примарні шанси стати частиною уряду, а отже — буде в опозиції. Теоретично можуть допомогти і голоси сенаторів з невеликих партій, проте до виборів вони не підтримували ратифікацію.
"Нідерланди тягнули з ратифікацією, бо не хотіли, щоб тема України провокувала євроскептиків, особливо "Партію за свободу", — коментує для "Апострофа" аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко. — Відповідно, після того як вибори відбулися, українське питання не буде використовуватися у внутрішньополітичній боротьбі. Питання України не турбує звичайних громадян Нідерландів, а було використане лише як привід для критики ЄС. Якщо в Сенаті вибори лише в 2019 році, навіть якщо депутати завтра зважаться ратифікувати Угоду про асоціацію, то я не думаю, що це похитне їх позиції. Але поки не сформується коаліція, я б виключив, що Сенат розглядатиме цю Угоду про асоціацію".
З оптимізмом очікує голосування у верхній палаті парламенту Нідерландів і дипломат, екс-посол України в цій країні Володимир Хандогій: "При будь-якій конфігурації, наскільки ми можемо судити, в Сенаті є достатньо голосів, щоб завершити процес ратифікації Нідерландами нашої Угоди про асоціацію. Мені здається, перемога партії Рютте додає оптимізму, тому що він як лідер партії, чинний прем'єр-міністр має всі важелі впливу на політичні сили. Тим більше зараз, після перемоги на виборах. Тобто мені здається, що угоду буде ратифіковано — шанси дуже великі. Буває всяке, але прогнозувати, що зараз Сенат щось учудить, мені здається, не варто. Все-таки, на мій погляд, ми знаходимося на фінішній прямій".
Після успішного голосування у Сенаті Угода про асоціацію Україна-ЄС повинна буде пройти дві формальні стадії: підпис королем Нідерландів та передачу ратифікаційних грамот в Брюссель.
