Президент України Петро Порошенко під час виступу на Генеральній асамблеї ООН в Нью-Йорку очікувано закликав залучити миротворців на Донбас. При цьому Порошенко розкритикував пропозицію Володимира Путіна, який дещо випередив його із просуванням теми миротворців, заявивши, що головна мета Росії – лише заморозити конфлікт на Сході України. Чого ж не вистачило промові президента і чи є шанс у впровадженні миротворчої місії ООН на Донбасі, "Апострофу" розповів президент громадської організації "Українська асоціація зовнішньої політики", дипломат Володимир Хандогій.
По-перше, ніхто не піде на поводу у Москви, тому що пропозицію РФ щодо миротворців розкритикував ряд країн, керівників країн. Зокрема Німеччина, США тощо. Так що про це не може бути й мови. Я б хотів ще додати, що президент Порошенко не вносив контрпропозицію на заяву Путіна, він висловив нашу пропозицію, яка датована ще 2015 роком – про необхідність введення миротворчого контингенту. Тобто тут не йдеться про якийсь пріоритет Росії у цьому питанні і контрпропозицію української сторони. Ми ще у 2015 році висловили пропозицію про введення миротворчого контингенту.
Пропозиція Путіна – це вже є реакція Росії, яка весь цей час взагалі відкидала можливість розгортання миротворців. А зараз, як я розумію, Кремль пішов на певні зміни у своїй позиції, але запропонував варіант, який не може влаштовувати ані нас, ані всіх інших членів Ради безпеки ООН.
Ця тема буде продовжувати обговорюватися в ООН, і у підсумку, вірогідно, буде знайдено певний компромісний варіант. Я, принаймні, на це сподіваюся. Оскільки в ООН не буває, щоб з першого заходу були прийняті пропозиції будь-кого.
Треба почекати і подивитися, чи не є пропозиція Росії спробою відвести увагу світового співтовариства від ситуації на Донбасі, продемонструвати себе як якогось захисника і країни, яка готова сприяти врегулюванню. Це стане очевидним за деякий час, коли стане зрозуміло, чи готова Росія йти на компроміс. А компроміс тут один – це миротворчий контингент на всій території Донбасу включно з кордоном (з Росією), функції не тільки охорони персоналу ОБСЄ, а й більш широкі функції, а також відсутність у складі контингенту представників держави-агресора.
Складність ситуації полягає в тому, що цей миротворчий контингент ООН може бути розміщений лише після того, як будуть досягнуті певні домовленості. У тому числі, якщо Росія буде давати певні гарантії безпеки цього контингенту.
Є кілька варіантів миротворчих операцій, і зараз йдуть переговори, якого характеру буде ця миротворча операція. Я вважаю, що мова йде саме про операцію з підтримання миру з певними функціями з контролю за дотриманням угод, які будуть досягнуті. Тобто, звичайно, стороною переговорів і гарантом безпеки повинна виступати Росія, яка має безпосередній вплив на своїх найманців на території Донбасу.
Читайте також: "Повернути Донбас: єдиний варіант, при якому допоможуть миротворці"
Це затяжний процес. Якщо раніше Росія навіть говорити не хотіла про миротворчу операцію, то зараз вони вже погодилися, висувають свої вимоги. Треба продовжувати переговори. Треба продовжувати тиск на Росію з боку наших партнерів, зокрема, постійних членів Ради безпеки, таких як США, Франція, Німеччина. Вірогідно, політичний тиск на Росію буде продовжуватися, і Кремль піде на якісь кроки, щоб уможливити таку місію. Хоча це все поки що знаходиться в дуже підвішеному стані, і сьогодні не хотілося б створювати завищені очікування.
Але є певний позитив – ми нарешті заговорили про ООН. Раніше у нас же була мантра, що немає альтернативи мінському процесу, "нормандському формату". За ООН навіть не згадувалося. Але можливості ООН не вичерпано, їх потрібно залучати. І от зараз ми маємо таку ситуацію.
На виступі Порошенка [на Генасаблеї ООН] ми очікували більше конкретики від президента щодо формату місії ООН. З іншого боку, очікували, що ми врешті решт запропонуємо проект резолюції, як це зробила РФ, в якій будуть окреслені ці параметри. Можливо, проходять певні кулуарні переговори, закриті консультації, і поки що не хочуть виходити з фінальним документом.
Це переговорний процес, і я не думаю, що після виступу Порошенка все буде забуте. Це залежить від нас значною мірою. Ми повинні тримати це питання на плаву і постійно вести роботу в цьому напрямку. Але треба виходити з того, що дипломатія – це мистецтво можливого. Тут все в руках не лише України, а й інших гравців. Зокрема, постійних членів Радбезу ООН. Хоча України – в першу чергу, але не тільки!
