Україна зможе повернути окупований Росією Крим лише за допомогою західних партнерів. Військовий сценарій повернення півострова у найближчий перспективі не можливий. Проте якщо поведінка Росії не зміниться в акваторії Азовського моря, якщо Росія продовжуватиме вести агресивну політику в Чорному морі, то НАТО вживатиме відповідних заходів, щоб створити Кремлю серйозні проблеми військового характеру. Таку думку висловив "Апострофу" експерт з питань безпеки, ветеран зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант Василь Богдан, коментуючи заяву президента України Петра Порошенка щодо повернення Криму.
Закономірне питання – яким чином звільнити Донбас і Крим від окупації. Поки що проблему намагаються вирішити політико-дипломатичним шляхом, шляхом санкцій і їх посилення, а також вжиттям відповідних заходів щодо зміцнення обороноздатності України.
Якщо всі плани і наміри, які передбачені Законом про нацбезпеку, стратегічними документами, зокрема державною стратегічною програмою "Ракетний щит", будуть реалізовані хоча б протягом 1-2 років, то є всі підстави говорити про те, що нової ескалації з боку Російської Федерації щодо України не настане, а відсіч буде все дошкульнішою для ворога. І в комплексі з заходами, які вживаються західним світом, і проблемами соціального характеру, які виникають у самій Росії – все це спричинить російське керівництво до якихось компромісних рішень в інтересах України.
Але якщо взяти класичну формулу, то дипломатія тоді успішна, коли свою справу зроблять військові. Тобто рано чи пізно, але очевидно, Україні доведеться застосовувати і військовий фактор, щоб звільнити тимчасово-окуповані території Донбасу, а згодом і Криму.
Крим – це більш складне питання. Але там теж все робиться не так, як би хотілося Росії. Зокрема, це проблеми, пов’язані з фірташським заводом, засуха, через яку у чотирьох районах було оголошено надзвичайний стан в Криму, економіка і туризм, які падають. Як підсумок, значна частина кримчаків починає говорити по-іншому – при Україні було краще.
Що стосується тимчасово-окупованих територій на Донбасі, то там ситуація досягла точки кипіння. Значна частина населення не задоволена тим, що там відбувається – порушуються їхні права, свободи. А для молоді там немає взагалі ніяких перспектив, якщо вони навчаються у місцевих навчальних закладах.
Як повернути Крим
Тут потрібні не тільки кроки України. В даному конкретному випадку Україна не може використати військовий аспект. Разом з тим, Україна повинна мобілізувати весь міжнародний ресурс на те, щоб санкції щодо Криму не тільки продовжувалися, але й нарощувалися.
Крім того, треба не тільки показувати приклад того, що в Україні краще, а в Криму гірше, але й на певному етапі посилювати санкції щодо промисловості і військової сфери. Річ у тім, що постачання води, товарів широкого вжитку і продуктів харчування потрохи продовжується попри санкції. І це у більшій мірі йде на підтримку російського військового контингенту, який перебуває в Криму.
З урахуванням цих всіх факторів внутрішня ситуація в самому Криму зміниться таким чином, що там можуть відбутися потужні соціальні протести, які в свою чергу матимуть певне значення в питанні повернення Криму.
Тобто потрібен комплекс заходів, які сприятимуть створенню дуже незручних умов для окупантів в Криму. Крім того, не треба йти на сумнівні компроміси з Росією щодо тих проблем, які вона не може вирішити в Криму.
Враховуючи вищезазначене, ситуація може покращитися протягом 5-6 років. Але є один аспект – поки Путіну хребет не зламають, поки йому не покажуть силу, він буде продовжувати свої брутальні, агресивні експансіоністські дії.
Військовий сценарій
У найближчій перспективі я не бачу підстав для цього. Єдине, якщо поведінка Росії не зміниться в акваторії Азовського моря, якщо Росія не перестане задиратися в тому ж Чорному морі, створювати певні проблеми для цивільних суден, то Північно-атлантичний альянс вживатиме відповідних заходів з приводу того, щоб створити Росії серйозні проблеми військового характеру. Адже ті стратегічні переваги, які Росія має в чорноморському регіоні, нікого не влаштовують – ні Туреччину, з якою Росія начебто має якісь стосунки через Сирію, ні інші країни чорноморського басейну.
І недаремно під час попередньої поїздки у США президент Польщі Анджей Дуда попросив Трампа створити військову базу на території Польщі, назвавши її "Форт Трампа". Тобто країни Східної Європи відчувають безпосередню загрозу з боку РФ. Водночас Росія не здатна протистояти могутності НАТО і в цілому трансатлантичному партнерству, яке, не дивлячись на жодні протиріччя, останнім часом демонструє консолідовану позицію: по-перше, Росія є загрозою, по-друге, стратегія примушування Росії до миру все більше стає осяжною і очевидною, а її можливість може бути реалізована. А це політико-дипломатичні, економічні, фінансові, санкційні та військові заходи.
