У німецьких ЗМІ активно обговорюється потенційна угода Німеччини з Вашингтоном, в результаті якої вдасться завершити будівництво газопроводу "Північний потік-2". "Апостроф" розбирався, що за угоду пропонують німці Байдену, чи вдасться її укласти та які можуть бути наслідки для України. Адже в разі завершення будівництва СП-2, значні обсяги російського газу будуть спрямовані в обхід України, позбавивши нашу країну важливої ролі газового транзитера.
Незважаючи на чергову заяву прес-секретаря Білого дому Джени Дженніфер Псакі про незмінність строго негативної позиції США щодо проекту "Північний потік-2", німецькі ЗМІ пишуть, що Німеччина веде консультації з Вашингтоном, пропонуючи угоду. Як повідомляє авторитетний німецький журнал Spiegel, від Німеччини в обговоренні беруть участь люди з уряду, а також експерти з трансатлантичних відносин, серед яких екс-голова Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Зігмар Габріель. Видання Spiegel стверджує, що сторони обговорюють "стратегічний пакет" заходів, який би задовольнив Вашингтон. Серед таких заходів - будівництво терміналів зрідженого природного газу (СПГ - "Апостроф") в Німеччині, а також опція автоматичного припинення подачі газу по "Північному потоку - 2" в разі порушення міжнародного права або прав людини з боку Росії.
Нагадаємо, що Вашингтон виступає різко проти проекту, оскільки просуває в ЄС скраплений природний газ. У грудні 2019 року США ввели санкції проти газопроводу, в результаті чого швейцарська Allseas змушена була зупинити прокладку. Також проект покинула низка інших іноземних компаній, чиї послуги необхідні для завершення "Північного потоку-2". Однак в грудні 2020-го судно "Фортуна" проклало 2,6 кілометра труб в водах Німеччини. В результаті, за даними оператора проекту Nord Stream 2 AG, недобудованими залишилися приблизно 148 кілометрів газопроводу із загальною протяжністю двох його ниток у 2460 кілометрів: з них 120 в водах Данії і 28 - Німеччини. Крім того, з 15 січня були узгоджені подальші роботи з данською владою, в той час як німецький дозвіл для трубоукладача діє до кінця травня.
У зв'язку з цим, виникає закономірне питання, чи піде Вашингтон на операцію з Берліном, оскільки раніше президент США заявляв про намір відновити добрі стосунки з ЄС, які були сильно зіпсовані Трампом. Але якщо Байден дасть зелене світло "Північному потоку-2", вплив Росії на Європу ще більше зросте, в той час як американський скраплений газ, стане не потрібним на європейських ринках, а Україна втратить роль газового транзитера.
Усе залежить від Байдена
Як раніше повідомляв "Апострофу" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко, завершити будівництво "Північного потоку-2" є можливим, якщо американці домовляться з німцями, а Росія кине всі сили на будівництво газопроводу, оскільки, тепер для росіян це вже питання не грошей, а політичного престижу країни. При цьому розглядати необхідно відразу кілька сценаріїв.
На думку американіста Сергія Галаки, професора Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, однозначно точно прорахувати ймовірність угоди не можна, оскільки в цьому питанні існує дуже багато факторів нестабільності. "Таке може бути тільки як складова частина великого компромісу з Німеччиною, де мова може йти не тільки про "Північний потік-2", а про внески Німеччини в НАТО та питання нормалізації відносин з ЄС, в першу чергу з Німеччиною. Питання газопроводу - хоч і важливе, але тільки як один з аспектів цієї проблеми. Тому який у цього процесу буде результат - сказати дуже складно. Але до літа не варто очікувати особливих зрушень у цій справі", - вважає експерт.
Північний потік-2
Примітно, що Німеччина намагається "задобрити" США побудовою терміналів СПГ, але з огляду на те, що російський природний газ дешевший, навряд чи Берлін віддаватиме перевагу поставкам скрапленого газу через океан. А тому економічна рентабельність всієї угоди стає, м'яко кажучи, сумнівною. У Вашингтоні явно здогадуються, що американські термінали СПГ можуть стати не більше ніж декорацією, що нагадуватиме про тріумф німецької дипломатії.
Втім, на думку генерального директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, розмови про угоду є не більше ніж фантазіями "Газпрому" і його німецьких прихильників.
"Ця ідея давно просувалася росіянами. Але всі розсудливі люди розуміють, що немає ніяких шансів зупинити роботу" Північного потоку-2 ", якщо він буде добудований, під приводом порушення Росією міжнародного права або прав людини. Якщо змоделювати ситуацію, при якій "Північний потік -2" буде введений в експлуатацію, то цілком імовірна наступна ситуація. Припустимо, настає холодна зима, в той час як Росія перекрила українську ГТС й розібрала російську частину труб, які підходять до України. І в цей момент, Кремль, припустимо, здійснює повноцінне військове вторгнення в Україну. Альтернативою на цей демарш є зупинка "Північного потоку-2" з огляду на порушення Росією міжнародного права. І як наслідок, Німеччина залишається без газу, без тепла, і в жалюгідній ситуації. Очевидно, що в цей момент "Північний потік-2" вже ніхто не зупинить. І американці це чудово розуміють, і я думаю, що, на подібного роду угоду у Вашингтоні не підуть", - вважає експерт.
А що Україна?
Найсильніше запуск "Північного потоку-2" вдарить по Україні, оскільки скандальний газопровід фактично зведе нанівець роль нашої країни як транзитера російського газу в Європу, що позбавить українську казну декількох мільярдів доларів доходу, а також може дестабілізувати енергетичну безпеку країни.
Як повідомляє генеральний директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в коментарі "Апострофу", якщо угода по "Північному потоку-2" між США і Німеччиною відбудеться, це означатиме, що українська ГТС фактично зруйнована і більше не існує. В контексті цього, логічним є запитання, що може зробити Україна, щоб захистити свої стратегічні національні інтереси.
На думку американіста Сергія Галаки, інтерес України полягає в тому, щоб ми зберігали хоча б якісь важелі впливу на всю цю ситуацію - прямі або непрямі. Однак у експерта є сумніви щодо того, наскільки ефективно Україна зможе використовувати якісь дипломатичні можливості для впливу на ту ж Німеччину.
Владимир Зеленский и Ангела Меркель
"Що тут може зробити Україна? Коли дивишся об'єктивно на можливості України - хочеться плакати. Позиція прохача особливо не викликає поваги. Ми знаходимося в ролі спостерігача, на жаль. Наша позиція - дуже слабка. Для того щоб мати серйозні позиції в переговорах, потрібно мати аргументи. Спочатку потрібно перестати красти і поставити пріоритетом нарощування видобутку власного газу. Але поки що я не бачу політичної волі навіть на рівні уряду. Досі у нас не можуть затвердити міністра енергетики України. Де у нас буде розроблятися політика в галузі енергетичної безпеки? Про що тоді взагалі говорити?", - вважає експерт.
Крім того, експерт відзначає, що складно відстоювати інтереси країни, коли в ній панує нестабільність, а державні відомства не виконують повною мірою свої основні функції.
"Зараз прем'єр-міністр, по суті, вже "висить у повітрі", ще пару кульбітів з пандемією, і уряду не буде, а прем'єр-міністра першого кинуть в "топку". Як з Україною надовго і всерйоз можна будувати відносини, якщо у нас самих нестабільність? Якщо ми не можемо виробити якусь консолідовану позицію. Подивіться, що у нас на ринку енергетики твориться. Та й ринку там немає. На ринку газу теж саме. Що у нас робить Антимонопольний комітет? Він начебто є, і виглядає непогано, але, коли вони рік тому заявили, що 82% володіння монопольними потужностями в галузі електроенергетики та тепло-виробництва ДТЕК - це не ознака монополізму, то про що після цього говорити? Як до нас ставитися повинні?", - підсумував експерт Сергій Галака.
І хоча, незважаючи на вкиди німецьких та російських ЗМІ, ймовірність угоди між США і Німеччиною по "Північному потоку-2" викликає сумнів, потрібно враховувати, що в даному питанні все знову залежить від національних інтересів США, в той час як Україна в цьому питанні виступає не більше ніж спостерігачем. З правом гучного, але аж ніяк не дієвого дипломатичного протесту.
