Україна хоче отримати вичерпний перелік реформ, виконання яких дасть змогу перейти до наступного етапу інтеграції з НАТО. У Вільнюсі президент України Володимир Зеленський висловив переконання, що процес зближення України та Європейського Союзу має бути двостороннім. Мовляв, європейська інтеграція робить сильнішою не тільки Україну, а й Європейський Союз. Чи змінить це ставлення країн-членів НАТО до вступу України в Альянс та яку роль у цьому відіграє Росія – в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповів генерал-майор запасу, військовий дипломат ПЕТРО ГАРАЩУК.
- Позицію Зеленського щодо переліку реформ підтримав президент Литви Гітанас Науседа, Він заявив: "Що нам необхідно, то це ясне бачення того, як Україна може брати участь у європейській родині і як вона може наблизитися до ЄС і НАТО". Що скажете про це? Коли ми будемо в НАТО?
- Ви знаєте, будь-яку заяву, навіть на рівні президента, можна проголошувати на весь світ. Але справа в тому, що ми, особливо військові, звикли читати документи і лише за ними визначати місце і роль, яку пропонують країни НАТО Україні в цьому світі.
Є спільна заява саміту НАТО, на який Україну навіть не запросили, як країну-партнера. І десь там, я зараз точно не пригадую - 71 чи 78 пункт цієї заяви - є, що Україна колись стане членом НАТО. Не дослівно – колись, у якійсь перспективі. Я це чув з 2008 року, коли був Бухарестський саміт, коли Україна наблизилася до НАТО ближче ніж колись. Але тоді Німеччина і Франція, як ми пам’ятаємо, заблокували це питання за подачею з Росії.
- Чому це відбувається з року в рік?
- Тому що для Росії є червоні лінії – щоб Україна ніколи не стала членом НАТО. А в НАТО рішення ухвалюються консенсусом. Не може президент Сполучених Штатів Америки, президент Франції, канцлер Німеччини чи президент Литви чи Польши, країни-члена НАТО, визначати політику НАТО.
Справа в тому, що голосування там проходить консенсусом – це перше.
Друге - дуже важливу заяву зробив наш президент. Реформи у нас з грудня 2008 року, коли було прийнято рішення на рівні міністра закордонних справ щодо надання Україні плану дій щодо членства в НАТО. Та не надали Україні плану дій. Надали лише його частину. Це річна національна програма, яка визначає п’ять напрямків реформування всередині нашої держави. Тому сказати, що реформування не йде - неможливо. Змінюються президенти, прем’єри. Можливо, вони не всі звикли читати документи, що до них було. Але реформування України – це суто внутрішнє питання. І для НАТО, як для основної безпекової організації в Євроатлантичному просторі, дуже важливо, що саме новий член принесе політично, економічно, соціально, військово, в оборонній сфері для НАТО.
Звичайно, нам можна пишатися тим, що Україна привнесла в безпекову ситуацію: третій ядерний потенціал, Будапештський меморандум, Україна першою приєдналася до сил реагування НАТО, це перша країна-партнер, яка приєдналася до програми НАТО з обміну повітряної обстановки. Я був при цьому присутній. За три роки мого перебування там, з 224 заходів, коли я прийшов, лише у військовій галузі ми досягли 495. Ми брали участь в усіх операціях під егідою НАТО. Не кожна країна-член НАТО брала таку участь у військовій галузі НАТО, як Україна.
Але, на жаль, через багато років ми знову зупинилися на 2008 році. І навіть гасла про прагнення (до НАТО) в Конституції – можна будь-які гасла висловлювати. Треба практично виконувати реформи всередині країни в політичній, економічній, дипломатичній, оборонній, військовій, правовій, безпековій сферах, виконувати Конституцію. Будь-які заяви для членів НАТО на рівні глав держав кожен день лягають на стіл керівників членів НАТО. І вони потім ухвалюють рішення.
Я абсолютно погоджуюсь, що є ще міжнародна ситуація, і є Росія, яка не допускає Україну бути членом НАТО. Нам треба врешті-решт визначитися.
На мій погляд, на думку багатьох військових, бути членом НАТО, членом такої безпекової організації – престижно та дуже важливо.
А ми зробили такий внесок у безпекову ситуацію, який не робила жодна країна світу, звільнившись від третього ядерного потенціалу.
- Я погоджуюся. Одне уточнення щодо перемовин. Ви сказали, що за російськими поглядами Україна не може стати членом НАТО. Від перемовин Зеленського із Меркель ви нічого доброго не чекаєте? Не буде такого сигналу, що Німеччина готова перейти через ці, як ви сказали, червоні лінії?
- Німеччина ніколи не перетне ті червоні лінії, які визначені комюніке – спільною заявою глав урядів на саміті НАТО. Ніколи. Про Україну там чітко написано.
І цей пункт, на якому я наголошував, обов’язково ляже на стіл канцлеру Німеччини Меркель, яка, до речі, виходить зі свого посту, але буде обіймати дуже важливу позицію в політичній структурі Німеччини.
Дуже багато від Німеччини залежить, але вона тісно пов’язана з Росією, з іншими країнами. Не можна відривати економічні питання від політичних, дипломатичних, безпекових – будь-яких.
