Володимира Зеленського запросили до Вашингтона після зустрічі Байдена і Путіна в Женеві ще в червні, однак візит переносився кілька разів, що викликало безліч питань і припущень. У неділю, 29 серпня, заплановану на 31 серпня розмову в Білому домі попросили перенести ще на день. Правда, цього разу причини - очевидні. Вони безпосередньо пов'язані з недавніми терактами в Афганістані і фіналізацією виведення звідти американських військ. "Апостроф" розбирався, чого слід очікувати від зустрічі Зеленського з Байденом на тлі подій в Афганістані.
Не до України
Заплановану на 31 серпня зустріч президента України Володимира Зеленського в Вашингтон з американським президентом Джо Байденом знову перенесли. Тепер на 1 вересня. Дану інформацію офіційно підтвердили в Білому домі і саме вони були ініціаторами цього - вже далеко не першого - перенесення зустрічі. На тлі провального з медійної точки зору виведення американських військ з Афганістану, захоплення там влади "Талібаном" за лічені дні, а також серії терактів, що призвели до загибелі американських військових, є всі підстави говорити про те, що українське питання зараз перебуває далеко не на першому місці в питаннях зовнішньої політики США.
Нагадаємо, до цього візит Зеленського в Вашингтон вже двічі переносився - з кінця липня на кінець серпня, а потім з 30 на 31 серпня. Раніше деякі експерти навіть висловлювали побоювання щодо ймовірності скасування зустрічі через події в Афганістані. Проте, перенесення на один день фактично можна вважати задовільним рішенням в кризовій ситуації.
"31 серпня - дата остаточного виведення американських військ з Афганістану, і вона важлива для американців. У даному випадку переносити візит на тиждень, напевно, це було б не дуже правильно з психологічної та тактичної точки зору. Вирішили перенести на день пізніше. Я не думаю, що це якось кардинально позначиться на атмосфері переговорів або на змісті майбутніх домовленостей, або на тематиці зустрічі. Сумніваюся, що ситуація кардинально зміниться, але те, що зараз не зовсім сприятливий для української сторони, пов'язаний в першу чергу з подіями в Афганістані - це абсолютно очевидно. Але в даній ситуації маємо те що маємо, тому Україні треба витягти максимальну користь із зустрічі, за напрямками, які вже відомі. Тому, звичайно, багато що залежить від України, але, безумовно, в більшій мірі від позиції і настрою американського президента", - сказав "Апострофу" співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.
Цю тезу підтримує заслужений професор історії Університету Вандербільта, автор книги "Генрі Кіссінджер і американська міць: політична біографія" Томас Шварц.
"Якщо буде спільна прес-конференція, найбільше запитань буде якраз про Афганістан, а не про Росію та Україну. Оскільки Байден зараз перебуває під атакою через свою слабкість, він захоче виголосити дуже потужні заяви в підтримку України. Не думаю, що це означатиме дуже багато. Заяви можуть бути спрямовані на посилення позиції Байдена всередині США: він зажадає виглядати суворим щодо Росії", - пояснює експерт "Апострофу".
Про невдалий час для візиту Зеленського говорить і професор Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка, доктор політичних наук Сергій Галака.
"М'яко кажучи, з точки зору міжнародного контексту склався не дуже сприятливий фон для візиту Зеленського в Вашингтон. Але залишається надія, що цей шанс для Байдена набрати якісь політичні очки під час візиту Зеленського може бути використаний", - вважає експерт.
Як зазначає французький геополітичний аналітик, магістр політології Католицького інституту в Парижі Ульріх Буна, швидке захоплення талібами влади в Афганістані стало жахливим ударом по американському авторитету в регіоні і за його межами.
"Обсяг видатків на цю війну майже дорівнює витратам США під час Другої світової. Зараз люди в Афганістані відчувають, що їх зрадили. Ситуацію можна порівняти з падінням Сайгона у 1975 році під час В'єтнамської війни. Таким чином, ситуація в Афганістані показала, що статус Основного союзника поза НАТО (цей статус Афганістан отримав у 2012 році, - "Апостроф") і американська "парасолька" - це не така вже й надійна карта безпеки, як про неї звикли думати, - і українським політикам потрібно бути обережними з цим. План дій щодо членства в НАТО звучить значно солідніше. Але, схоже, що Україна не отримає його доти, поки Росія зможе досить сильно лякати НАТО і перешкоджати цьому таким чином. Ясно, що адміністрація президента Байдена понесе якісь політичні втрати через Афганістан. Але провал в Афганістані буде мати велике значення лише в тому випадку, якщо ця країна знову стане гаванню для міжнародного тероризму, як це було до 2001 року", - говорить "Апострофу" Ульріх Буна.
Перед запуском "Північного потоку-2"
Зараз перед американським президентом стоїть ще одна непроста задача - виконати домовленості з Меркель щодо врегулювання всіх питань по "Північному потоку-2". На думку експертів, існує висока частка ймовірності, що під час зустрічі президент США поставить свого українського колегу перед фактом - об'єкт буде добудований незважаючи ні на що.
У зв'язку з цим примітна важлива деталь: буквально за три дні до саміту "Кримської платформи" США поміняли голову офіційної делегації з міністра транспорту США Пітера Буттіджіча на міністра енергетики Дженніфер Гренхолм. Аналогічну рокіровку зробила і Німеччина, направивши до Києва міністра економіки та енергетики Петера Альтмайера. Це було зроблено для того, щоб попередньо провести кулуарні переговори з Україною щодо запланованих дій США і Німеччини в контексті "Північного потоку-2". За інформацією "Апострофа", представники США і Німеччини провели бесіду з нашим міністром енергетики Германом Галущенком.
Утім, за словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Миколи Капітоненка, приїзд міністрів навряд чи змінить канву подальших переговорів у Вашингтоні. Тому експерт не бачить приводу чекати від зустрічі будь-яких особливих новин.
"На порядку денному будуть все ті ж питання: це реформи в Україні, російська агресія і підтримка США в боротьбі України за свою цілісність, а також питання енергетичної безпеки. Те, що стосується сфери енергетики і "Північного потоку-2", то, звичайно, США хочуть хоча б створити видимість того, що вони стурбовані перспективами України та хочуть допомогти їй частково зберегти транзит. Ймовірно, що в результаті зустрічі, підпишуть якісь більш конкретні угоди в галузі оборони або співпраці в області певних технологій, але їх значення буде невеликим, тобто вони принципово відношення не змінять. Встановилася практика, що порядок денний двосторонніх відносин зводиться багато в чому до ритуальних фраз, і ми їх уже чули у виконанні американського держсекретаря - про реформи, корупцію і про підтримку. Я думаю, ми почуємо їх ще раз у виконанні Байдена", - вважає експерт.
З ним погоджується Михайло Пашков, який теж не бачить в темі ПП-2 "проривних" для України можливостей.
"Україна повинна орієнтуватися на певні гарантії транзиту після 2024 року, але навряд чи це буде вирішено на зустрічі Байдена і Зеленського, я дуже сильно в цьому сумніваюся. Але я думаю, що підходити до цієї зустрічі із завищеними очікуваннями навряд чи варто. Зустріч буде плідною і безумовно вигідною, і корисною, але на якісь серйозні сенсації навряд чи варто розраховувати. Повинні бути якісь тактичні рішення і прагматичні кроки, і орієнтація на стратегічну перспективу зокрема", - відзначає експерт.
Що робити Зеленському в Вашингтоні?
Як розповів "Апострофу" колишній співробітник Адміністрації Джорджа Буша-старшого, політичний експерт Дейн Уотерс, нинішня ситуація в Афганістані допоможе Україні, оскільки Байден навряд чи проявить слабкість або сумніви в підтримці України. Але у Зеленського є і потенційні неприємності.
"Одна з проблем Зеленського полягає в тому, що він занадто багато вимагає виконання великих завдань, які навряд чи відбудуться найближчим часом, в той час як він може домогтися більшого прогресу, роблячи більш дрібні поступові кроки. Маленькі перемоги краще, ніж їх відсутність", - вважає Уотерс.
Крім того, Дейн Уотерс вважає, що Зеленський повинен запросити Байдена в Україну.
"Один Байден на українській землі коштує більше, ніж десятки мільйонів доларів у вигляді військової допомоги. Це стане для Путіна чітким знаком не робити більш агресивних дій проти України, тому що США будуть там, щоб допомогти", - вважає екс-співробітник Адміністрації Джорджа Буша-старший.
З ним погоджується американський дипломат, що працювала в Держдепі США з часів президентства Рональда Рейгана Дебра Кейган.
"Я вважаю, що Байден повинен поїхати в Україну, щоб сказати, що, незважаючи на всі жахливі рішення адміністрації за перші 7 місяців свого президентства, він розуміє важливість протистояння Росії, країні, яка сприймає міжнародне право як необов'язкову рекомендацію. Якщо Байден не відвідає Україну, це дасть сигнал Путіну, що Байден боїться Росії", - сказала вона "Апострофу".
Якщо ж аналізувати перспективи майбутньої зустрічі Байдена з Зеленським з точки зору Адміністрації президента США, то складається суперечлива ситуація. Як пояснив "Апострофу" Сергій Галака, з одного боку, після явного провалу в Афганістані американцям потрібна хоч якась історія успіху в зовнішній політиці, і це начебто відкриває для України шанс. Але, з іншого боку, схоже, що афганська історія зажадає дуже широкого перегляду американської стратегії в цілому.
"У цій ситуації є небезпека для України - Америка вже за Байдена стане більш орієнтованою на ізоляціонізм. Це те, що було характерно для Трампа - спроба піти від нових зобов'язань, спроба не загострювати якихось проблем і заморозити існуючі, ось це вже не дуже добре. Зараз складно сказати як американці себе поведуть, і яка з цих двох ліній візьме гору", - підсумував американіст.
