У неділю, 26 вересня, в Німеччині відбулися вибори в Бундестаг. З невеликим відривом перемогли Соціал-демократи (СДПН), які обійшли партійний союз ХДС/ХСС. Останні протягом понад 15 років були беззаперечними лідерами електоральних уподобань в Німеччині. Проте, для формування уряду все рівно доведеться формувати коаліцію. Наразі є три конфігурації майбутньої більшості. Про те, яким буде новий німецький парламент і чого варто очікувати Україні після зміни влади і виходу на пенсію Ангели Меркель, читайте в ексклюзивній колонці "Апострофу" політолога-міжнародника Віктора Савінка з Берліна.
Чому програли "меркелівці" і куди пропала пані канцлер?
Якщо говорити про перемогу Соціал-демократів (СДПН), то вони зробили найменше помилок впродовж цієї виборчої кампанії, і вийшли з добре підготовленою партійною програмою. В принципі, "Зелені" теж були добре підготовані в програмному плані, однак в цій компанії як ніколи велику роль грали особистості, чиї якості вийшли на перше місце.
Відповідно, в плані особистостей і "Християнські Демократи" (ХДС/ХСС), і "Зелені" програли. У випадку з "Зеленими" це сталося серед іншого через те, що в їхньої кандидатки Анналени Бербок були проблеми як і з плагіатом в її книзі, так і з виправленнями в її офіційній біографії, і в її податковій декларації, де вона теж не показала певні прибутки. А німці доволі ретельно ставляться до цих питань.
Однак програш "Зелених" лише частковий. Насправді їм практично вдалося подвоїти свій результат після минулого голосування, оскільки на минулих виборах партію "Зелених" підтримали лише 8% виборців, а зараз вони отримали 15% голосів. Якщо в скликанні, яке відходить, "Зелені" мали найменшу опозиційну фракцію, то тепер в них буде фракція в 120 осіб, і з ними так чи інакше доведеться рахуватися.
Що ж стосується програшу "Християнських Демократів", то тут йдеться про Арміна Лашета – слабкого кандидата в особистому плані, і про ті помилки, яких він припустився. Мова йде і про його усмішку під час візиту до жертв повені у південно-західній Німеччині, і те, що він як прем’єр найбільш населеної федеральної землі (Північного Рейну-Вестфалії – "Апостроф") не зміг впоратися із наслідками повеней і фактично вийти з якимось більш-менш ефективним порядком денним в цьому плані.
Також зіграло роль те, що Лашет практично впродовж всієї кампанії відкидав необхідність впровадження якихось змін в кліматичній політиці, а також те, що він утримувався від якихось заяв в плані соціальної політики, яка є важливою для німецького виборця. Тобто ми бачимо, що у Арміна Лашета є проблеми, і це зіграло свою роль в тому, що християнські демократи набрали найменшу кількість голосів за всю свою історію.
Також додався фактор, що Меркель фактично ще з 2018 року утримувалася від того, щоб показати свого наступника, і зрештою в кампанії Лашета вона утрималася від будь-яких демонстрацій на його користь. Фактично Меркель долучилася до кампанії Лашета лише тоді, коли вже треба було просто рятувати стан справ на останніх тижнях цієї кампанії.
До речі, те, що не сталося повної катастрофи, і ХДС не отримала щось на кшталт 20%, а отримала дещо більше, це теж до деякої міри заслуга того, що взялася працювати Ангела Меркель.
З "правими" ніхто не хоче
Окрема ситуація з "Альтернативою для Німеччини" (далі АдН - "Апостроф"), правою політсилою. Усі партії, які проходять в Бундестаг за результатами виборів, заявили, що не підуть з нею в коаліцію. Фактично йдеться про курс на те, щоб обмежити цю партію в майбутньому скликанні. Тому АдН піде в опозицію.
Порівняно із минулими виборами - тоді вони набрали 13% - зараз АдН трохи втратили. Річ в тім, що тоді АдН набрала голоси на тлі міграційної кризи, через педалювання риторики із міграційною проблематикою, і частково вони набрали голоси, виступаючи за те, щоби грубо кажучи, "Німеччина не годувала бідні країни Південної Європи" на кшталт Греції чи Італії, і не розплачувалася за їхні борги.
Вони теж виступали за більш широкі соціальні гарантії, але виборці побачили, що в цьому питанні АдН не вирізняється високою спроможністю генерувати певний більш-менш вдалий контент. І такий протестний виборець, який в 2017 голосував АдН, зараз мігрував або до Соціал-демократів, або до "Зелених", яким важливий зокрема і соціальний порядок денний – питання податків, пенсій, зарплат тощо.
"Світофорна", "ямайська" чи велика. Якою буде коаліція?
Якою буде коаліція, зараз дуже складно прогнозувати. Як ми бачимо зараз, відрив між Християнськими Демократами і Соціал-демократами невеликий – всього лише 2%. Відповідно, ми вже зіштовхнулися з такою ситуацією, коли обидві партії - і яка виграла, і яка розгромно програла - через низький розрив заявили про те, що готові брати відповідальність за уряд. Однак все залежатиме від того, з ким захочуть домовитися третє та четверте місця. Мова йде про "Зелених" та Вільних демократів. До того ж, важливо чи домовляться "Зелені" і Вільні демократи між собою, оскільки якщо їм вдасться дійти згоди, вони матимуть змогу обирати: чи вони підуть домовлятися із СДПН, чи будуть домовлятися із ослабленими ХДС, в якого можна буде виторгувати більше.
А якщо вони між собою не домовляться, то залишиться єдиний варіант, – СДПН і ХДС будують нову велику коаліцію, у якій новим канцлером може стати Шольц, якщо вони не вирішать піти іншим шляхом. У новій великій коаліції може бути навіть таке, що новим канцлером стане не Шольц, і не Лашет, а буде хтось третій, хтось нейтральний, хоч і ймовірніше що це стане людина від СДПН, проте така персона, яка б не несла на собі забарвлення цієї виборчої кампанії.
Отож фактично маємо три варіанти: велика коаліція - СДПН і ХДС; "світлофорна коаліція" - СДПН, Зелені, і Вільні демократи; "ямайська коаліція" (фразеологізм політичного лексикону Німеччини, що позначає коаліцію трьох партій: ХДС/ХСС, Вільної демократичної партії і Партії зелених. Походження виразу пов'язано з державним прапором Ямайки, кольори якого відповідають партійними кольорами ХДС/ХСС (чорний), Вільної демократичної партії (жовтий) і "Зелених" (зелений) – "Апостроф"). Всі інші варіанти не набирають чисельної переваги.
Яка з коаліцій є найбільш вигідною для України? Тут варто зазначити, що зовнішня політика в цій виборчій кампанії грала не надто велику роль, а українське питання було десь в стороні. Звісно, Україну згадували в передвиборчих програмах всі партії, які потенційно можуть потрапити в коаліцію, однак зараз складно судити, хто фактично буде формувати зовнішню політику Німеччини в цілому, і на українському напряму зокрема.
Треба подивитися хто стане канцлером, а також хто займе посаду в міністра закордонних справ, і чи буде в майбутнього очільника німецького МЗС достатній рівень автономії. Проте я не думаю, що варто чекати на якісь дуже суттєві зміни на українському напрямку. Німецька політика характеризується високим ступенем тяглості та континуітету.
Відповідно, якщо буде створено коаліцію під керівництвом СДПН, то не виключено те, що основні аспекти нинішньої німецької політики щодо України і на східному напрямку, який включає в тому числі і Російську Федерацію, в цілому залишаться незмінними.
