В Україні з травня 2019 року відсутній постійний посол США, що в контексті українського прагнення ефективної співпраці з Вашингтоном є серйозним недоглядом. Останнім повноважним представником Вашингтона у Києві була посол Марі Йованович, яку зі скандалом відкликав тодішній президент Дональд Трамп. Проте помінявся президент, а посла у Києві все немає. "Апостроф" розбирався чому американці не надсилають свого посла до Києва, чи є в цьому провина Офісу Президента України, і хто очолить американську дипломатичну місію в Україні.
Ніщо не є таким постійним, як тимчасовий повірений
За два з половиною роки президентства Зеленського, США так і не призначили свого посла в Україну. Тимчасово повірені – це звичайно добре, але явно недостатньо. Марі Йованович зі скандалом була відкликана ще президентом Трампом у травні 2019 року – Білий дім звинуватив її у нелояльності. Ця історія стала причиною першого імпічменту Трампа.
Через півроку після звільнення Йованович під час слухань у Конгресі звинуватила адміністрацію Трампа в тому, що її зовнішня політика ґрунтується на "захисті приватних інтересів" окремих осіб. Свою відставку Йованович назвала "неймовірною та підозрілою", заявивши, що її було звільнено на підставі "ні на чому не заснованих та надуманих звинувачень з боку людей, які керувалися підозрілими мотивами".
За словами Йовановича, звинувачення в її "нелояльності" до президента Трампа поширював його особистий адвокат Рудольф Джуліані: "Я не знаю, з яких причин пан Джуліані вирішив оголосити мені війну... Можливо, люди, пов'язані з ним, вважали, що їхні особисті фінансові амбіції постраждають через антикорупційну політику, яку ми проводили в Україні".
За словами експерта-дослідника Північної Америки та Британських островів Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександра Краєва, тодішнього посла США в Україні Марію Йованович було відкликано Трампом тому, що коли в Білому Домі намагалися копати компромат на Байдена в Україні (у тому числі щодо ситуації з появою в керівництві газодобувної компанії Burisma Хантера Байдена – сина нинішнього президента), Йованович намагалася припинити цей процес.
Коли Йованович відкликали з Києва, замість неї США прислали свого тимчасового повіреного Вільяма Тейлора, який, будучи республіканцем, влаштовував обидві партії, був людиною неполітизованою і з доброю репутацією, і в каденцію Буша-молодшого вже був послом в Україні. Однак тимчасовим повіреним Тейлор побув лише 6 місяців, а потім залишив пост. Його змінила Крістіна Квін, яка обіймає аналогічну посаду досі.
Відсутність уповноваженого посла США в Україні не йде на користь співпраці між країнами та знижує рівень двосторонніх відносин. Як зазначив у своєму коментарі "Апострофу" американіст та професор Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Сергій Галака, те, що у Києві досі немає посла від Вашингтона – це однозначно погано.
"Це показник недостатньої ефективності роботи МЗС та Офісу Президента у цьому напрямі, тому що без послів у ключових країнах та з ключових країн – наші комунікаційні можливості обмежені. Посол — повноважний представник Президента. Це прямий зв'язок, якщо це довірена особа, то рівень відносин підвищується автоматично. Не дай Боже, якась кризова ситуація, і тоді одна справа якщо повноважний посол на місці вирішує що і як, і рекомендує своїм урядам, а інша справа – тимчасова повірена людина, яка не пов'язує себе з кар'єрою в цій країні", - розповів Галака.
Офіс Президента занурив Дядю Сема в токсичний вир
Як розповів "Апострофу" директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик, минулого року питання про призначення нового посла в Україну порушувалося і тоді найвірогіднішою кандидатурою на цю посаду був Кіт Дейтон – тодішній директор Центру Маршалла.
"У 2020 році нарешті визріла пропозиція призначити на посаду посла США в Україні Кіта Дейтона, і на цю пропозицію дивилися позитивно. Але на той час український напрямок став токсичним у Вашингтоні і будь-яке призначення сприймалося з підозрою. Кандидатуру Дейтона навіть не винесли на розгляд Конгресу, хоча він досить непоганий кандидат, Дейтон не близький ні до Трампа, ні до демократів, ні до республіканців. Він непогано знає Україну й міг би бути хорошим послом, але, на жаль, і з ним не склалося. До кінця 2020 року стало ясно, що, швидше за все, Трамп уже не буде президентом, а тому постало питання, що немає сенсу розглядати номінацію посла, якого призначає Адміністрація, що йде", - пояснив експерт Володимир Дубовик.
Є ще одна причина того, чому американці не поспішають із призначенням посла. За словами Олександра Краєва, після історії з послом Йованович американці побачили, що в Україні неформальна структура влади іноді однаково сильна, а часом навіть сильніша за формальну.
"З цим вони стикалися в Афганістані та Іраку, і це для них справді проблема. Зараз вони не поспішають із новим послом, тому що вони досі бачать наявність сильної неформальної структури влади – приміром, взяти той самий Офіс Президента. Американці звикли працювати інституційно, тобто президент з президентом, міністерство з міністерством, парламент з парламентом – це нормальна адекватна співпраця. А що вони бачать тут? Вони бачать, що всередині ОП є якісь сфери впливу. Фактично для того, щоб про щось домовитися, потрібно оформляти якісь договорняки. Тобто є питання щодо самої структури ОП та структури роботи виконавчої влади, ось це американцям не подобається. Вони розуміють, що послу, і відповідно їм доведеться працювати не безпосередньо з Зеленським чи Кулебою, а йти якимись манівцями. Вони на цьому вже кілька разів обпеклися", - пояснив експерт.
Водночас Галака наголосив, що Україна сама не поспішає направляти своїх дипломатів до низки країн: "Якщо у нас близько 20 послів досі не призначені, а це питання, яке залежить від Офісу Президента, то чому тут тоді дивуватися, що і до нас таке ставлення?"
Утім, потенційні кандидати на пост посла США в Україні все ж таки розглядаються. Так, за словами експерта Олександра Краєва, зараз є інформація про те, що на розгляді у Держдепі перебувають три кандидатури.
"Їх прізвища не називають. Відомо тільки, що всі три кандидати з дипломатичним бекграундом. Тобто, наскільки мені відомо, там немає військових чи людей з інших напрямків", - вважає експерт.
Раніше у ЗМІ писали, що ситуація з послом вирішиться до кінця року, проте зараз, у кращому разі, розраховувати на призначення треба навесні наступного року.
Один республіканець гальмує весь Держдеп
Як правило, призначення посла від США до іноземних держав відбувається так. За ініціативи президента висувається кандидатура посла, а верхня палата Конгресу – Сенат – затверджує її, і лише після цього відбувається процедура призначення, а потім вручення вірчих грамот. Однак зараз низку призначень затримує один американський сенатор-республіканець – Тед Круз.
Це безпрецедентний випадок, коли один сенатор сам затримав десятки ключових призначень в адміністрації Байдена, переважно сконцентрованих у Держдепартаменті, на помсту за рішення Байдена відмовитися від заперечень США проти будівництва російського трубопроводу "Північний потік – 2" до Німеччини. І хоча Круз не може повністю заблокувати розгляд кандидатур, він здатний суттєво сповільнити процес.
Наприклад, заперечення Круза змушують Сенат проводити трудомістке процедурне голосування щодо кожного з кандидатів. Такий трюк Круз провертає не вперше. У 2013 році Круз, перебуваючи в тотальній опозиції проти Адміністрації Обами, навіть зумів довести ситуацію з ухваленням бюджету до "шатдауну".
Як зазначає директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик, з моменту вступу Байдена до повноважень президента США ще практично ніхто з послів не пройшов процес номінації та затвердження в Конгресі, і це стосується не лише України, а й різних ключових напрямків.
"Навіть Ніколас Бернс, якого подали на посаду посла до Китаю, або Рам Мануель – який має стати послом у Японії, поки що не отримали своїх призначень у дві ключові для Вашингтона країни. При чому обидва кандидати є дуже високопоставленими людьми в істеблішменті демократів. Тільки нещодавно пройшла погодження в Конгресі Карен Донфрід – помічник Держсекретаря США з Європи та Євразії, тобто величезна кількість посад в Адміністрації Президента США поки що не зайнята, тому поки Байден не проведе перший цикл призначень на такі ключові країни як Китай та Японія, нічого і думати, що буде запропоновано якусь людину в Україну", - пояснив експерт.
У свою чергу Олександр Краєв вважає, що США, не призначаючи посла, хочуть показати українській владі свою позицію щодо принципових питань для американської Адміністрації.
"Американцям не подобається, що ми перетворюємося на напівформальну, незрозуміло на що схожу демократію, де не працюють демократичні інститути, де працюють неформальні зв'язки і де все оформляється через договорняк. Вони підтримуватимуть нас військовим чином і економічно, але посла та нормального політичного діалогу тут не буде, поки ми не вирішимо свої власні проблеми і перестанемо займатися чортзна чим", - підсумував експерт.
