Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган майже через 8 років фактичної війни між Україною і Росією запропонував побути третейським суддею у вирішенні конфлікту. Офіційна Москва у різкій формі відхилила пропозицію Ердогана, заявивши, що не є стороною конфлікту та що війна в Україні нібито – внутрішнє питання. "Апостроф" розбирався, що стоїть за заявою Ердогана, чи буде реалізований "турецький арбітраж", і навіщо Анкара вирішила взяти на себе роль посередника між Києвом та Москвою.
Минулого понеділка, 29 листопада, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган у бесіді з журналістами, які супроводжували його в поїздці на саміт Організації економічного співробітництва в Ашгабад, заявив про готовність стати посередником між владою України та Росії.
"Наша позиція щодо ситуації в Україні є загальновідомою. Туреччина виступає за забезпечення миру з акцентом на становище кримських татар. Ми неодноразово обговорювали це питання з дружньою Росією. Контакти продовжуються. Сподіваємося, що регіон не перетвориться на зону бойових дій і запанує мир. Анкара виступає за позитивний розвиток процесів. Туреччина готова до посередництва. Готова обговорювати це питання зі сторонами", – заявив Ердоган.
Відповідь із Москви прозвучала у практично неприкритих істеричних тонах. Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова на брифінгу заявила, що про посередницьку роль Туреччини у врегулюванні конфлікту на сході України не може бути й мови. Головний аргумент Москви зводиться до того, що Росія, мовляв, не є стороною конфлікту на Донбасі, а його учасниками є Київ та "Донецьк та Луганськ". Що ж до Криму, то це питання Захарова взагалі не згадала.
"Ні про яку посередницьку роль Туреччини між Росією та Україною щодо врегулювання внутрішньоукраїнського конфлікту не може йтися... Ми, безумовно, вдячні турецькій стороні і зокрема президентові Туреччини за прагнення сприяти внутрішньоукраїнському врегулюванню. Важливим кроком на цьому напрямі міг би стати його внесок у переконання української влади відмовитись від агресивних планів щодо Донбасу, нарешті, почати виконувати мінські домовленості у прямому діалозі з представниками Донецька та Луганська", – заявила Марія Захарова.
Було очевидно, що Ердоган дуже засмутив Кремль. По-перше, президент Туреччини публічно нівелював позицію Росії щодо того, що треба посадити Київ та представників ОРДЛО за стіл переговорів. По-друге, у своїй заяві Ердоган назвав Росію стороною конфлікту. Що дуже болюче для Кремля.
Послуга Зеленському
Як розповів "Апострофу" директор Інституту близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, заява Ердогана виводить Росію з тіні у центр конфлікту.
"Думаю, ця ініціатива матиме продовження у будь-якому разі - як інформаційне формування цього наративу. Я так розумію, що під час переговорів між Зеленським та Ердоганом розглядалася опція посередництва Туреччини. Зрозуміло, що на сьогоднішній момент безперспективним є Мінський формат, Нормандський формат, особливо після російських заяв, по суті, все зайшло в глухий кут. Очевидно, що посередництво Ердогана це новий варіант", - зазначив він.
Загалом, вважає Семиволос, вихід Туреччини на східноєвропейський простір — це дуже свіже рішення.
"Мені здається, що Туреччина зацікавлена в тому, щоб посилити свою вагу в цьому напрямку, тому що це переводить її в іншу вагову категорію. Тому що бути посередником у міждержавному конфлікті між східноєвропейськими країнами, де йде війна на території, з якої Туреччина пішла 200 років тому в результаті програшу. І повернутися ось у такому форматі – це цікаво для Ердогана, і це амбіція, що заслуговує на увагу", - вважає Ігор Семиволос.
Утім, зараз Україна є учасником Нормандського формату, і судячи з усього, поміняти його навряд чи вдасться. Тому директор Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Богомолов зазначає, що мета Ердогана полягає все-таки не в тому, щоб дійсно змінити розклад у ситуації на південному сході України, а в тому, щоб продемонструвати, що Туреччина зміцнюється не тільки на Близькому Сході та в Азії, але й готова також брати серйозну участь в інших питаннях.
"Я думаю, що це політична заява, яка просто говорить про зростаючу увагу Туреччини до відносин з Україною та наших проблем. Досі вони з одного боку підтримували Україну щодо проблеми Криму та захисту українського суверенітету, але далі цього не йшли. Однак Туреччина в принципі бачить себе в ролі регіонального лідера, можливо це треба розглядати в такому контексті. Достатньо сказати, що Туреччина таким чином продемонструвала, що оцінює свій потенціал високо. Але я не думаю, що будуть якісь практичні наслідки цієї заяви, на даному етапі принаймні. Поки що цього недостатньо. Насправді не кожна заява є практичною пропозицією, є й інші заяви від інших країн, які абсолютно в багатьох контекстах заявили про свою готовність бути посередниками, але поки що політика України визначена в цьому відношенні – ми діємо у рамках Нормандського формату", - пояснив "Апострофу" Олександр Богомолов.
Укол без наслідків
У свою чергу, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко зазначив, що реальних перспектив посередництва поки що не спостерігається.
"Так, з окремих питань є винятки, і Ердоган вже виступав і дуже активно виконував функцію посередника і, зокрема, з обміну, по кримських татарах. Але загалом бути посередником у російсько-українському конфлікті – я думаю, навряд чи це якась реалістична перспектива, і я не думаю, що Росія на це погодиться, оскільки Росія не вважає себе стороною конфлікту, та й взагалі справа не в посередниках, а в російсько-українських протиріччях. Я думаю, ініціатива Ердогана - це просто красивий жест, що лягає в його спільну ідеологію, про те, що Туреччина це активний регіональний гравець, і що Чорне море це важливий регіон для Туреччини, тому посилити тут свої позиції можна якоюсь такою ініціативою, але я думаю, Україні не варто чогось особливо очікувати. Зараз від формату посередників мало що зміниться, тому тут я б не покладав жодних надій на це все", - розповів Микола Капітоненко.
З ним погоджується експерт із питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ілля Куса.
"Поки що я не бачу реальних рухів у бік зміни формату переговорів, і входження Туреччини в переговорні процеси щодо Донбасу та Криму. Мені здається, що це поки що просто заява заради заяви. Тобто я поки що не можу сказати, що вона конвертується у щось реальне. Тим більше я не бачу жодних перспектив для цієї ініціативи, доки не буде згоди всіх учасників, тобто Росії, України та європейських партнерів. компромісу між Росією та Україною? Також слід розуміти, яку ціль це посередництво може вирішити? Чи може посередництво Туреччини досягти успіху в знаходженні компромісу між Росією та Україною? Я думаю, ні. Тому що, по-перше, я не чув, щоб Туреччина мала якісь альтернативні ініціативи, спрямовані на мирне врегулювання конфлікту на Донбасі, по-друге, я не бачу готовності ні України, ні Росії до компромісів, і це жоден посередник не виправить, чи це Туреччина, Малайзія, Емірати, чи інша країна. Це не має жодного значення, тому що позиції України та Росії щодо Донбасу діаметрально протилежні. А ми говоримо про Донбас, тому що в контексті Криму Росія не хоче говорити ні з ким, ні про що", - підсумував експерт.
Проте заява Ердогана є болючим уколом для Кремля та демонстрацією того, що зараз, під час чергового загострення, Анкара буде на боці Києва.
