Останнім часом в Європі прозвучали відверто проросійські заяви кількох політиків різного калібру і масштабу, які наштовхують на думку про те, що вони могли бути скоординованими, а ініціатор знаходиться в Москві. Про те, чому знову "вибухнув" євроскептицизм Віктора Орбана та Марін Ле Пен, до яких приєднався маловідомий румунський діяч, а також як це може бути пов'язано з анонсуванням Кремлем проведення "референдумів" на окупованих територіях України, читайте в матеріалі "Апострофа".
"Погані санкції" та "загниваюча Європа"
Готуючись до чергової хвилі шантажу, пов'язаної з проведенням псевдореферендумів, у Кремлі активізували своїх агентів впливу в Європі. На вихідних угорське видання Szabad Európa повідомило, що прем'єр-міністр цієї держави, який фактично має всю повноту влади, Віктор Орбан заявив, що Україна через війну з Росією буцімто може втратити половину території, а Євросоюзу загрожує розпад.
Цікаво, що Орбан виголосив промову 10 вересня на закритій зустрічі з членами уряду, парламентарями, бізнесменами та митцями, близькими до його партії "Фідес" в селищі Кетче.
Зокрема, Орбан заявив, що війна в Україні може тривати до 2030 року, а Київ ризикує втратити третину або половину території країни. Також він додав, що війна була б локальною, але "втручання Заходу зробило її глобальною". Крім того, угорський прем'єр наголосив, що Європа санкціями проти РФ "стріляє собі в ногу", адже через енергетичну кризу 40% європейської промисловості може взимку зупинитися. Врешті він висловив припущення, що ЄС та єврозона можуть до 2030 року взагалі розвалитися.
Підтримала ультраправого колегу з Угорщини лідер французької партії "Національний фронт" Марін Ле Пен, яка публічно заявила, що санкції Євросоюзу проти Росії через повномасштабну війну в Україні нібито є "геополітичною помилкою". За її словами, обмеження, які ЄС запровадив проти країни-агресора, "спровокували енергетичну кризу".
"(Уряд - ред.) зробив геополітичну помилку, ввівши разом з Євросоюзом, який перебуває у стані істерії через Україну, недоречні та необдумані санкції", - сказала вона на одному з французьких телеканалів. Ле Пен додала, що політика Євросоюзу нібито перетворилася "з федеральної на імперську і вона не спрямована на просування миру та співробітництва в регіоні".
Завершує це тріо колишній міністр закордонних справ Румунії Андрей Марга, який нічого не говорив про санкції проти Росії, але заявив, що Україна має поступитися своїми територіями тій же Росії, а також Угорщині, Польщі та Румунії, слово в слово повторивши наративи російської пропаганди.
Під час презентації своєї книги ексміністр заявив, що в нього "немає секретних документів, які призвели до ситуації в Україні", а миру в Європі, на його думку, не буде, доки розв’язану Росією війну країни не вирішать через переговори. Зокрема, Марга перерахував США, Німеччину та Китай. Також колишній чиновник думає, що Україні "до демократії ще далеко" і повторив тези роспропаганди про її розподіл.
"Ми перебуваємо в абсолютно особливій ситуації, і я це з усією відповідальністю кажу, Україна перебуває в неприродних кордонах. Вона має віддати території: Угорщині — Закарпаття, Польщі — Галичину, Румунії — Буковину і росії — Донбас і Крим. Це території інших країн", — розказав румунський ексміністр.
У МЗС Румунії засудили заяву свого ексмінстра, але, як то кажуть, осад залишився. То про що ж нам говорять ці три заяви, і чи дійсно вони пов'язані між собою?
Звична гра правих чи "вуста Кремля"?
У цілому, оцінки експертів розділилися. На думку наукового директора Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Олексія Гараня, не варто оцінювати три заяви як одне ціле
"Якщо говорити про колишнього румунського міністра закордонних справ Андрея Марги, то він був на посаді лише три місяці, і зараз взагалі поза політикою, нічого в ній не значить, тому й до заяви не варто серйозно ставитись. Навпаки, треба наголошувати на тому, що з Бухарестом у нас зараз дуже добрі, румуни - на нашому боці. І навіть якщо в 90-х роках лунали якісь заяви про невирішеність територіальних проблем, потім була суперечка навколо морського шельфу біля островву Зміїний, то зараз ніяких претензій нема - ні територіальних, ні якогось незадоволення становищем меншини в Україні. Словом, не варто робити з мухи слона, говорячи про заяву колишнього міністра", - вважає Гарань.
Натомість, за словами експерта, заявою Марін Ле Пен про шкідливість санкцій для Франції та Європи, вона нагадує про себе як опозиційного політика. Під час нещодавніх президентських виборів Ле Пен пом'якшила свою риторику, бажаючи захопити якусь частину поміркованого електорату. Зараз вона повертається до своєї традиційної проросійської позиції.
"Слава богу, наступні вибори у Франції за 5 років – тому до 2027 року можемо бути більш спокійними, матимемо справу з Емманюелем Макроном. Так, у нього нема абсолютної більшості в парламенті, але є ситуаційна більшість, щоб утримувати ситуацію на плаву", - додає експерт.
Що ж стосується Орбана, то його дії викликають велике незадоволення серед партнерів по ЄС. Він йде на конфронтацію з Брюсселем, який вже пригрозив скороченням фінансування Угорщини за кількома програмами, нагадує Гарань. Словом, він лишається на своїх позиціях, як і Ле Пен, яка грає в свою звичну гру далі, а для нас нічого не змінилось.
Зараз Україна володіє ініціативою після успішного контрнаступу на Харківщині та на Півдні. Крім того, стало відомо про злочини окупантів в Ізюмі, тому Європа посилюватиме допомогу Україні, і ми зможемо долати супротив таких персонажів як Орбан. Інша справа, що в Кремлі з останніх сил намагаються шантажувати Європу. Зокрема, оголошенням про проведення "референдумів". Утім, схоже, що на ці фінти росіян в Європі не реагуватимуть.
Не вірить Гарань і у схиляння України до переговорів через сателітів Москви в Європі, адже троє вищеназваних діячів – це не ті канали, через які могли б передаватися меседжі про переговори. Якби в цьому була серйозна зацікавленість – можна було б використати зовсім інших людей, каже він.
Не погоджується з колегою політолог, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала: він вважає, що заяви вищезгаданих осіб якраз схожі на підштовхування України до перемовин руками своїх людей у Європі. Недарма Путін нещодавно з розчаруванням в голосі сказав, що "Україна не хоче перемовин". Утім, цей метод протискання своєї позиції через агентів впливу в Європі навряд чи вдасться.
"Якби заяви про "постріли в ногу" санкціями і потребу зміни політики зробив лише Орбан – це одна річ. Але зараз зроблено вже три заяви у схожому тоні – тут є очевидна координація. Звісно, це робиться для того щоб далі ширити "тріщини" в ЄС – недаремно вже і розмови почались про те, чи потрібна Угорщина в ЄС взагалі, а Брюссель постійно наголошує на спільній позиції, яку не підтримує Будапешт. Все це є спробою розхитати єдність союзу загалом, і таких спроб буде не одна і не дві, але я не бачу підстав для того, щоб вони досягли свої мети", - підсумував експерт.
